Постанова Київський апеляційний суд № 760/14459/23
від 04.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/14459/23 Головуючий в суді І інстанції Бурлака О.В. Провадження № 33/824/3967/2023 Головуючийв суді ІІ інстанції Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №259736 від 19 червня 2023 року - 19.06.2023 року о 01 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Глінки, 2/4, керував транспортним засобом марки «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру №472259, №470792. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 536 грн 80 коп.. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у момент приїзду поліції ОСОБА_1 відпочивав у своєму автомобілі Mercedes-Benz VITO 111 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , а не керував ним, тобто не був учасником дорожнього руху, і відповідно за даних умов не повинен був виконувати правила дорожнього руху щодо обов`язковості проходження огляду на стан сп`яніння для водіїв на вимогу представника поліції. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник вказував на те, що в оскаржуваній постанові невірно викладені обставини, зокрема подається, як свідчення руху автомобіля, що на відео з бодікамер, наданому працівниками поліції до справи видно, що автомобіль знаходиться на проїжджій частині дороги в дворі будинку по АДРЕСА_2 . Однак скаржник зазначає, що насправді ж, на відео з бодікамер дійсно видно автомобіль у дворі, але він стоїть на місці традиційного паркування автомобілів мешканцями навколишніх будинків біля клумб для квітів. Звернув увагу також на те, що це місце знаходиться на віддалі від від`їздів до двору. Водночас, у рапорті працівники поліції зазначили, що зустріли автомобіль на в`їзді до двору. В апеляційній скарзі апелянт посилався на рішення № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС, в якому зазначено що «само по собі керування транспортним засобом, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування». Тому скаржник зазначає, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не означає, що відбувається факт керування транспортним засобом. Вказував, що жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, представниками поліції надано не було. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Рождєствіна-Смук Ганна Петрівна підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити. Представник Київської міської прокуратури у судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах. Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна. Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №259736 від 19 червня 2023 року, з якого вбачається, що 19.06.2023 року о 01 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Глінки, 2/4, керував транспортним засобом марки «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру №472259, №470792. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2023 року. У графі «У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці»; - у рапорті інспектора поліції від 19.06.2023, згідно якого на службовий планшет надійшло повідомлення про те, що на вул. Івана Неходи, 2/4 в автомобіль, бус білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , сів п`яний чоловік та поїхав в сторону вул. Ратушного. Обстежуючи вулиці, зокрема біля заїзду у двір будинку №6 по вул. Глінки, поліцейським назустріч виїхав автомобіль «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 .. В подальшому було встановлено, що останній був у нетверезому стані, чинив опір, кидався в бійку; - копією постанови про застосування стягнення до ОСОБА_1 у зв`язку з адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1ст. 126 КУпАП у виді штрафу; - на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 19 червня 2023 року за участю ОСОБА_1 .. Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що у момент приїзду поліції ОСОБА_1 відпочивав у своєму автомобілі Mercedes-Benz VITO 111 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , а не керував ним, тобто не був учасником дорожнього руху, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, у рапорті працівника поліції зазначено, що під час патрулювання на службовий планшет надійшло орієнтування, що за адресою вул. Глінки, 2/4, авто бус білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 сів п`яний чоловік та поїхав в сторону вул. Ратушна. Обстежуючи вулиці, при заїзді у двір № 6 по вул. Глінки працівникам поліції на зустріч виїхав автомобіль Mercedes-Benz VITO д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується також записом на службовому реєстраторі. Працівниками поліції встановлено, що за кермом знаходиться ОСОБА_1 1988 року народження. Суд апеляційної інстанції погоджується також з висновками суду першої інстанції про те, що крім вказаного, факт того, що ОСОБА_1 керував автомобілем стверджується постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7190222 від 19.06.2023, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 19.06.2023 здійснював рух на транспортному засобі «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В суді першої інстанції ОСОБА_1 повідомив, що штраф сплатив. Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль стояв у дворі на місці традиційного паркування автомобілів мешканцями навколишніх будинків біля клумб для квітів, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки дані доводи спростовуються відеозаписом з боді камер працівників поліції. Доводи апеляційної скарги співпадають з доводами заперечень, наданих ним в суді першої інстанції, яким надана оцінка місцевим судом в оскаржуваній постанові, законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «05» вересня 2023 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко