Постанова 4852 № 160/8387/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/8387/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі №160/8387/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання відповіді протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 16 червня 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив: -визнати протиправною відповідь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка викладена в листі №17956/6/04-36-24-03-09 від 22.02.2022, щодо відмови у поверненні незаконно стягнутих грошових коштів у розмірі 9 766 гривень 49 копійок позивачу; -зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області перерахувати та скасувати суму боргу в інтегрованій картці позивача; -зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, м. Дніпро (код ЄДРПОУ 37989274, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1) подання про повернення позивачу незаконно стягнутих грошових коштів на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-11016-50/67 від 17.05.2019 року за виконавчим провадженням №62118127 від 19.05.2020 у розмірі 9 766 гривень 49 копійок (дев`ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень сорок дев`ять копійок). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 160/8387/22 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання відповіді протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до контролюючого органу з заявою від 16.02.2022 за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 25 826,70 грн. Враховуючи наявність у позивача бору у розмірі, що перевищує суму податку, який позивач просить йому повернути, суд дійшов висновку, що стягнуті грошові кошти на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-11016-50/67 від 17.05.2019 за виконавчим провадженням №62118127 поверненню не підлягають. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 160/8387/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що за позивача здійснювали відрахування та сплачували необхідні податки податкові агенти, що підтверджується довідкою форми ОК-5 №2772. Вважає, що відповідач нарахував позивачу недоїмку зі сплати ЄСВ безпідставно. У судовому засіданні представниками сторін підтримано визначені по справі правові позиції сторін, надано пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги. У судове засідання, призначене на 9 лютого 2023 року представник позивача не з`явився, заява про перенесення судового засідання надійшла до справи після розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, станом на 30.04.2019 за даними інтегрованої картки платника по коду бюджетної класифікації 71040000 за позивачем обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн. На вказану суму недоїмки відповідачем сформовано вимогу від 17.05.2019 №Ф-11016-50/67. Не погоджуючись з вказаною вимогою позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №160/5119/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 року Ф-11016-50/67, складену відносно ОСОБА_1 . Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року в адміністративній справі №160/5119/21 повернуто апелянту. У зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. Оскільки вимогу № Ф-11016-50/67 від 17.05.2019 скасовано, представник позивача 16.02.2022 звернувся до контролюючого органу з заявою про повернення сплачених коштів, які були стягнуті за виконавчим провадженням №62118127, що відкрите Новокодацьким відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.02.2022 №17956/6/04-36-24-03-09 позивача повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, від 25.06.2021 у справі №160/5119/21 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 № Ф-11016-50/67 на суму 21 030,90 грн відкликана з інформаційно - телекомунікаційних систем контролюючого органу 31.08.2021. Проте, у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №160/5119/21 суд не зобов`язав ГУ ДПС, вчиняти будь-які дії в ІКП. Отже, вищезазначене судове рішення не містить зобов`язання ГУ ДПС щодо скасування боргу з єдиного внеску. Скасування вимоги не є скасуванням боргу. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №160/5119/21 контролюючим органом виконано в повному обсязі. Не погоджуючись з вказаною відмовою контролюючого органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI). Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Відповідно до частини 4 статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Приписами ч.4 ст.25 Закону №2464-VI встановлено, що не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Апеляційним судом встановлено, що позивачем до контролюючого подано звіти від 16.09.2020 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5): - за 2017 рік на суму внеску 8448,00 грн.; - за 2018 рік на суму внеску 9828,72 грн.; - за 2019 рік на суму внеску 11016,72 грн. Крім того, позивачем подано звіт від 16.09.2020 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з позначкою «ліквідаційний» на суму внеску 5195,00 грн. Таким чином, в ІКП позивача обліковуються нарахування з єдиного соціального внеску на загальну суму 34488,74 грн, а саме: - за 2017 рік 8448,00 грн., термін сплати 09.02.2018; - за І квартал 2018 року 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2018; - за ІІ квартал 2018 року 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2018; - за ІІІ квартал 2018 року 2457,18 грн., термін сплати 19.10.2018; - за IV квартал 2018 року 2457,18 грн., термін сплати 21.01.2019; - за І квартал 2019 року 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2019; - за ІІ квартал 2019 року 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2019; - за ІІІ квартал 2019 року 2457,18 грн., термін сплати 21.10.2019; - за IV квартал 2019 року 2457,18 грн., термін сплати 20.01.2020; - за I квартал 2020 року 2078,12 грн., термін сплати 19.04.2020; - за IІ квартал 2020 року 1039,06 грн., термін сплати 20.07.2020; - за липень-серпень 2020 року 2078,12 грн., термін сплати 08.10.2020. Проте, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем цих нарахувань з єдиного соціального внеску у розмірі 25 826,70 грн. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 у справі №160/5119/21 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 року Ф-11016-50/67, складену відносно ОСОБА_1 . Колегія суддів звертає увагу, що нарахування з єдиного соціального внеску на суму 34488,74 грн. за 2017-2020 роки, які обліковуються в ІКП позивача, самостійно визначені останнім у звітах від 16.09.2020 року, в той час рішенням суду у справі №160/5119/21 встановлено протиправність нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише станом на 30.04.2019. Відтак, в спірному випадку рішення суду у справі №160/5119/21 жодним чином не впливає на нарахування з єдиного соціального внеску, які обліковуються в ІКП позивача. Крім того, ці нарахування згідно ч.4 ст.25 Закону №2464-VI не підлягають оскарженню. Більш того, в процесі перегляду справи, представниками відповідача, з огляду на надані пояснення, долучено до справи копію вимоги про сплату боргу у розмірі 25826,7 грн. від 5 вересня 2022 року, наявність якої підтверджує позицію відповідача по справі щодо відсутності правових підстав для задоволення вимоги позивача про повернення грошових коштів . Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач станом на 16.02.2022 правомірно обліковував в ІКП позивача недоїмку у сумі 25 826,70 грн. Натомість, зворотні доводи скаржника щодо протиправного нарахування недоїмки, свого підтвердження не знайшли. З цих підстав, вимоги позивача зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області перерахувати та скасувати недоїмку в ІКП є безпідставними. Стосовно повернення стягнутих грошових коштів. Так, наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 №417 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі Порядок №417). Згідно п.5 порядку №417 повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556; 5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку. Пунктом 6 Порядку №417 передбачено, що повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу. Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. До заяви платник обов`язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто. Пунктом 7 Порядку №417 передбачено, що у разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності. Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів, на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку. Згідно п.8 Порядку №417 передбачено, що на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства). Пунктом 10 Порядку №417 визначено, що заява залишається без задоволення у таких випадках: -невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; -недостовірність викладеної у Заяві інформації; -подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; -наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій; -ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку. Як вже зазначено колегією суддів, станом на 16.02.2022 в ІКП позивача правомірно обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 25 826,70 грн. Крім того, зі змісту заяви представника позивача від 16.02.2022 про перерахування та повернення грошових коштів вбачається, що до неї не додано копію розрахункового документа. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач правомірно залишив без задоволення заяву представника позивача від 16.02.2022 про перерахування та повернення грошових коштів згідно положень п. 10 Порядку №417. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. Інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 160/8617/22 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 160/8617/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко