Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/1463/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1463/23 Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С., за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М., за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014", розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (вх. №1594 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1463/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 44599645) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" (25014, м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, 20; ідент. код 39251585) про стягнення 700174,37 грн,- ВСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" про стягнення 700174,37 грн, які складаються з 54 930,81 грн інфляційного збільшення, 350 021,11 грн пені, 252 015,25 грн відсотків річних, 43207,20 грн штрафу. Позовні вимоги обгрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" строків оплати поставленого товару, передбачених Договором поставки № БПР2906221 від 29.06.2022. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1463/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" про стягнення 700174,37 задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" 175010,55 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, 252015,25 грн 3 % річних, 54930,81 грн інфляційні втрати та 21603,60 грн штрафу, а також 10502,62 грн судового збору сплаченого за подачу позову, в частині вимог про стягнення 21603,60 грн штрафу та 175010,55 грн пені в задоволенні позову відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції встановив факт несвоєчасної оплати відповідачем вартості отриманого товару. Одночасно судом на підставі клопотання відповідача зменшено розмір штрафних санкцій на 50 %, з огляду на поведінку відповідача, ступінь виконання зобов`язання, невеликий строк прострочення виконання, виконання відповідачем свого зобов`язання за договором до подання позивачем цього позову. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" з відповідним рішенням суду в частині відмови у стягненні 21603,60 грн штрафу та 175010,55 грн пені не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %, оскільки підписуючи договір Товариство з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" прийняло на себе всі визначені законодавством і договором ризики неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, будучи обізнаним про стан і всі можливі негативні наслідки, що спричинені військовим діями на території України. За позицією апелянта, відповідачем не надано належних доказів та не наведено переконливих аргументів на підтвердження наявності саме виняткових обставин у розумінні ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 у справі №922/1463/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (вх. №1594 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1463/23, призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (вх. №1594 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1463/23 на 28.08.2023 об 11:40 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132, запропоновано відповідачу подати відзив на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату, запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд, явку представників учасників справи визнано необов`язковою, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. У судове засідання, яке відбулось 28.08.2023, зявились належні представники сторін. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградхліб 2014" надійшли заперечення щодо можливості представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" адвоката Чоломбитько Юлії Олександрівни приймати участь у судовому засіданні у справі № 922/1463/23, що призначене на 28.08.2023 об 11:40, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оскільки таке клопотання подано пізніше ніж за п`ять днів до дня судового засідання. Проаналізувавши таке клопотання відповідача колегія суддів визнає його необгрунтованим з огляду на таке. Відповідно до статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Згідно з ч. 2 ст. 197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Закріплення у даній нормі строку зумовлено необхідністю зясування судом можливості проведення такої відеоконференції поза межами приміщення суду, вчинення дій щодо її проведення, повідомлення стороні результату розгляду такого клопотання. Отже, за умови наявності у суду можливості для забезпечення стороні права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, сама по собі обставина подання такого клопотання у строк пізніше ніж за п`ять днів до дня судового засідання, не може бути підставою для відмови у його задоволенні. Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору. 29.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградхліб 2014" (покупець) було укладено договір поставки № БПР2906221 (надалі - Договір) (а.с.32-33 т.1), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (даті - товар) ціна найменування, асортимент, кількість та якість якого погоджується сторонами в специфікації, що є додатком до Договору (далі - Специфікація). Строк поставки товару погоджується сторонами в Специфікаціях (п.2.1.Договору). Поставка товару здійснюється на умовах відповідно до Інкотермс 2010, які погоджуються сторонами в Специфікації. В частині протиріччя умов Інкотермс 2010 з умовами Договору, пріоритетним вважаються умови Договору (п.2.2.Договору). Момент переходу права власності на товар та момент виконання зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються такими, що настали з моменту підписання видаткової накладної (п.2.3.Договору). Покупець зобов`язується за 3 (три) дні до дати поставки у разі поставки автомобільним транспортом падати постачальнику письмову заявку на відвантаження товару із зазначенням: найменування, кількості та асортименту товару, строку поставки, номера транспортних засобів та ПІБ водія (у разі поставки автомобільним транспортом покупця). У разі попадання заявки постачальник має право відвантажити товар без заявки, якщо буде вважати та доцільним або підмовитись від поставки товару до моменту надання заявки та після її отримання здійснити поставку у разі фактичної можливості (п.2.4.