Постанова Київський апеляційний суд № 756/1561/23

Постанова Іменем України 05 вересня 2023 року провадження №22-ц/824/9609/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О. В., Немировської О. В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року в складі судді Шевчука А. В. у цивільній справі №756/1561/23 Оболонського районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів У С Т А Н О В И В: 06 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором та не повернув їй сплачені за цим договором грошові кошти, просила стягнути з останнього грошові кошти в сумі 70 223,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 січня 2022 року між нею та відповідачем укладений Договір №22Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» (далі - Договір), згідно якого медичний заклад взяв на себе зобов`язання надати кваліфіковану медичну допомогу у веденні пологів пацієнта, а пацієнт зобов`язався прийняти медичну допомогу та забезпечити її оплату у строк та спосіб визначені договором. Вартість послуг за цим договором склала 70 223,00 грн, які позивачка сплатила у повному обсязі. Вказувала також, що 24.02.2022 в Україні розпочалися бойові дії, зокрема у м. Києві, у зв`язку з цим Указом Президента України з 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан. У зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України відповідач не надав їй обумовлених договором та не повернув отриманих коштів. Посилаючись на вищевказані обставини та на те, що відповідач не повернув їй грошові кошти на виконанням умов договору, медичні послуги не надав, просила стягнути з останнього сплачені нею грошові кошти за договором в сумі 70 223,00 грн. Відповідач позов не визнав з тих підстав, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (далі - ТОВ "ПБ "Лелека", Товариство) відсутній обов`язок з повернення коштів, оскільки за умовами п. 10.1 Договору, останній припиняється у разі проведення пологів пацієнта в іншому лікувальному закладі або місці, тоді як позивачкою до позовної заяви долучено копію обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні про новонародженого, де зазначено, що пологи у ОСОБА_1 відбулися 07.03.2022. Вважав, що за таких обставин Договір припинився 07.03.2022. Також посилався на те, що 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який триває і досі. Введення воєнного стану, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, унеможливило виконання ТОВ «ПБ «Лелека» зобов`язання перед позивачем за Договором, оскільки будівля пологового будинку, в якій за умовами договору визначено надання послуг, та яка розташована на території активних бойових дій ( Пуща -водиця), зазнала обстрілів та значних пошкоджень в результаті ведення бойових дій. З березня 2022 року медичний заклад вимушено призупинило роботу у Пуща-Водиці та не приймало пацієнтів до 01.09.2022 включно. Додав, що за таких обставин пологовий будинок вимушено з березня 2022 року призупинив свою роботу, що є форс-мажорною обставиною, що в свою чергу підтверджується листом Торгово-промислової палати України. Крім того, що із суми 70 223,00 грн сплачена позивачкою сума в розмірі 700,00 грн була оплачена на рахунок ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", згідно Договору добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби №7619/999/318/210003537 від 13.01.2022. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ПБ «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 69 523 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що рішення в цій частині ухвалено судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив обставини, на які посилався у відзиві на позовну заяву, та норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини. Просив скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.03.2023 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд його апеляційної скарги на рішення суду від 23.03.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення сторін шляхом отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а. с. 103). Позивачка також належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги відповідача на рішення суду від 23.03.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення сторін шляхом отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а. с. 102). Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 13 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» укладено Договір №22Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Комфорт»; Додаток №1 до Договору №22Р/01/2002 від 13.01.2022 (надання акушерської допомоги); Додаток №2 до Договору №22Р/01/2002 від 13.01.2022 (надання медичної допомоги по обслуговуванню новонародженої дитини); Додаток №3 до Договору №22Р/01/2002 від 13.01.2022 (надання медичної допомоги новонародженим, що потребують інтенсивної терапії); Додаток №4 до Договору №22Р/01/2002 від 13.01.2022 (перелік послуг, що входять до пакету); Додаток №5 до Договору №22Р/01/2002 від 13.01.2022 (положення про відвідування та перебування пацієнтів у пологовому будинку «Лелека»). За умовами вказаного Договору, медичний заклад взяв на себе зобов`язання надати пацієнту медичну допомогу, що полягає у веденні пологів пацієнта, на основі діючих нормативних документів Міністерства охорони здоров?я України, обов`язкових протоколів і стандартів медичної допомоги та стандартів і протоколів, прийнятих у медичному закладі, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього, а пацієнт зобов?язався прийняти медичну допомогу за даним договором та забезпечити її оплату у строк та спосіб, визначені даним договором. Згідно п. 8.1 Договору визначено, що вартість послуг, наданих за цим договором, становить 70 223,00 грн. В пункті 8.8. Договору закріплено, що факт надання медичним закладом (медичної допомоги/медичних послуг) та факт отримання їх пацієнтом підтверджується відповідною медичною документацією та оформлюється актом приймання-передачі медичних послуг. Пунктами 9.1, 9.3, 9.4. Договору передбачена відповідальність згідно чинного законодавства та умов цього договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання цього договору у разі виникнення особливих обставин з об`єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема, війну та воєнні дії. Відповідно до п. 9.5 договору сторона яка не може виконувати свої договірні відносини внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 договору повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити. Дія договору може бути достроково припинена, зокрема, з ініціативи пацієнта, за умови письмового повідомлення медичного закладу шляхом написання заяви на ім`я головного лікаря медичного закладу із зазначенням причин розірвання договору. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена за договором сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичної допомоги пацієнту (п. 10.1 Договору). Також в пункті 10.1. Договору зазначена, що дія цього Договору припиняється у разі, якщо неможливість виконати Договір медичним закладом виникла з вини пацієнта (пацієнт провів пологи в іншому лікувальному закладі або місці). В такому випадку пацієнту, на його вимогу, повертається сплачена сума, за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги. Додатком №4 до Договору сторонами обумовлено перелік послуг, що входять до вартості пакету «Комфорт». Відповідно до рахунку-фактури №70102 від 13.01.2022, сума для оплати родопомочі через природні родові шляхи при одноплодовій вагітності, палата "Комфорт" (1) (програма 1) без ПДВ становить 31 522,00 грн, сума для оплати родопомочі через природні родові шляхи при одноплодовій вагітності, палата "Комфорт" (2) (програма 1) без ПДВ становить 31 522,00 грн, сума для оплати родопомочі через природні родові шляхи при одноплодовій вагітності, палата "Комфорт" (програма 1) з ПДВ становить 6 479,00 грн, страховий платіж «Безпечні пологи стандартна» програма 1 складає 700 грн; загальна сума до сплати 70 223,00 грн. З матеріалів справи убачається, що позивач сплатив згідно рахунку-фактури №70102 від 13.01.2022 загальну суму 70 223,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дитину чоловічої статі у пологовому будинку м. Тернопіль, що підтверджується копією обмінної картки та свідоцтвом про народження. 13 червня 2022 року ОСОБА_1 зверталася до ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» із заявою про повернення сплачених коштів по Договору № 22Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» від 13.01.2022 в сумі 70 223,00 грн. Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 від ТОВ "Пологовий будинок "Лелека" грошових коштів в сумі 70 223,00 грн. Також в матеріалах справи відсутні докази надання ОСОБА_1 медичних послуг ТОВ "Пологовий будинок "Лелека" за Договором №22Р/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність) пакет «Комфорт» від 13.01.2022, як і відсутні докази того,що ТОВ «ПБ «Лелека» повідомляв ОСОБА_1 про те, що у зв`язку з введенням військового стану припиняє надання медичних послуг за договором від 13.01.2022. Суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини справи, застосувавши норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, а саме положення ст. 509, 526, 598 ЦК України, та врахувавши, що кошти в розмірі 700,00 грн були сплачені на користь ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі договору добровільного страхування здоров'я, дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 69 523,00 грн. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилався на зміст пунктів 9.3. та 9.4. Договору від 13.01.2022, за якими сторони не несуть відповідальності за не виконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин, які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати обов'язки за цим Договором; до форс-мажорних обставин сторони, окрім іншого, відносять війну і воєнні дії. Також посилався на те, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і його дія до цього часу, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, стало обставиною непереборної сили для ТОВ "Пологовий будинок "Лелека", що підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що в свою чергу унеможливило виконання відповідачем своїх обов`язків, оскільки будівля пологового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходилася на межі бойових дій у Пущі-Водиці та зазнала обстрілів, була пошкоджена внаслідок активних бойових дій. У зв'язку з цим пологовий будинок 06 березня 2022 року призупинив свою роботу та не приймав пацієнтів до 01.09.2022. Колегія суддів вважає, що такі доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновку суду про наявність передбачених законом та договором підстав для повернення відповідачем грошових коштів, з огляду на таке. Підставою для покладення на особу відповідальності за порушення зобов`язання є наявність її вини у формі умислу або необережності (ст.614 ЦК України). Водночас ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Такі ж положення містить ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», який поширює свою дію на спірні правовідносини. У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Тобто, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. Згідно ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, в тому числі: введення карантину, встановленого КМ України, нетривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади. Встановлено, що наявність обставин непереборної сили, зокрема воєнних дій за фактом агресії Російської Федерації підтверджена листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, який надав відповідач до суду першої інстанції. Окрім того, факт агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим і не потребує доведення. Проте, відповідно до приписів ст. 617 ЦК України, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє відповідача від виконання обумовленого договором зобов`язання щодо повернення грошових коштів внаслідок не надання медичних послуг за договором, а лише може бути підставою для його звільнення від передбаченої законом чи договором відповідальності за його невиконання, зокрема сплати неустойки, відшкодування збитків, моральної шкоди тощо, що і було вірно враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення вимог позивачки. З наведеного слідує, що за приписами статті 617 ЦК України, особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору. Однак, сам по собі воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 березня 2023 року в справі №922/1093/22). У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №922/2394/21 також зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Відповідач, вказуючи на те, що з березня 2022 року робота пологового будинку була вимушено припинена через російську агресію та введення воєнного стану на території України, надання пологовим будинком медичної допомоги пораненим військовослужбовцям, територіальній обороні, мирним жителям, породіллі, обстріли будівлі пологового будинку, не мотивує та не обґрунтовує, як саме вказані обставини вплинули на виконання обов`язку саме з повернення позивачу коштів за договором. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог та обґрунтовано стягнув з відповідача грошові кошти. Доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку суду першої інстанції та за своїм змістом є доводами відзиву на позовну заяву, яким в оскаржуваному рішенні надано належну правову оцінку. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності є малозначними справами. Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона відноситься до малозначних справ. За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий О. Ф. Мазурик Судді О. В. Желепа О. В. Немировська