Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/3637/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУ № 336/3637/23 Головуючий в 1 інстанції Боєв Є.С. Провадження №33/807/686/23 Доповідач в 2 інстанції Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 вересня 2023 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши клопотання адвоката Цуркан В.І., діючого в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. ВСТАНОВИВ: 19 червня 2023 року постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. 28 серпня 2023 р. адвокат Цуркан В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , через канцелярію Шевченківського районного суду м. Запоріжжя звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вищевказану постанову суду, в якій, окрім вимог щодо скасування постанови суду, просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування необхідності поновлення строку зазначає, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо з отриманого поштовим зв`язком 18.08.2023 р. повідомлення патрульної поліції щодо виконання іншої постанови суду від 20.07.2023 р. Тому, на думку адвоката, строк на апеляційне оскарження постанови суду ним пропущений з поважних причин. Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши доводи клопотання та подані до нього докази, приходжу до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Отже, за вище наведеною нормою строк на подачу апеляційної скарги обчислюється не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту отримання її копії, а саме з моменту її винесення. Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 07 червня 2023 р. інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Іващенко М.В. У зв`язку з заявленим стороною захисту клопотанням про відкладення судового розгляду через необхідність ознайомлення з матеріалами справи, судове засідання відкладено на 19 червня 2023 р., про що адвокату Іващенко М.В. повідомлено в суді під розписку (а.с.12). Про відкладення судового засідання на 19 червня 2023 року ОСОБА_1 було повідомлено шляхом надсилання смс-повідомлення у додаток «Viber», що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою від 07.06.2023 р. та відомостями про доставлення повідомлення (а.с.14). При цьому, матеріали даної справи засвідчують її розгляд 19 червня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 та його представника адвоката Іващенко М.В., від якої надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, що додатково засвідчує про обізнаність вказаних осіб про призначену дату судового розгляду на 19 червня 2023 року. Отже, ОСОБА_1 та його захисник, за обставин обізнаності про судовий розгляд, мали цікавитися рухом справи, а направлення адвокатом Іващенко М.В. клопотання про перенесення судового розгляду не є обов`язковою умовою відкладення судового засідання, тим паче сам ОСОБА_1 відповідних клопотань не заявляв, але не прибув до судового засідання без поважних причин, оскільки протилежного не наведено. З цього приводу слід зауважити на усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, та наголошує на тому, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, тобто є завершальною стадією судового розгляду, що і відбулося у день його постановлення, тобто 19 червня 2023 р. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 та адвоката Іващенко М.В. про час, дату та місце розгляду справи, апеляційним судом не встановлено обставин, які завадили особі вчасно скористатися своїми правами, зокрема на апеляційне оскарження у встановлений ст. 294 КУпАП строк, який обчислюється з дня винесення постанови. З урахуванням чітко визначеного статтею 294 КУпАП порядку оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності обґрунтованих доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 12.03.2019 р. по справі №910/9836/18, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі (п.35). Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Таким чином, реалізація права оскарження забезпечується в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративну відповідальність, а тому має відбуватися із дотриманням процесуальних вимог, зокрема щодо строку оскарження, оскільки саме такий підхід, який відповідатиме принципам змагальності та диспозитивності є запорукою об`єктивного підходу з точки зору усіх учасників провадження, запобігатиме безпідставному затягуванню остаточного розгляду справи і набуття рішенням статусу остаточного. Одночасно слід зауважити на викладеній у рішенні Європейського Суду з прав людини позиції щодо дотримання принципу правової визначеності (рішення в справі «Устименко проти України»), де Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Отже, доводи апелянта щодо поновлення строку на оскарження постанови суду, з огляду на вище викладені встановлені обставини, які пов`язані із діями самого ОСОБА_1 та його адвоката, слід визнати неспроможними, та схиляє апеляційну інстанцію до думки про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та обумовлює відхилення клопотання про поновлення процесуального строку. Оскільки у поновлені строку відмовлено, апеляційна скарга, у відповідності до вимог ст.294 КУпАП, повертається особі, яка її подала. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ: відмовити адвокату Цуркану В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник Дата документу Справа № 336/3637/23