Постанова Львівський апеляційний суд № 466/10564/22

Справа № 466/10564/22 Головуючий у 1 інстанції: Каванюк В.І. Провадження № 33/811/992/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Стельмаха І.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника адвоката Позднякова С.С., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого адвоката Держицького І.Р., експерта Скорохода К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом ОСОБА_1 24 грудня 2022 року о 12:20 год. керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на перехрестя з вул. Хімічна, не надав переваги в русі громадянину ОСОБА_2 , що рухався на електроскутері «Jcodi quotation», що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», який рухався з правого боку вулиці Хімічної, та скоїв з ним зіткнення отримавши незначні пошкодження. На постанову судді потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді скасувати, прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним. Зазначає, що про розгляд справи судом не було відомо, судових повісток не отримував, тому був позбавлений можливості надати пояснення, чим порушено його право на справедливий суд. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 покликається на те, що перехрестя на якому відбулось зіткнення є перехрестям рівнозначних доріг, тому водій ОСОБА_1 при проїзді перехрестя повинен був надати перевагу у русі саме йому. Звертає увагу на запис з відеореєстратора, який підтверджує порушення ПДР саме ОСОБА_1 . У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 , адвокат Держицький І.Р. апеляційну скрагу підтримали просили задоволити. ОСОБА_1 , його захисник Поздняков С.С. апеляційну скаргу заперечили, просили рішення постанову судді залишити без змін. ОСОБА_1 додатково пояснив, що він рухався по вул. Чорновола до вул. Хімічної, швидкість була невеликою приблизно 16 км/год. Він переконався, що з права немає жодних перешкод та продовжив рух. Справа від нього з великою швидкістю рухався електроскутер, який здійснював рух прямо, що було заборонено, оскільки встановлено дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено». Вважає, що водій електроскутера мав право повернути лише на право, та не дотримався вимог дорожніх знаків, що і стало причиною ДТП. Він намагався загальмувати, але уникнути зіткнення не вдалось. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Позднякова С.С., потерпілого ОСОБА_2 , його адвоката Держицького І.Р., експерта Скорохода К.М., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк апеляційного оскарження, слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності. Ці вимоги закону у повній мірі були дотримані при вирішенні справи судом першої інстанції. Місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Відповідно до правових позицій, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП. Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Так, закриваючи провадження щодо ОСОБА_1 , суддя зазначив, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна, тобто доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не здобуто. Суддею враховано висновок №13/23 від 25.01.2023 відповідно до якого експертом ОСОБА_3 зазначено, що в дорожній ситуації, що склалась у діях водія ОСОБА_1 невідповідностей п. 16.2 ПДР не вбачається. У суді апеляційної інстанції було допитано експерта ОСОБА_3 , який вказав, що ОСОБА_1 відповідно до дорожніх знаків 2.3, 5.5 рухався по головній дорозі з одностороннім рухом, тому не мав обов`язку пропускати водія ОСОБА_2 , натомість дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.2 ПДР, оскільки він не надав перевагу у русі ОСОБА_1 , який рухався головною дорогою. Також апеляційним судом було досліджено долучений до матеріалів запис з відео реєстратора автомобіля «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 рухався по головній дорозі, з одностороннім рухом, що підтверджується встановленими дорожніми знаками, які зафіксовано на відеозаписі. Щодо водія електроскутера ОСОБА_2 , то на відеозаписі зафіксовано, що у напрямку його руху, перед виїздом на дорогу, дорожніх знаків встановлено не було. Після перехрестя у напрямку руху скутера, було встановлено дорожній знак 3.21 (В`їзд заборонено). Відтак водій ОСОБА_2 вправі був здійснювати лише поворот на право. З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_2 не мав наміру здійснювати поворот на право, а виїхавши на перехрестя намагався продовжив рух прямо незважаючи на дію знаку 3.21 «В`їзд заборонено», але завершити маневр не встиг, оскільки відбулось зіткнення. Таким чином, у справі відсутні беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на перехрестя з вул. Хімічна, не надав переваги в русі ОСОБА_2 , що рухався на електроскутері «Jcodi quotation», який рухався з правого боку вулиці Хімічної. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити потерпілому ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17 березня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах