Постанова 4857 № 380/17298/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17298/22 пров. № А/857/11905/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., з участю секретаря Хомича О.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Попович Н.І., представника відповідача Григоришин А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- суддя в 1-й інстанції Коморний О.І., час ухвалення рішення 31.05.2023 року, 12:16 год., місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення 07.06.2023 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2998 від 21.10.2022 в частині застосування дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби ОСОБА_1 та в частині вирахування з грошового забезпечення з ОСОБА_1 грошових коштів за 1 (один) робочий день за допущені прогули в період з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 522 від 28.10.2022 «Про особовий склад» про звільнення оперуповноваженого СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП рядового поліції ОСОБА_1 , за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліції». Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29 жовтня 2022 року на посаді оперуповноваженого СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2022 по 31.05.2023 в сумі 263637,30 гривень (двісті шістдесят три тисячі шістсот тридцять сім гривень, 30 копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Національної поліції у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 19.09.2022 за вх. №4593 до ГУНП у Львівській області з Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло подання «Про призначення службового розслідування» від 16.09.2022 №1352/42-13/01-2022 з приводу можливої причетності до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення оперуповноваженим Сектору кримінальної поліції Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області рядовим поліції ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 14.09.2022 по матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12022141360001445 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в порядку ст.208 КПК України біля приміщення відділення №69 «Нової пошти» був затриманий громадянин ОСОБА_2 , в якого вилучено ймовірно наркотичні речовини з якими він вийшов з автомобіля, а водій автомобіля марки «Пежо 3008», д.н.з. НОМЕР_2 , на якому ОСОБА_2 під`їхав до адреси, втік з місця події. Попередньо встановлено, що автомобілем «Пежо 3008», д.н.з. НОМЕР_2 може користуватися оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_3 . За фактом можливої причетності працівника поліції до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення зареєстровано матеріали ЄО №41 від 15.09.2022, які скеровано в ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області. В ході опрацювання даної інформації стало відомо, що лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив про те, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться коробка з невідомим вмістом в якій ймовірно можуть знаходитися наркотичні засоби. Зі слів ОСОБА_3 дана коробка належить громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яку він залишив в автомобілі. 15.09.2022 по вищевказаній адресі працівниками Управління боротьби за наркозлочинністю у Львівській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України спільно із працівниками ЛУ ДВБ НП України та слідчим Слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області проведений невідкладний обшук, під час якого було виявлено наркотичні речовини у великих розмірах. В ході проведення обшуку було встановлено, що за даною адресою проживає оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 20.09.2022 за вх. №4617 до ГУНП у Львівській області з ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП надійшли матеріали з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони лейтенанта поліції ОСОБА_3 та рядового поліції ОСОБА_1 , а саме рапорт т.в.о. заступника начальника СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 про відсутність на службі з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_3 та рядового поліції ОСОБА_1 , про що у подальшому працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області складено акт про невихід останніх на службу. Крім цього, надійшов рапорт т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП полковника поліції ОСОБА_5 про можливу причетність лейтенанта поліції ОСОБА_3 та рядового поліції ОСОБА_1 до вчинення неправомірних дій пов`язаних із розповсюдженням наркотичних речовин. Враховуючи те, що в діях оперуповноваженого СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядового поліції ОСОБА_1 наявні ознаки порушення службової дисципліни, виникла необхідність у призначенні службового розслідування. Наказом №2662 від 20.09.2022 призначено за фактом порушення службової дисципліни службове розслідування у формі письмового провадження. 03.10.2022 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області. Наказом №2998 від 21.10.2022 «Про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених п.1,2 ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,3,6,13 ч.3 ст.1 та ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п.п.1.1, 1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та п.п.5.1. п.5 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 №3911, абз.2,3 розд.II та п.3 розд.IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та Присяги поліцейського, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області рядового поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції. Наказом №522о/с від 28.10.2022 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Проведеним службовим розслідуванням установлено, що оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 , проявивши безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків 14.09.2022 на інструктаж перед заступанням на патрулювання території Залізничного району згідно дислокації не прибув, керівництво підрозділу про причини свого неприбуття не повідомив та у подальшому без поважних причин до несення служби в період часу з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022 згідно книги нарядів та книги інструктажів не приступив. ОСОБА_1 відповідно до завдань та обов`язків, передбачених посадовими інструкціями, повинен здійснювати заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості та у відповідності до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», повинен вживати заходи з метою виявлення правопорушень для їх подальшого припинення. Однак, зібраними матеріалами встановлено, що ОСОБА_1 , як працівник поліції, проживаючи спільно з особами, причетними до вчинення неправомірних дій в квартирі, житлова площа якої складає близько 20 квадратних метрів, не звернув увагу на їхню діяльність та не вжив відповідних заходів реагування з метою припинення правопорушення. Також дисциплінарною комісією встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив нещирість, чим не сприяв дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування. Крім того, ОСОБА_1 , вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII. Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, тому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Представник Головного управління Національної поліції у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить суд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 . Позивач у період з 07.03.2022 по 28.10.2022 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, що не спростовується відповідачем. 15.09.2022 на адресу т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 Богдана Собка від т.в.о. заступника начальника СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшов рапорт в якому зазначено, що 14.09.2022 о 19:30 год. на інструктаж нарядів згідно графіку не з`явились, а в подальшому не приступили до несення служби по охороні публічного порядку, зокрема рядовий поліції ОСОБА_6 . Про причини відсутності не повідомили. В подальшому складено акт про відсутність на робочому місці від 15.09.2022 №6097/38/01-22. В акті від 15.09.2022 №6097/38/01-22 зазначено, що акт складений про відсутність на службі без поважних причин в період з 20:00 год. 14.09.2022 по 08:00 год. 15.09.2022, зокрема рядового поліції ОСОБА_7 , про причини відсутності не повідомив. Рапортом від 15.09.2022 т.в.о. заступника начальника ВП №1 начальник СКП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області повідомив т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 Богдана Собка про те, що 15.09.2022 в розташування ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області не прибули та не приступили до несення служби, зокрема рядовий поліції ОСОБА_6 , про причини своєї відсутності не повідомили, про що складено акт про відсутність на робочому місці від 15.09.2022 №6099/38/01-22. В акті від 15.09.2022 №6099/38/01-22 зазначено, що акт складений про відсутність на службі без поважних причин в період з 09:00 год. 15.09.2022 по 12:20 год. 15.09.2022, зокрема рядового поліції ОСОБА_7 , про причини відсутності не повідомив. Рапортами від 15.09.2022 т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області Богдан Собко повідомив начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 про те, що: - 14.09.2022 стало відомо, що зокрема рядовий поліції ОСОБА_6 можливо причетний до вчинення неправомірних дій пов`язаних із розповсюдженням наркотичних речовин; - 15.09.2022 надійшов рапорт т.в.о. заступника начальника СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області з приводу відсутності на службі без поважних причин, зокрема рядового поліції ОСОБА_7 , які згідно дислокації нарядів в період з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022 повинні були забезпечувати охорону публічної безпеки та порядку на адміністративній території Залізничного району м. Львова. Львівським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на адресу начальника ГУНП у Львівській області направлено подання про призначення службового розслідування від 16.09.2022 №1352/42-13/01-2022. В поданні зазначено, що 14.09.2022 по матеріалах кримінального провадження внесеного в ЄРДР №12022141360001445 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, був затриманий в порядку ст.208 КПК України громадянин ОСОБА_2 біля приміщення відділення №69 «Нової пошти» в якого вилучено ймовірно наркотичні речовини з якими він вийшов з автомобіля «Пежо 3008» д.н.з. НОМЕР_2 , яким як попередньо установлено може користуватися оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 . Також в поданні від 16.09.2022 №1352/42-13/01-2022 зазначено, що 15.09.2022 за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає громадянин ОСОБА_2 проведено невідкладний обшук, під час якого було виявлено наркотичні речовини у великих розмірах та встановлено, що за даною адресою проживає оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 . Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2662 від 20.09.2022 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування у формі письмового провадження. В наказі зазначено, що 19.09.2022 до УГІ ГУНП у Львівській області з ЛУ ДВБ НП України надійшло подання «Про призначення службового розслідування» від 16.09.2022 №1352/42-13/01-2022 з приводу можливої причетності до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення оперуповноваженим СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовим поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженим СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 20.09.2022 до УГІ ГУНП з ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП надійшли матеріали з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони вищевказаних працівників поліції. За результатами службового розслідування проведеного у формі письмового провадження за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області дисциплінарною комісією складено висновок від 03.10.2022, яким установлено, що «оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 та оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 , проявивши безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків 14.09.2022 на інструктаж перед заступанням на патрулювання території Залізничного району згідно дислокації не прибули, керівництво підрозділу про причини свого неприбуття не повідомили та у подальшому без поважних причин до несення служби в період часу з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022 згідно книги нарядів та книги інструктажів не приступили. При цьому, зібраними матеріалами встановлено, що вищевказані поліцейські з власної ініціативи в період проведення інструктажу у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП перебували у центральній частині міста Львова, біля адреси проживання рядового поліції ОСОБА_1 , де працівниками поліції проводились слідчі дії у зв`язку із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а саме розповсюдження наркотичних речовин громадянином ОСОБА_2 , який був знайомим ОСОБА_3 та водночас співмешканцем ОСОБА_1 , з яким останній згідно наданої ним розписки проживав з 20.05.2022 в квартирі, житлова площа якої складає близько 20 квадратних метрів. Крім цього, вищевказані поліцейські відповідно до завдань та обов`язків, передбачених посадовими інструкціями, повинні були здійснювати заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості та у відповідності до ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» у разі безпосереднього виявлення правопорушення, зобов`язані вживати відповідних заходів реагування. Однак ОСОБА_1 , як працівник поліції, проживаючи спільно з особами, причетними до вчинення неправомірних дій, не звернув увагу на їхню діяльність та не вжив відповідних заходів реагування з метою припинення правопорушення. При цьому, поліцейські під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявили нещирість, чим не сприяли дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування. Такими своїми діями, зокрема рядовий поліції ОСОБА_1 грубо порушили службову дисципліну, зокрема вимоги п.1,2 ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, п.1,3,6,13 ч.3 ст.1 та ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абз.2,3 розд.II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п.1.1,1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та п.5.1. Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.12.2019 №3911». Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області затверджений начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 19.10.2022. Позивачем під час службового розслідування надано письмові пояснення від 28.09.2022, які також наявні у висновку службового розслідування від 03.10.2022, в яких позивач пояснив, що «близько 18:00 попередньо до мене зателефонували працівники БНОН за адресою: АДРЕСА_4 . Далі працівники запитували мене щодо проживання на даній квартирі АДРЕСА_3 . Орієнтовно близько 21:00 ми закінчили спілкуватись і враховуючи те, що за адресою мого проживання як мені стало відомо, що БНОН проводив обшук, тому я не зміг потрапити до квартири, щоб взяти службову форму та інші засоби щоб приступити до роботи. Близько 22:00 до ОСОБА_10 зателефонував т.в.о. о/у СКП ОСОБА_11 та повідомив, щоб ми прибули до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області. Близько 23:00 я перебував ВП №1 ЛРУП №2 та чекав вказівок вище стоячого керівництва. З 23:00 по 02:00 я перебував в кабінеті з працівником ДВБ, в цей час він відбирав в мене пояснення. Після чого мене було повідомлено, що мене було знято з маршруту та перенесено на наступний день. Окрім цього, мені дали вказівку, що я можу бути вільним. Дану вказівку я виконав та поїхав до себе на квартиру. У зв`язку із цим, складений відносно мене акт про відсутність на робочому місці від 15.09.2022 р. за підписом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 рахую необґрунтованим та таким, що не відповідає реальним обставинам, оскільки зазначений в акті час я перебував на робочому місці, виконував вказівки керівників та інших працівників поліції. Викладені мною обставини можуть підтвердити т.в.о. ОСОБА_11 , працівники ОБНОН прізвище та ім`я яких мені невідомі, працівник ДВБ прізвище та ім`я яке мені також невідомі. Окрім цього, я не згідний, що причини відсутності не повідомлялись мною вище стоячому керівництву. Враховуючи усе викладене в діях працівників поліції, якими були складені акти про відсутність на робочому місці від 14.09.2022 р. по 15.09.2022 р. та 15.09.2022 з 08:00 по 12:00 вбачаються ознаки підробки офіційного документу, за що передбачена відповідальність згідно норм ККУ. Пояснення до акту про відсутність на робочому місці від 15.09.2022 за №6099/38/01. Близько 07 год. 45 хв. 15.09.202 я прибув в РУП №2 за вказівкою ОСОБА_15 для того, щоб дати пояснення начальнику РУП №2 ОСОБА_16 . Близько 08:00 мене та ОСОБА_17 в кабінет до себе запросив ОСОБА_16 надати пояснення, що мною та ОСОБА_18 було зроблено. Після цього, орієнтовно 08:20 15.09.2022 ОСОБА_11 зателефонував до ОСОБА_17 та повідомив, щоб він разом зі мною їхали ВП №1, що нами було зроблено. Окрім цього, ми затримались в РУП №2 тому, що чекали вказівку кадровика РУП №2, його вказівка була чекати. Орієнтовно 09:20 ми двоє прибули до ВП №1 і пішли до свого безпосереднього начальника ОСОБА_12 . По прибуттю в відділ у продовж 10 хв. я та ОСОБА_19 спілкувались з своїм безпосереднім керівником ОСОБА_20 , а в подальшому з ОСОБА_21 поїхали в ГУНП у Львівській області. По прибуттю в ГУНП продовж 1 год. я та ОСОБА_19 спілкувались з начальником УКР у Львівський області ОСОБА_22 . Після цього, точно не пам`ятаю хто з моїх прямих керівників дав мені та ОСОБА_23 вказівку їхати додому, оскільки 15.09.2022 у мене та ОСОБА_17 був вихідний згідно графіку. Орієнтовно через 2 год. до мене зателефонував ОСОБА_24 та повідомив, щоб я з`явився у ВП №1. Запитання: ОСОБА_25 повідомив, що Ви зняті з маршруту? «Прошу повідомити, про те, що я був знятий з маршруту 15.09.2022 почув із розмови працівника ДВБ та Спішняка Ростислава». Звідки Ви знаєте гр. ОСОБА_2 .? «Знаю ОСОБА_2 від його брата ОСОБА_26 , та з якими я тимчасово проживав». Про можливу причетність до вчинення неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 . Вам щось відомо? «Мені було не відомо». Чи давав ОСОБА_4 пряму вказівку про те, що Ви зняті з маршруту? «Мені не було вказівки далі приступати до роботи. Та дав вказівку, що я знятий з маршруту»». Листом від 20.10.2022 №935/67/01-2022 управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області направило територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові копію службового розслідування проведеного в ГУНП у Львівській області, з приводу можливих неправомірних дій зі сторони окремих працівників ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області для прийняття рішення, згідно чинного законодавства. Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про розгляд листа управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.10.2022 №935/67/01-2022 та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, зокрема вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за дії які встановлені під час проведення службового розслідування та зазначені у висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 03.10.2022. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2998 від 21.10.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського передбачених п.1,2 ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,3,6,13 ч.3 ст.1 та ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п.п.1.1,1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та п.п.5.1. п.5 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 №3911, абз.2,3 розд.II та п.3 розд.ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та присяги поліцейського, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області рядового поліції ОСОБА_1 (0183656) застосовано дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №522о/с від 28.10.2022 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): рядового поліції ОСОБА_1 (0183656), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області звільнено з 28.10.2022. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Згідно ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». За приписами ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». В силу приписів ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації»; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я. Частинами 1,2 ст.19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч.2 ст.77 Закону №580-VIII). День звільнення вважається останнім днем служби (ч.3 ст.77 Закону №580-VIII). Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут). Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Нормою ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові. Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України. Згідно ст.3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема: 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником. Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту). Частинами 1,2,3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту). Частиною 3 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Згідно ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів. Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту). Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Відповідно до ч.4 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (ч.5 ст.19 Дисциплінарного статуту). Згідно ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. Частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту). Частинами 9,10 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту). За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту). Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту). Частиною 1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. Відповідно до ч.1,2 ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абз.1 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту). У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абз.5 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ст.37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі-Правила №1179). Відповідно п.1 розд.І Правил №1179, правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (п.2 розд.І Правил №1179). Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України (п.3 розд.І Правил №1179). Пунктом 4 розд.І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил. Згідно п.1 розд.ІІ Правил №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; - поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; - поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; - дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Відповідно до п.2,3,4,5 розд.IV Правил №1179 незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: - бути тактовним та доброзичливим; - висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; - надати можливість особі висловити власну думку; - до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним (п.4 розд.ІV Правил №1179). З метою зменшення кількості випадків застосування поліцейських заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо), а в необхідних випадках мати керівні та організаційні якості (п.5 розд.ІV Правил №1179). Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України». Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Згідно п.1 розд.ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. За змістом п.1 розд.V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Відповідно до п.4 розд.V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 13 розд.V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. З матеріалів справи суд встановив, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2662 від 20.09.2022 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» за фактом надходження 19.09.2022 до УГІ ГУНП у Львівській області з ЛУ ДВБ НП України подання «Про призначення службового розслідування» від 16.09.2022 №1352/42-13/01-2022 з приводу можливої причетності до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення оперуповноваженим СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовим поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженим СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та 20.09.2022 з ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП матеріалів з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони вищевказаних працівників поліції призначено службове розслідування у формі письмового провадження. За результатами службового розслідування проведеного у формі письмового провадження за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області дисциплінарною комісією складено висновок від 03.10.2022, яким встановлено, що « 19.09.2022 за вх. №4593 до ГУНП у Львівській області з ЛУ ДВБ НП України надійшло подання «Про призначення службового розслідування» від 16.09.2022 №1352/42-13/01-2022 з приводу можливої причетності до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення оперуповноваженим СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовим поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженим СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 . Так, згідно вищевказаного подання встановлено, що до ЛУ ДВБ НП України надійшла інформація про те, що 14.09.2022 по матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12022141360001445 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в порядку ст.208 КПК України біля приміщення відділення №69 «Нової пошти» був затриманий громадянин ОСОБА_2 , в якого вилучено ймовірно наркотичні речовини з якими він вийшов з автомобіля, а водій автомобіля марки «Пежо 3008», д.н.з. НОМЕР_2 , на якому ОСОБА_2 під`їхав до адреси, втік з місця події. Попередньо встановлено, що автомобілем «Пежо 3008», д.н.з. НОМЕР_2 може користуватися оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського РУП №2 ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За фактом можливої причетності працівника поліції до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення зареєстровано матеріали ЄО №41 від 15.09.2022, які скеровано в ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області. В ході опрацювання даної інформації стало відомо, що лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив про те, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться коробка з невідомим вмістом в якій ймовірно можуть знаходитися наркотичні засоби. Зі слів ОСОБА_3 дана коробка належить громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яку він залишив в автомобілі. 15.09.2022 по вищевказаній адресі працівниками УБН у Львівській області ДБН НП України спільно із працівниками ЛУ ДВБ НП України та слідчим СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області проведений невідкладний обшук, під час якого було виявлено наркотичні речовини у великих розмірах. В ході проведення обшуку було встановлено, що за даною адресою проживає оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас, 20.09.2022 за вх. №4617 до ГУНП з ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП надійшли матеріали з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони лейтенанта поліції ОСОБА_3 та рядового поліції ОСОБА_1 , а саме рапорт т.в.о. заступника начальника СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП майора поліції ОСОБА_4 (вих. № 6096/38/01-22 від 15.09.2022) про відсутність на службі з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_3 та рядового поліції ОСОБА_1 , про що у подальшому працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області складено акт про невихід останніх на службу (вих. № 6097/38/01-22 від 15.09.2022). Крім цього, із вищезазначеними матеріалами надійшов рапорт т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП полковника поліції ОСОБА_5 про можливу причетність лейтенанта поліції ОСОБА_3 та рядового поліції ОСОБА_1 до вчинення неправомірних дій пов`язаних із розповсюдженням наркотичних речовин. Згідно дислокації нарядів по охороні публічного порядку на адміністративній території Залізничного району м. Львова в період часу з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022, затвердженого 14.09.2022 т.в.о. начальника ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП полковником поліції ОСОБА_27 встановлено, що у вищевказаний період часу ОСОБА_28 повинен був заступити на маршрут патрулювання №2435, а ОСОБА_6 на маршрут патрулювання №2210. Згідно книги видачі і приймання озброєння (інв. №299 від 06.09.2022), книги нарядів (інв. №241 від 09.08.2022), журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю (інв. №1691 від 28.07.2022) ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_3 та рядовий поліції ОСОБА_1 14.09.2022 о 20:00 на службу не заступали, інструктажу не проходили, засобів індивідуального захисту, спеціальних засобів чи вогнепальної зброї не отримував. Водночас, в ході моніторингу ІКС ІПНП (ЄО ЛРУП №1 ГУНП від 14.09.2022 №25680) встановлено, що 14.09.2022 під час розслідування кримінального провадження №12022141360001445 від 14.09.2022 за ч.2 ст.307 КК України, затриманий громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , тимчасово проживаючий за адресою (оренда): АДРЕСА_3 , в якого виявлено коробку, в якій в прихованому вигляді серед продуктів харчування було виявлено та вилучено чотири зіп-пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину «кетамін», загальною вагою близько 210 грам, а також 2 мобільних телефони, сім-карту та тримач до неї. Проведеними заходами встановлено, що ОСОБА_2 , дану колобку мав відправи для клієнта у м. Київ. Також, встановлено, що ОСОБА_29 працює «складменом» та «кур`єром» на Інтернет-крамницю «Amsterdam Delivery» та здійснює збут наркотичних засобів та психотропних речовин, шляхом «мастеркладів» у м. Львові, а також їх пересилання як оптом так і в роздріб по всій території України. Також, цього ж дня працівниками УБН у Львівській області ДБН НП України у під`їзді буд. АДРЕСА_6 був виявлений громадянин ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в якого виявлено спортивну сумку, з якої вилучено: - 37 зіп-пакетів в яких знаходилися 3441 таблетка рожевого та синього кольорів в формі сови, ракет та трикутні, ззовні схожих на психотропну речовину «МДМА»; - 3 зіп-пакети із речовиною чорного кольору, ззовні схожої на психотроп «гашиш», загальною вагою близько 178 грам; - зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину «кетамін», загальною вагою близько 53 грам; - зіп-пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору, ззовні схожої на психотропну речовину «МДМА», загальною вагою близько 10 грам; - електронні ваги. Як повідомив ОСОБА_26 , що вищевказана спортивна сумка належала співмешканцю двоюрідному брату ОСОБА_2 , який попросив її винести з квартири, після чого він був затриманий у під`їзді будинку працівниками УБН у Львівській області. Про вміст сумки не знав. В подальшому за ініціативи працівників УБН у Львівській області ДБН НП України спільно з працівниками ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_2 , в орендованій квартирі, а саме за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено: два зіп-пакети в якому знаходилось 200 таблеток синього та рожевого кольорів, ззовні схожих на психотропну речовину «МДМА»; два зіп-пакети із речовиною рослинного походження, ззовні схожої на наркотичний засіб «канабіс», вагою близько 10 грам; зіп-пакет із речовиною, ззовні схожої на психотроп «гашиш», вагою близько 10 грам - пристрій для вживання наркотичних засобів; - пристрої для подрібнення наркотичного засобу «канабіс»; пристрій для вакумування; - товаро-транспортні накладні «Нова пошта»; - банківські картки; електронні ваги; сім картки різних операторів. Вартість вилученого за цінами «чорного» ринку становить понад 1500000,00 гривень. З огляду на вищенаведене варто зазначити, що лейтенант поліції ОСОБА_3 та рядовий поліції ОСОБА_1 відповідно до завдань та обов`язків, передбачених їх посадовими інструкціями, повинні здійснювати заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості та у відповідності до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», повинні вживати заходів з метою виявлення правопорушень для їх подальшого припинення. Зібраними матеріалами встановлено, що ОСОБА_3 14.09.2022, під час затримання працівниками поліції громадянина ОСОБА_30 біля приміщення «Нової Пошти» за підозрою у вчиненні останнім кримінального правопорушення, з місця події поїхав, при цьому як поліцейський та оперативний працівник не вжив заходів, щодо встановлення обставин