Постанова 4807 № 334/3364/23

Дата документу 06.09.2023 Справа № 334/3364/23 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 334/3364/23 Головуючий у 1-й інстанції: Добрєв М.В. Провадження №22-ц/807/1745/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року Акціонерне товариствл Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до банку та підписала Анкету-заяву № б/н від 28 грудня 2019 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом останньої у заяві. Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні заповнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банка про їх затвердження. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка в свою чергу зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, однак, свої зобов`язання належним чином не виконала. У зв`язку із неналежним виконанням умов Договору, ОСОБА_1 станом на 18 січня 2023 року мала кредитну заборгованість в розмірі 64 399,53 грн, яка складається з 52 713,14 грн - заборгованості за тілом кредиту, 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 11686,39 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0,00 грн нарахована пеня; 0,00 грн нараховано комісії. На підставі вищевикладеного Банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 28 грудня 2019 року у розмірі 64 399,53 грн та понесені судові витрати у розмірі 2684 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2023 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 грудня 2019 року у розмірі 52 713,14 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2684 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими за простроченими відсотками, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясовання фактичних обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2023 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування скарги зазначає, що судом не враховано, що у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28 грудня 2019 року, підписаній відповідачем, зазначено основні умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки: тип кредиту - відновлювальна лінія, сума кредитного ліміту; 43,2 % - для карт Універсальна, 42,0% - для карт Універсальна Gold, яку було видано відповідачу, порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 86,4% - для карт Універсальна, 84,0 % - для карт Універсальна Gold. На підставі вищевказаної заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28 грудня 2019 року відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку Універсальна, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт. Підписанням заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28 грудня 2019 року без будь-яких застережень відповідач підтвердила, що вона обізнана та погодилася з усіма умовами такого договору. Відповідач після отримання картки здійснила дії щодо її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи, що свідчить про укладення між сторонами кредитного договору. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості, довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки, випискою по рахункам відповідача, довідками банку про видані кредитні картки, про зміну умов кредитування тощо. Банківська виписка має статус первинного документа. Отже, відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на його виконання, зокрема, на погашення заборгованості. В апеляційній скарзі також зазначено, що факту укладення кредитного договору, а також розміру наявної заборгованості відповідачем не спростовано. Тому укладений між сторонами кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268 400 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн (2684,00 грн Х 100 = 268 400 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 64 399,53 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту сторонами не оскаржується, тому в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. За вимогами п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд дійшов висновку про те, що позивач дійсно надав відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, і такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, а тому з відповідача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 52 713,14 грн. Оскільки відповідачем не підписані витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тому дійшов висновку про відмову у стягненні відсотків за користування кредитом. Судові витрати розподілені пропорційно до задоволених вимог. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися повністю не може, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 28 грудня 2019 року шляхом підписання анкети-заяви № б/н від 28 грудня 2019 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладено договір про надання банківських послуг. Згідно даної анкети-заяви відповідач отримала кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок (кредитну картку) (а.с.19-28). У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 50000грн. ОСОБА_1 датою надання кредиту, отримано кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_1 , термін дії якої 10/23 (а.с.17-18). В заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка підписана ОСОБА_1 , містяться істотні умови договору, в тому числі процентна ставка, відсотки річних 43,2 - для карт Універсальна (а.с.19-26). Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28 грудня 2021 року, станом на 18 січня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 64 399,53 грн, в т.ч. 52 713,14 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 686,39 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.10-13). АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак остання належним чином не виконувала зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість. На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 28 грудня 2019 року; копію заяви про приєднання Умов та Правил надання послуг від 28 грудня 2019 року, копію паспорта споживчого кредиту від 28 грудня 2019 року; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку; розрахунок заборгованості за договором; довідку про видані кредитні картки; довідку про зміну умов кредитування; виписку за договором № б/н від 28 грудня 2019 року (а.с.10-13, 14-16, 17, 18, 19-26, 27, 28, 29-32, 33-52). Отже, АТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім`я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку Універсальна, на яку перераховані кредитні кошти. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, підписаною ОСОБА_1 . Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг 28 грудня 2019 року (а.с.19-26). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В даному випадку, оскільки умови договору приєднання розроблялись банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позивач має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28 грудня 2019 року, посилався на Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 28 грудня 2019 року, яка містить істотні умови надання кредиту. У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позичальника від 28 грудня 2019 року, яка підписана ОСОБА_1 , процентна ставка зазначена, а саме п.1.3 43,2% річних для карт Універсальна та 42,0 % річних для карт Універсальна Gold (а.с.19 зворотна сторона). Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що надана позивачем на підтвердження позовних вимог, підписана ОСОБА_1 та містить процентну ставку за користування нею кредитом в розмірі 43,2 % річних, отже сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. За таких обставин апеляційний суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 11 686,39 грн. З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків підлягає скасуванню, у цій частині слід ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 11 686,39 грн. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки рішення суду першої інстанції частково скасовано, підлягають перерозподілу судові витрати, понесені сторонами по справі. Позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн за подання позовної заяви, як апелянт банк мав би сплатити 730.58 грн. (в частині оскаржуваних сум). Оскільки позовна заява та апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» задоволенні в повному обсязі, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 873, 69 грн (2684 + 730, 58). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2023 року в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, змінити перерозподіл судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 11 686,39 грн та судовий збір в розмірі 3 873, 69 грн. В решті рішення не оскаржується та не переглядається.. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 06 вересня 2023 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.