Постанова Львівський апеляційний суд № 462/3023/23

Справа № 462/3023/23 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С. Провадження № 22-ц/811/1405/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 року м.Львів Справа № 462/3023/23 Провадження № 22ц/811/1405/23 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова, постановлену у м. Львові 25 квітня 2023 року у складі судді Мруць І.С., у справі за заявою Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову, подану до пред`явлення позову до суду, - встановив: 24 квітня 2023 року Львівська міська рада звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення цивільного позову до пред`явлення позову до суду. В обґрунтування цієї заяви посилається на те, що Львівською міською радою готується позовна заява до Приватного підприємства «Івзо Плюс», Приватного підприємства «КГК», ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Зазначає, що у державному реєстрі права власності на нерухоме майно наявна інформація про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення в плані під літерою «В-1» загальною площею 58,7 кв.м за ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2675960646060); реєстрацію права власності на нежитлове приміщення під літерою «В-1» площею 58,7 кв.м за ПП «Івзо плюс» (реєстраційний номер майна 36368345). Вказує, що власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради. Згідно з інформацією управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20 грудня 2022 року відсутні відомості про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна. Договори оренди на земельну ділянку для обслуговування об`єкта нерухомого майна (нежитлового приміщення) між Львівською міською радою та фізичними або юридичними особами не укладались. Вказує, що ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року у справі №1313/665/2012 затверджено мирову угоду від 20 лютого 2012 року, укладену між ОСОБА_2 , ПП «КГК», ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт» та ТзОВ «Гал-Леобуд». За умовами цієї мирової угоди серед іншого визнано право власності за ПП «КГК» на нежитлове приміщення під літерою В-1 площею 58,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 4 квітня 2012 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано за ПП «КГК» право власності на це нежитлове приміщення на підставі вказаної ухвали. 6 вересня 2012 року ПП «КГК» відчужило нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 на користь ПП «Івзо Плюс» шляхом укладення договору купівлі-продажу № 1029 від 4 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. 6 вересня 2012 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» проведено реєстрацію права власності за ПП «Івзо Плюс» на нежитлове приміщення загальною площею 58,7 кв.м на АДРЕСА_1 . Постановою Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року скасовано ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. При прийнятті цієї постанови, суд апеляційної інстанції встановив, що приміщення, на які визнано право власності на підставі оскаржуваної ухвали, є тимчасовими спорудами, право власності на які не підлягає державній реєстрації. 26 грудня 2022 року ПП «Івзо Плюс» в особі директора Галамай А.С. відчужило 1/10 вказаного нежитлового приміщення на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Папайло Н.Є. Зазначає, що це нежитлове приміщення є тимчасовою некапітальною спорудою, право власності на яку згідно з ч.4 п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та частинами 1, 4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Така реєстрація проведена на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка скасована. Відповідно до листа Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 26 грудня 2022 року №4-2401-12727 містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва на нежитлове приміщення під літерою В-1 площею 58,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36368345) Львівською міською радою та її виконавчими органами не надавались. Згідно з інформацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 21 грудня 2022 року відсутні дозвільні документи у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей, які містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформації про прийняття декларації про готовність об`єкта до експлуатації приміщення літ. В-1 площею 58,7 кв.м за цією адресою (реєстраційний номер майна 36368345) немає. Стверджує, що станом на момент проведення первинної реєстрації на вказане нежитлове приміщення у ПП «КГК» були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, дозвіл на будівництво та документ, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. В результаті реєстрації права власності за ПП «КГК» на таке приміщення, а надалі - за ПП «Івзо Плюс», ОСОБА_1 порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, яка позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на АДРЕСА_1 . Просить заяву задовольнити. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25 квітня 2023 року заяву задоволено.Застосовано заходи забезпечення позову у виді заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо: 1/10 нежитлового приміщення літ. «В-1» на АДРЕСА_1 , загальною площею 58,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2675960646060) та нежитлового приміщення літ. «В-1» площею 58,7 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 36368345). Ухвалу суду оскаржує ОСОБА_1 . Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Проситьскасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви. Вказує, що ПП «КГК» на час звернення Львівською міською радою з цією заявою, ліквідовано. Зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема якщо припинено юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Суд першої інстанції не дослідив статус відповідача ПП «КГК», яке припинене. Стверджує, що йому ( ОСОБА_1 ) на праві власності належить 1/10 спірного нежитлового приміщення, право власності на яке набуто згідно договору купівлі-продажу від 26 грудня 2022 року. Вважає себе добросовісним набувачем цього приміщення. Крім того, постанову Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року скасовано постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року. Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з`явилися. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ч.1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. При цьому у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Згідно із ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись шляхом заборони вчиняти певні дії. Частиною ч.3 цієї статті визначено заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що: між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечення позову, заявником наведено доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття заявлених заходів забезпечення, предмет позову у даній справі та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаними, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано відповідно до ст. 150 ЦПК України та він не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, та не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 4 вересня 2023 року. Головуючий -_____________________Т.І.Приколота Судді:____________Ю.Р. Мікуш ___________Р.В. Савуляк