події, чим проявив безвідповідальне відношення до професійного виконання службових обов`язків. В свою чергу ОСОБА_1 , як працівник поліції, проживаючи спільно з особами, причетними до вчинення неправомірних дій в квартирі, житлова площа якої складає близько 20 квадратних метрів, не звернув увагу на їхню діяльність та не вжив відповідних заходів реагування з метою припинення правопорушення. Таким чином, проведеним службовим розслідуванням установлено, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 та оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 , проявивши безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків 14.09.2022 на інструктаж перед заступанням на патрулювання території Залізничного району згідно дислокації не прибули, керівництво підрозділу про причини свого неприбуття не повідомили та у подальшому без поважних причин до несення служби в період часу з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022 згідно книги нарядів та книги інструктажів не приступили. При цьому, зібраними матеріалами встановлено, що вищевказані поліцейські з власної ініціативи в період проведення інструктажу у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП перебували у центральній частині міста Львова, біля адреси проживання рядового поліції ОСОБА_1 , де працівниками поліції проводились слідчі дії у зв`язку із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а саме розповсюдження наркотичних речовин громадянином ОСОБА_2 , який був знайомим ОСОБА_3 та водночас співмешканцем ОСОБА_1 , з яким останній згідно наданої ним розписки проживав з 20.05.2022 в квартирі, житлова площа якої складає близько 20 квадратних метрів. Крім цього, вищевказані поліцейські відповідно до завдань та обов`язків, передбачених посадовими інструкціями, повинні були здійснювати заходи, спрямовані на удосконалення оперативно-розшукової роботи, підвищення її якості та у відповідності до ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» у разі безпосереднього виявлення правопорушення, зобов`язані вживати відповідних заходів реагування. Однак, ОСОБА_3 14.09.2022, під час затримання працівниками поліції громадянина ОСОБА_30 біля приміщення «Нової Пошти» за підозрою у вчиненні останнім кримінального правопорушення, з місця події поїхав, при цьому як поліцейський та оперативний працівник не вжив заходів, щодо встановлення обставин події, чим проявив безвідповідальне відношення до професійного виконання службових обов`язків та ОСОБА_1 , як працівник поліції, проживаючи спільно з особами, причетними до вчинення неправомірних дій, не звернув увагу на їхню діяльність та не вжив відповідних заходів реагування з метою припинення правопорушення. При цьому, поліцейські під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявили нещирість, чим не сприяли дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування. Такими своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_3 та рядовий поліції ОСОБА_1 грубо порушили службову дисципліну, зокрема вимоги п.1,2 ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, п.1,3,6,13 ч.3 ст.1 та ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абз.2,3 розд.II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п.1.1,1.2 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» та п.5.1. Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.12.2019 №3911». У висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 03.10.2022, зокрема зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що частково знайшли своє підтвердження. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2998 від 21.10.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області рядового поліції ОСОБА_1 (0183656) застосовано дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №522о/с від 28.10.2022 рядового поліції ОСОБА_1 (0183656), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області звільнено з 28.10.2022. Суд зазначає, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір та встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву. Крім того, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. Такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування. Аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни та чи є воно грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд з огляду на зміст наданих пояснень, даючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, дійшов висновку, що оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не ґрунтується на самостійних підставах недотримання вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, враховуючи наступне. Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало: 1) відсутність на роботі в період часу з 20:00 14.09.2022 по 08:00 15.09.2022, що зафіксовано в акті про відсутність на робочому місці від 15.09.2022 №6097/38/01-22; 2) проживання спільно з особами, причетними до вчинення неправомірних дій в квартирі, житлова площа якої складає близько 20 квадратних метрів та не звернення уваги на їхню діяльність та невжиття відповідних заходів реагування з метою припинення правопорушення. Судом першої інстанції досліджувалися відеоматеріали долучені представником позивача із зовнішніх камер відеоспостереження СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, з яких встановлено, що ОСОБА_1 перебував на робочому місці у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 у період часу, визначений відповідачем як відсутність на службі без поважних причин (прогул). Крім того, згідно стройової записки СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області станом на 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022 та 16.09.2022 працівників, які «відсутні без поважних причин» складає 0 (нуль) осіб. В стройових записках зазначено, що ОСОБА_31 13.09.2022 на службі (ОГП, на день); 14.09.2022 на службі (ОГП, на ніч); 15.09.2022 після наряду; 16.09.2022 на службі (ОГП, на день). Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердив, що він разом із позивачем в період часу з 19:30 приблизно перебував на робочому місці у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька,2 де ЛУ ДВБ НП України у позивача відбирали пояснення з приводу відомих йому обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Разом з позивачем на вимогу слідчого ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області приймали участь як свідки у слідчих діях у кримінальному провадженні №12022141360001445. Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_32 підтвердив перебування позивача на робочому місці у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька,2 14.09.2022 року близько 21-22 години. З показів свідка встановлено, що позивач був разом з працівниками ЛУ ДВБ НП України та надавав їм якісь пояснення. В цей же період часу свідок ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька,2 бачив і безпосереднього керівника ОСОБА_1 , який також спілкувався із працівниками ЛУ ДВБ НП України та іншими вище стоячими керівниками поліції. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що жодного дисциплінарного проступку позивач не вчиняв, а в період часу з 20:00 год. 14.09.2022 по 08:00 год. 15.09.2022 на службі/на робочому місці перебував, однак фактично не приступив до виконання обов`язків з патрулювання з об`єктивних обставин незалежних від волі самого ОСОБА_1 , які виключають складову дисциплінарного проступку, оскільки позивач підпорядкувався працівника ЛУ ДВБ НП України і надавав останнім пояснення, а також брав участь у слідчих діях. Отже, судом встановлено, що дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування не підтверджено вчинення дисциплінарного вчинку щодо відсутності на службі без поважних причин. Висновки відповідача щодо вчинення дисциплінарного проступку, пов`язаного з можливою причетністю ОСОБА_1 до можливого розповсюдження наркотичних речовин, також є безпідставним і передчасним, оскільки в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022141360001445 від 14.09.2022 причетність до зазначеної вище протиправної діяльності ОСОБА_1 перевірена та виключена, що підтверджується наданим суду обвинувальним актом, який затверджений прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова 09.12.2022 та в якому взагалі відсутні відомості про будь-яку причетність чи зв`язок обвинуваченого з ОСОБА_1 . Суд наголошує, що факт спільного проживання ніяким чином не може свідчити про те, що позивач причетний до протиправних дій з боку ОСОБА_2 , та не може свідчити про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано докази та під час розгляду справи не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про те, що ОСОБА_2 можливо причетний до вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, відтак, неповідомлення органів Національної поліції України про можливе кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних речовин, не може вважатися прихованням інформації про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки позивачу не було відомо про те, що ОСОБА_2 можливо причетний до незаконного обігу наркотичних засобів. Досліджуючи службову характеристику ОСОБА_1 , судом встановлено, що позивач за час служби в Національній поліції України та на займаній посаді зарекомендував себе з хорошої сторони, як грамотний, вимогливий і дисциплінований працівник, однак, у висновку службового розслідування не зазначено про наявність, пом`якшуючих обставин та не надано об`єктивної оцінки особі позивача. Разом з тим, відповідач у висновку вказує про вчинки, які свідчать про порушення дисципліни, однак при цьому ці вчинки стосуються виключно їх кваліфікації на предмет наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, яке безпосередньо стосується ОСОБА_2 та ніякого відношення не має до ОСОБА_1 , зокрема в матеріалах справи відсутні докази, які вказують, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок. Тобто, відповідачем не виявлено та не надано доказів того, що позивач вчинив будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету та репутації Національної поліції України в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області, тому, звільнення поліцейського на підставі не доведених фактів не досягає зазначеної мети, а саме порушення поліцейським правових актів, які б могли слугувати підставою для вирішення питання про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Більш того, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про розгляд листа управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.10.2022 №935/67/01-2022, який було направлено до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, зокрема вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за дії які встановлені під час проведення службового розслідування та зазначені у висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 03.10.2022. Відповідно до статті 63 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом. У рішенні від 22.04.2010 по справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» Європейський суд з прав людини зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в статті 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства. Вона не лише забороняє передчасне висловлювання самим судом думки, що особа, яка обвинувачується у кримінальному злочині, є винною до того, як це доведено в законному порядку, ця заборона поширюється не лише на суддів, а й на інших представників влади. Згідно з ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Частиною 5 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України встановлено також, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. Статтею 532 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.05.2020 у справі №815/1956/16 у п. 54 зазначив, що «вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи». Окрім того, Верховний Суд у даній справі вказує на те, що «повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доказаний факт не можна». Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,, що підозра особі яка спільно проживає з працівником правоохоронних органів у вчиненні кримінального правопорушення, без належного доведення вини у його скоєнні не може беззаперечно свідчити про порушення працівником правоохоронних органів, в даному випадку ОСОБА_1 присяги поліцейського. Більш того, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що саме відносно ОСОБА_1 триває досудове розслідування у кримінальному провадженні. Крім того, в кримінальному праві, як і адміністративному існує принцип індивідуальної відповідальності фізичних осіб, який дозволяє досягти більш послідовної диференціації та індивідуалізації відповідальності з кримінального або адміністративного права в залежності від своєї фактичної участі у вчиненні діяння, а також від ступеня завершеності останнього. Суд зазначає, що аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями Кримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 818/25/17. При цьому, вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення про накладення певного виду стягнення. Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, оскільки, в аспекті спірних правовідносин з`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування, не може обмежуватися лише припущеннями про можливу причетність ОСОБА_1 до незаконного обігу наркотичних речовин чи неповідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Суд наголошує, що відповідачем не надано докази, які підтверджують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку з боку позивача. Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби з поліції не є правомірним і пропорційним. Надаючи оцінку спірним наказам Головного управління Національної поліції у Львівській області №2998 від 21.10.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» та №522о/с від 28.10.2022, суд також враховує наступне. Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами працівника/роботодавця і публічними інтересами. Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України). В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини. Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»). Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржувані накази Головного управління Національної поліції у Львівській області також не відповідають критерію «пропорційності» та «співмірності». Таким чином, прийняті Головним управлінням Національної поліції у Львівській області накази №2998 від 21.10.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників СКП ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП» та №522о/с від 28.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області є протиправними, не ґрунтуються на вимогах законодавства, прийняті без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, тому підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді. Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18, та у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19. Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд виходить з такого. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110), днем звільнення вважається останній день роботи. Отже, оскільки наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 28.10.2022 №522о/с позивача звільнено з посади 28.10.2022, то цей день є останнім робочим днем, тому поновлювати позивача на посаді слід з наступного дня після звільнення - з 29.10.2022 року. Частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100. Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.20015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з наступними змінами та доповненнями. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Відтак, норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 застосуванню у даній справі не підлягають. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях. Згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області №42 від 10.04.2023 про розмір нарахованого грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 31.09.2022, позивачу нараховано за серпень 2022 38088,01 гривень та за вересень 2022 36711,47 гривень. Суд наголошує, що аналогічні суми зазначені і в інформації управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_1 за серпень-вересень 2022, наданої Головним управлінням Національної поліції у Львівській області листом від 01.03.2023 №П-23/Аз/17/01-2023 на адвокатський запит від 21.02.2023. Однак, представником позивача адвокатом Попович Н.І. під час здійснення підрахунку середньоденного заробітку ОСОБА_1 помилково до суми нарахованого грошового забезпечення за серпень та вересень 2022 було додано відсоток премії як суму, який в серпні 2022 складав 311,586%, а в вересні 2022 склав 130,295%, а не як величина премії з якої розраховується премія, тому суд не бере до уваги здійснений адвокатом розрахунок середньоденного заробітку, який склав 1233,47 гривень. Суд зазначає, що в серпні 2022 31 календарний день, у вересні 2022 30 календарних днів. Отже, у двох повних місяцях роботи позивача перед звільненням було 61 календарний день. Таким чином, середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 1226,22 гривень (38088,01 грн.+36711,47 грн.:61 днів). Час вимушеного прогулу за період з 29.10.2022 (наступний день після звільнення) по 31.05.2023 (день ухвалення рішення у справі) становить 215 календарних днів. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 263637,30 гривень (1226,22 грн. х 215 календарних днів). Суд також звертає увагу, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-511цс16 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 не знайшла підстав для відступлення від цього правового висновку. У постанові Верховного Суду 18.03.2021 у справі №825/3399/14 також підтримано цей висновок. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Отже, на користь позивача належить стягнути 263637,30 гривень, з яких відповідач відрахує загальнообов`язкові податки та збори. Вирішуючи вимоги апеляційної скарги щодо пропуску строку звернення до суду, колегія суддів наголошує на наступному. Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу). Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування наказу ГУНП у Львівській області № 2998 від 21 жовтня 2022 в частині застосування дисциплінарного стягнення. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580- VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру. Позивач оскаржує накази про застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення, які видані у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до ст. 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-ІХ Дисциплінарний статут доповнено розділом V. Відповідно до ч. 4 ст. 31 розділу V Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Як встановлено судом, позовну заяву подано суду 19.11.2022, хоча позивач ознайомився 28.10.2022 з оскаржуваним наказом. Як вірно встановлено судом першої інстанції 21.12.2022 отримано відповідь на адвокатський запит від 03.11.2022 з матеріалами службового розслідування відносно позивача. Згідно наданого суду консультаційного висновку спеціаліста, підтверджується, що від 22.02.2023, у період з 07.11.2022 по 16.11.2022 позивач хворів, а тому був позбавлений можливості самостійно подати позовну заяву у зв`язку' зі станом здоров`я. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнав поважними підстави пропуску строку та ухвалою суду 03 березня 2023 року поновив строк звернення до суду з даним позовом. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року в справі №380/17298/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 06 вересня 2023 року.