Постанова 4855 № 620/1406/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1406/22 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач) щодо ненадання висновку про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань за платежем стягнення боргу відповідно до постанови №Ф-11838-17 від 14.05.2019 органу (Головному управлінню державної казначейської служби України у Чернігівській області), що здійснює казначейське обслуговування; - зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області надати ГУ Державної казначейської служби України у Чернігівській області висновок про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань у розмірі 11395,76 грн. за платежем сплата єдиного соціального внеску за 2017, 2018 та І квартал 2019 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області висновку про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань за платежем стягнення боргу відповідно до вимоги № Ф-11838-17 У від 14.05.2019. Зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Чернігівській області висновок про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань у розмірі 2081,20 грн. за платежем сплата єдиного соціального внеску за 2017, 2018 та І квартал 2019 року, сплачених відповідно до платіжного доручення № 13521 від 10.09.2020. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Чернігівським управлінням ДФС у Чернігівській області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-11838-17 У від 14.05.2019 за 2017, 2018 роки та І квартал 2019 року на суму 21030,90 грн. У відповідності до постанов Деснянського відділу ДВС у м. Чернігові з позивача відраховувались кошти на сплату боргу відповідно до вимоги Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-11838-17, що підтверджується копіями платіжних доручень № 5258 від 14.05.2020, № 5356 від 15.05.2020 року, № №8005 від 19.06.2020, № 9333 від 10.07.2020, № 11083 від 12.08.2020 та № 13521 від 10.09.2020. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі № 620/3308/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-11838-17 за 2017, 2018 та І квартал 2019 року на суму 21030,90 грн. Позивач звернулася до відповідача з заявою про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань. Листом від 30.08.2021 відповідач повідомив позивача про відмову у такому поверненні з посиланням на недостовірність інформації щодо суми переплати. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом. Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного. Відповідно до підпункту17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків(пункт 43.2 статті 43 ПК України). Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 статті 43 ПК України). Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже, обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу. Наявність вказаних обставин, зобов`язує контролюючий орган вжити заходи до прийняття рішення про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на 14.05.2020 в ІКП позивача обліковувалася заборгованість з єдиного внеску та становила 31371,56 грн., в тому числі, нарахування за 2017 рік на загальну суму 8448,00 грн., нарахування за 2018 рік на загальну суму 9 828,72 грн., нарахування єдиного внеску за 2019 рік на загальну суму 11 016,72 грн. та нарахування за перший квартал 2020 року на загальну суму 2078,12 грн. На підставі наведеного, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області сформовано вимогу №Ф-11838-17 від 14.05.2019 на суму 21 030,90 грн., яка була скасована згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/3308/20 від 22.10.2020 року. Згідно облікової картки позивачці в автоматичному режимі по коду платежу 71040000 і далі нараховувався єдиний внесок за другий, третій, четвертий квартал 2019 року на загальну суму 8 262,54 грн. та нарахування за перший квартал 2020 року на загальну суму 2 078,12 грн., так як позивачка завершила процедуру припинення підприємницької діяльності в органах державної реєстрації тільки 24.06.2020. Як вбачається з матеріалів справи, у межах виконавчого провадження відбулось стягнення коштів в рахунок погашення боргу на загальну суму 9 314,56 грн. Таким чином, в ІКП позивача по коду платежу 71040000 станом на 31.08.2020 сума боргу становила 22057,00 грн. Водночас, податковий борг на суму 22057,00 грн. було повністю списано з позивачки. Також, згідно рішення ГУ ДПС у Чернігівській області № 53 від 23.04.2021 позивачці скасовано довідково нараховані штрафні санкції в сумі 1862,91 грн. та пеню в сумі 7992,44 грн. В подальшому, з Державної виконавчої служби надійшли кошти в сумі 2081,20 грн. Отже, станом на час розгляду справи в суді в обліковій картці позивача існувала переплата з єдиного внеску в сумі 2081,20 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 та не заперечується відповідачем. За наведених обставин, з метою належного захисту прав позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про повернення помилково сплачених грошових зобов`язань у розмірі 2081,20 грн., за платежем сплата єдиного соціального внеску за 2017, 2018 та І квартал 2019 року, сплачених відповідно до платіжного доручення № 13521 від 10.09.2020, органу, що здійснює казначейське обслуговування та зобов`язати надати вищезазначений висновок Головному управлінню державної казначейської служби України в у Чернігівській області. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: А.Ю. Коротких Є.О. Сорочко