Постанова Київський апеляційний суд № 367/3950/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи 367/3950/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/11314/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Горбачова Ю.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 червня 2023 року, встановив: у червні 2023 року позивач звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з вимогами про розірвання шлюбу. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 червня 2023 року справу було передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Ірпінського міського суду Київської області, посилаючись на порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про передачу справи на розгляд до іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Вирішуючи питання про передачу справи до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в позивач та відповідач зареєстровані у м.Кривий Ріг, а отже справа не підсудна Ірпінському міському суду Київської області. У своїй апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що позивач, на утриманні якої перебуває малолітня дитина, є внутрішньо переміщеною особою та проживає в м.Ірпінь Київської області. Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні з вказаним позовом до Ірпінського міського суду Київської області вказувала, що місце фактичного її проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надала довідку переселенця №3251-7500642708. Також позивачем було надано копію свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є позивач та відповідач, та довідку переселенця №3251-7500642709, з якої вбачається, що фактичне місце проживання/перебування дитини також зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . За загальним правилом підсудності позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, а до юридичних осіб - за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 27 ЦПК України). Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Відповідно до роз`яснення, яке надано судам у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, статтею 30 цього Кодексу. Верховний Суд в ухвалі від 02 липня 2018 року, справа №552/9770/14-ц (провадження № 61-36739 ск18) вказав на те, що право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом підсудності цивільних справ і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. Пунктом 12 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи. Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування). Разом з тим, частиною 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що на період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку судом першої інстанції не було взято до уваги докази про те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та на її утриманні перебуває малолітня дитина . Позивач, яка є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скористалась правом, наданим їй ч. ч. 2 ст. 28 ЦПК України, та звернулась із позовом про розірвання шлюбу до суду за місцем свого фактичного місця проживання, що територіально розташоване у м.Ірпінь Київської області. Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 червня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді