Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 349/817/23

Справа № 349/817/23 Провадження № 22-ц/4808/1096/23 Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Бойчука І.В., суддів: Пнівчук О.В., Мальцевої Є.Є., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину та стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 26 червня 2023 року під головуванням судді Могили Р.Г. у м. Рогатин, в с т а н о в и в: В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину та стягнення додаткових витрат на дитину. Позовні вимоги обґрунтувала тим, щовона та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2020 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на дитину у збільшеному розмірі в твердій грошовій сумі в розмірі 1 300,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак у зв`язку із зростанням цін на продукти харчування, одяг, проїзд у громадському транспорті аліменти, які сплачує відповідач, не забезпечують належного рівня утримання дитини, яка часто хворіє. У дитини діагностовано невроз нав`язливих рухів, а також дитина впродовж листопада грудня 2022 року перебувала на лікуванні щодо таких захворювань, як гострий бронхіт, гострий пієлонефрит. За цей час на придбання препаратів для лікування було витрачено значні кошти, а саме 11 218,13 грн. Крім того, на транспорт до лікарень м. Івано-Франківська та м. Львова було витрачено приблизно 2 400 грн. Разом понесені витрати на дитину становлять 13 618,13 грн. Просила стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 грн щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та стягнути додаткові витрати на утримання дитини одноразово в розмірі 6 809 грн. Рішенням Рогатинського районного суду від 26 червня 2023 року задоволено часткового позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину та стягнення додаткових витрат на дитину. Зобов`язано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів у зміненому розмірі розпочато з дати набрання рішенням суду законної сили і проводити щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 609 грн додаткових витрат на лікування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 600,09 грн. У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Зазначає, що вимоги заявлені ОСОБА_1 не підтверджуються жодними належними, допустимими та достатніми доказами. З долучених медичних довідок вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на лікарняному із діагнозом пієлонефрит, бронхіт, а також перебувала на огляді в невролога, який поставив діагноз невроз нав`язливих рухів. Також на підтвердження понесених додаткових витрат на дитину надано квитанції. Апелянт вважає, що такі обставини не можуть не можуть бути підставою для стягнення додаткових витрат на дитину. Із позовної заяви та відповідно поданих до неї доказів можна дійти висновку про те, що позивачка не довела наявності особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення додаткових витрат. Медичне обстеження та хвороба пієлонефриту та бронхіту не може бути віднесено до витрат, викликаних особливими обставинами, огляд невролога було самостійним рішенням позивачки, яка не була позбавлена можливості проведення обстеження, діагностики та лікування дитини у державних чи комунальних закладах охорони здоров`я, а тому такі витрати не підлягають стягненню у зв`язку з недоведеністю їх понесення за особливих обставин. Отже, заявлені позивачкою додаткових витрати на дитини, не були пов`язані з каліцтвом чи тяжкою хворобою дитини, відсутні підстави для їх стягнення з відповідача. Апелянт вказує на те, що відповідач своїм транспортом возив позивачку та спільну дитину до Івано-Франківської дитячої лікарні. Дорога, обстеження та ліки придбавались за його власні кошти, а покупки здійснювала позивачка. Тому більша половина квитанцій, які надала суду фактично понесена сума самим відповідачем. Також, докази які подала позивачка з одночасним поданням позовної заяви були недостатніми та необґрунтованими. Тому, вимога позивачки про стягнення з відповідача додаткових витрат не підлягала до задоволення. Щодо стягнення аліментів апелянт зазначає, що позивачкою не доведено факт зміни його матеріального становище. Позивачка вказує на те що вона працює, а це вказує на покращення майнового стану отримувача аліментів. Відповідач в свою чергу офіційно ніде не працював та не працює та щомісячного доходу немає, що підтверджується відомостями з Державного реєстру. Проживає разом з батьками, які є непрацездатними та отримують пенсію. Крім того, відповідач сплачує аліменти щомісячно в сумі 1 500 грн за вимогою державного виконавця, а сплата аліментів у розмірі 2 000 грн в твердій грошовій сумі є для нього непосильною. Крім того, від першого шлюбу у відповідача є неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він також зобов`язаний утримувати. Періодичних підробітків не вистачає на придбання основних засобів для існування. Вважає, що при стягненні аліментів у розмірі 2 000 грн він практично самостійно забезпечуватиме дитину прожитковим мінімумом, що суперечить обов`язку обох батьків утримувати свою дитину. Просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Встановлено, що копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 07 квітня 2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). Відповідно до довідки №180 від 22.12.2022 Рогатинської міської ради Центру надання адміністративних послуг виданої ОСОБА_1 в якій вказано про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться на повному утриманні матері (а.с.6). Відповідно до довідки №181 від 22.12.2022 Рогатинської міської ради Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає з ОСОБА_1 за адресою реєстрації: с.Яглуш Івано-Франківського району Івано-Франківської області. (а.с. 7). Згідно довідок Рогатинського ліцею ім. Братів Рогатинців від 15.06.2023 №118,119 та від 16.06.2023 №120 ОСОБА_3 навчається в 2-А класі ліцею, її вихованням займається мама ОСОБА_1 , відвідує групу продовженого дня і харчується. Оплату за харчування частково здійснює мати (а.с. 47-49). Згідно копії рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 28 березня 2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 300 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили (а.с. 5). Відповідно до копій медичних документів встановлено, що в малолітньої дитини ОСОБА_3 діагностовано невроз нав`язливих рухів, а також дитина протягом листопада грудня 2022 року перебувала на лікуванні щодо таких захворювань, як гострий бронхіт, гострий пієлонефрит, також в період з лютого по квітень 2023 року дитині було проведено ряд обстежень та надано консультації щодо неврологічного захворювання у різних медичних спеціалістів (а.с.9-10,39-46, 57-72). Відповідно до копій квитанцій за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року позивачкою було сплачено кошти за придбані медикаменти та проведення медичних обстежень дитини на загальну суму 11 218,13 грн (а.с.11-16 ). Згідно копії повторного свідоцтва про народження, виданого 21 січня 2020 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідач по справі є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 31). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/ суми виплачених доходів та утримання податків станом на 23 травня 2023 року ОСОБА_2 за період з першого кварталу 2022 року по перший квартал 2023 року доходів не отримував (а.с. 32). Відповідно до пенсійних посвідчень встановлено, що у ОСОБА_2 є двоє батьків, які отримують пенсію за віком ( а.с.33). Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України). Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов`язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки. Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зазначене також роз`яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.12.2019 у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) та постанові від 14.01.2019 у справі № 751/4312/16-ц (провадження №61-9737св18). Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції з врахуванням стану здоров`я неповнолітньої дитини, що відповідач має мінливий дохід від виконання різноманітних будівельних робіт, а також наявність у нього в користуванні двох транспортних засобів, дійшов обґрунтованого висновку про збільшення розмір аліментів на дитину. Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком та вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на сьогоднішній день є недостатнім для забезпечення потреб дитини. Вважає, що суд оцінивши надані докази, дійшов правильного висновку про необхідність збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на дитину у розмірі 2 000 грн щомісячно. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка має право на стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину у розмірі 5 609 грн, оскільки вимога ОСОБА_1 полягає у стягненні з ОСОБА_2 додаткових витрат на дитину у зв`язку з особливими обставинами, а саме лікуванням дитини, після їх фактичного понесення позивачкою. Підтвердженням цьому є надані позивачкою квитанції, чеки, рахунки тощо, за якими вона придбавала для лікування дитини медичні препарати, оплачувала послуги за медичні обстеження на загальну суму 11 218,13 грн, тому суд першої інстанції вірно вказав на те, що позивачка має право на стягнення з відповідача половини від вказаної суми витрачених коштів, тобто 5 609 грн. Доводи апелянта про те, що витрати витрачені на її лікування дитини не можуть бути додатковими витратами які можуть бути стягнуті з відповідача є неправильними, оскільки такі витрати зумовлені особливими обставинами, а саме хворобою дитини. Наявність понесених позивачкою додаткових витрат доведено в суді і надано докази, що стверджують наявність особливих обставин, що спричинили ці додаткові витрати відповідно до стану здоров`я дитини. Розмір таких витрат на дитину підтверджено відповідними документами, які містяться у матеріалах справи. Тому в свою чергу є невірними доводи апелянта про те, що докази які подала позивачка є недостатніми для стягнення додаткових витрат на дитину. Доводи апелянта щодо неспроможності відповідача сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом, не знайшли свого підтвердження. Складнощі відповідача з працевлаштуванням не є підставою для несплати аліментів та відмови у належному матеріальному забезпеченні своєї дитини. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування чи зміни з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 400 грн до закінчення її розгляду. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України такі судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки його апеляційну скаргу судом залишено без задоволення. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Рогатинського районного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави 2 400 (дві тисячі чотириста) грн судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 вересня 2023 року. Суддя-доповідач: І.В. Бойчук Судді: О.В. Пнівчук Є.Є. Мальцева