Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/15945/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15945/23 Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 10.07.2023 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації, В С Т А Н О В И Л А : У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України (далі 297 комендатура) про: - визнання протиправною бездіяльності 297 комендатури щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно; - стягнення з 297 комендатури на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 77 442 гривні 61 копійка із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі Порядок №44); - визнання протиправною бездіяльності 297 комендатури щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 19 вересня 2018 року включно; - стягнення з 297 комендатури на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 29 605 гривень 54 копійки за період з 01 березня 2018 року по 19 вересня 2018 року включно відповідно до норм абз.абз.4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядку №1078) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку№44. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 14 лютого 2023 року відповідачем на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №420/4446/22 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 8 385,23 грн., що підтверджується листом відповідача. Позивач посилався на те, що відповідачем за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року застосовано коефіцієнт індексації, який відповідає базовому місяцю січень 2008 року та виплачено 2 302,64 грн., а з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідачем змінено базовий місяць на липень 2015 року та застосовано коефіцієнт індексації, який відповідає базовому місяцю липню 2015 року, при цьому відповідач стверджує, що рішення суду виконано у повному обсязі. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до 297 комендатури про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації. Суддя роз`яснив позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи №420/4446/22. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року) в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги: - після виконання рішення суду у справі №420/4446/22 змінились обставини справи, а саме: відповідачем застосовано коефіцієнт індексації, який не відповідає базовому місяцю січень 2008 року, як наслідок виплачено значно меншу суму індексації, а також не виплачено індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 19 вересня 2018 року. Отже, під час розгляду справи №420/4446/22 було відсутнє порушення прав позивача в частині неправильно застосованого відповідачем коефіцієнту індексації при умові застосування базового місяця січень 2008 року. Таким чином позивач має право звернутись до суду із новим адміністративним позовом щодо нового спору. Так Верховним Судом у постанові від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22, якою скасовано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року про закриття провадження, зазначено, що спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом; - Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально- правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є виплата військовою частиною позивачу індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно. Позивач вважає, що при розрахунку індексації, який здійснено на виконання рішення суду по справі №420/4446/22 за період з 0 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року застосовано коефіцієнт індексації, який не відповідає базовому місяцю січень 2008 року, як наслідок виплачено значно меншу суму індексації. Тоді як вимога позивача щодо виплати індексації за період з 01 березня 2018 року по 19 вересня 2018 року фактично є похідною від вищевказаної вимоги. Суд першої інстанції зазначив, що позивач вважає, що при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідачем не було застосовано січень 2008 року як базовий місяць. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом позову у даній справі є дії, вчинені відповідачем на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/4446/22. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. За змістом п.2 ч.1 ст. 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили. Таким чином, спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для відмови у відкритті провадження у справі, що розглядається. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №420/4446/22, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року скасовано та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до 297 комендатури, третя особа військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії 297 комендатури щодо застосування для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення січень 2016 року. Зобов`язано 297 комендатури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Отже, у справі №420/4446/22 вирішено питання, зокрема, про право позивача на нарахування і виплату індексації у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць). Натомість, суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення позивача, посилаючись на передчасність заявлених вимог. Щодо обставин справи, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній якраз і є питання розрахунку (перерахунку) індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно відповідно до вимог абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078. Дослідженню у цій справі підлягає питання наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку №1078. Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі №420/4446/22, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 не здійснювалася. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у даній справі та у справі №420/4446/22, а тому дійшов помилкового висновку про те, що в даній справі новий публічно-правовий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення у справі №420/4446/22. Відповідно п.13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується. За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №420/4446/22 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що, відповідно, виключає наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно п.2 ч.1 ст. 170 КАС України. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30 березня 2023 року у справі №200/2737/21-а та від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22. Враховуючи все вищевикладене, у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 320 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 308, 311, ч.3 ст. 312, ч.1, 4 ст. 320, ст.ст. 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року скасувати. Справу №420/15945/23 за позовом ОСОБА_1 до 297 комендатура охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення індексації направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 вересня 2023 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.