Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/5877/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2023 року м. Чернівці справа № 727/5877/23 провадження 822/734/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Перепелюк І.Б., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 липня 2023 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Посилається на те,що він є студентом другого курсу Харківського національного університету внутрішніх справ, денної форми навчання. У зв`язку із навчанням не має змоги працювати та утримувати себе, потребує матеріальної допомоги. Просить суд, стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти у розмірі частини від заробітної плати (доходів) відповідача, щомісячно і до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_1 23 років. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі 1/7 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно і до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на повнолітнього сина, оскільки він потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з навчанням, а відповідач може таку матеріальну допомогу надавати. При визначенні розміру аліментів, суд першої інстанції врахував майновий стан відповідача, який є особою працездатного віку, а тому визначив розмір аліментів в розмірі 1/7 частини з усіх видів його заробітку (доходів). Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позов в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував та не прийняв до уваги, що позивач навчається на денній формі навчання, не працює, проживає на орендованій квартирі, щоденно добирається до навчального закладу, в зв`язку з чим несе витрати на проїзд. Крім того, несе витрати на придбання канцелярських товарів необхідних для навчання, продуктів харчування, одягу та взуття. Отже, потребує матеріальної допомоги. Розмір аліментів який просить стягнути з відповідача є справедливим та таким, що відповідає обставинам справи, принципам розумності та справедливості. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином відповідача ОСОБА_2 .. Згідно з довідкою від 31 травня 2023 року за №2-1128, виданої Харківським національним університетом внутрішніх справ - ОСОБА_1 є курсантом 2-го курсу (денна форма навчання за державним замовленням) Харківського національного університету внутрішніх справ, IV рівня акредитації, зарахований на навчання 25 серпні 2021 року. Передбачуваний термін закінчення навчання - липень 2025 року (а.с. 8). Відповідно до довідки про доходи вих. №177/11-460 від 23 червня 2023 року ОСОБА_2 з 4 травня 2005 року по теперішній час працює в АТ «Райффайзен Банк», на посаді начальника центру відділення «Центр грошового обігу Чернівецької області» та його заробітна плата, за період січень 2022 року по грудень 2022 року, становить 442620 гривень 60 коп. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Такий правовий висновок Верховний Суд виклав в постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 461/6882/16-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17. Відповідно до частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. Стаття 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати повнолітнього сина, оскільки останній потребує матеріальної допомоги, у зв`язку із навчанням в університеті, а отже існують правові підстави для стягнення з нього аліментів. При визначенні розміру аліментів суд правомірно виходив з реальної можливості відповідача ОСОБА_2 сплачувати щомісячно аліменти на утримання сина. При цьому, суд врахував матеріальний та сімейний стан відповідача. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав в постанові від 07 грудня 2020 року у справі 761/23308/19. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги батька, оскільки витрати, пов`язані з навчанням, орендою житла, проїздом, харчуванням, оскільки стипендія не покриває цих витрат є безпідставними, оскільки доказів таких витрат, в тому числі, щодо оренди житла, позивач не надав. Також слід зазначити, що апелянт не обґрунтовує, чим викликана потреба в оренді житла та неможливості користуватися гуртожитком учбового закладу. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення. Будь-яких доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак І.Б. Перепелюк