Договору). Відповідно до п.3.1. Договору, ціна на товар є договірною та погоджується сторонами в Специфікаціях. Ціна на товар встановлюється у національній валюті України. У п. 3.3 Договору сторонами узгоджено, що покупець проводить оплату товару на умовах, які зазначені в Специфікації на розрахунковий рахунок постачальника в строк, що затверджений сторонами в Специфікації, але не пізніше ніж протягом 10 календарних днів з дати поставки товару. Датою оплати за товар є дата зарахування коштів покупця на рахунок постачальника (п.3.4.Договору). Приймання товару за кількістю та якістю відбувається відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15 червня 1965 NП-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25 квітня 1966 NП-7, за виключенням умов, що суперечить, умовам Договору. У разі наявності протиріч умов у нормативних документах, які зазначені в Договорі з умовами Договору, пріоритетними вважаються умови Договору (п.4.1.Договору). За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором і чинним законодавством України. Винна сторона в повному обсязі відшкодовує збитки, заподіяні іншій стороні неналежним виконанням та/або невиконанням зобов`язань, а також сплачує штрафні санкції, передбачені Договором (п.5.1.Договору). У випадку несвоєчасної оплати товару згідно з умовами Договору покупець сплачує постачальнику на вимогу останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховувалась, від загальної вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення до моменту фактичного виконання покупцем свого зобов`язання за цим Договором (п.5.3.Договору). Відповідно до п.5.5. Договору, у разі порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника штраф в наступних розмірах: - порушення строку оплати товару більш ніж на 10 календарних днів - 5% від вартості не оплаченого товару; - порушення строку оплати товару більш ніж на 20 календарних днів - 10% від вартості не оплаченого товару; - порушення строку оплати товару більш ніж на 30 календарних днів - 20% від вартості не оплаченого товару. Сторони домовились встановити строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкції у 3 роки (п.5.8.Договору). Сторони домовились, відповідно до частини 6 етапі 232 Господарського кодексу України збільшити строк нарахування штрафних санкцій до 3 (трьох) років від дня коли зобов`язання мало бути виконано (п.5.9.Договору). У п. 5.10. Договору, сторонами було зафіксовано, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сторони встановлюють 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми. У пункті 7.10 Договору, визначено, що місцем виконання Договору є місто Харків. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами на виконання умов договору поставки № БПЗ 2906221 від 29.06.2022 між його сторонами були складені та підписані 12 Специфікацій на поставку товару, а саме: - специфікацією №1 від 04.07.2022 сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне вищого ґатунку) на загальну суму 93900,00 грн; - специфікацією № 2 від 13.07.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 365860,00 грн; - специфікацією № 3 від 01.08.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 363150,00 грн; - специфікацією № 4 від 22.08.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 191850,00 грн; - специфікацією № 5 від 02.09.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 451500,00 грн; - специфікацією № 6 від 03.10.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 451650,00 грн; - специфікацією № 7 від 31.10.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 579300,00 грн; - специфікацією № 8 від 06.12.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 66000,00 грн; - специфікацією № 9 від 07.12.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 138650,00 грн; - специфікацією № 10 від 18.12.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 140150,00 грн; - специфікацією № 11 від 25.12.2022 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 144600,00 грн; - специфікацією № 12 від 02.01.2023 року сторони погодили поставку товару (борошно пшеничне) на загальну суму 341400,00 грн Відповідно до специфікацій, укладених до договору поставки № БПР2906221 від 29.06.2022 року, сторонами узгоджені наступні умови поставки: - покупець сплачує за товар протягом 21 календарного дня з дати поставки товару. В разі не отримання оплати за попередню партію, постачальник має право призупинити відвантаження наступної партії до повного виконання своїх зобов`язань покупцем.; - умови поставки: EXW ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, 1, відповідно до Інкотермс 2010. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору у межах узгодженого строку позивачем було поставлено відповідача товар на загальну суму 20 037 090,30 грн згідно наступних видаткових накладних: від 04.07.22 № 7 на суму 196 200,00 грн, від 06.07.22 № 21 на суму 198 270,00 грн, від 08.07.22 № 29 на суму 176 820,00 грн, від 13.07.22 № 46 на суму 178 954,50 грн, від 14.07.22 № 48 на суму 166 676,40 грн, від 14.07.22 № 49 на суму 157 188,90 грн, від 15.07.22 № 51 на суму 177 364,50 грн, від 18.07.22 № 56 на суму 179 048,10 грн, від 18.07.22 № 57 на суму 173 203,80 грн, від 18.07.22 № 59 на суму 159 238,20 грн, від 21.07.22 № 69 на суму 179 199,90 грн, від 21.07.22 № 70 на суму 162 957,30 грн, від 27.07.22 № 88 на суму 169 414,50 грн, від 27.07.22 № 91 на суму 172 197,00 грн, від 27.07.22 № 92 на суму 161 894,70 грн, від 29.07.22 № 109 на суму 167 983,50 грн, від 01.08.22 № 117 на суму 155 871,00 грн, від 03.08.22 № 123 на суму 143 934,00 грн, від 03.08.22 № 124 на суму 155 457,00 грн, від 03.08.22 № 125 на суму 160 272,00 грн, від 03.08.22 № 126 на суму 159 696,00 грн, від 05.08.22 № 142 на суму 149 868,00 грн, від 09.08.22 № 157 на суму 148 833,00 грн, від 09.08.22 № 158 на суму 174 156,00 грн, від 09.08.22 № 161 на суму 161 280,00 грн, від 11.08.22 № 176 на суму 150 192,00 грн, від 15.08.22 № 195 на суму 161 496,00 грн, від 17.08.22 № 207 на суму 154 491,00 грн, від 17.08.22 № 212 на суму 144 900,00 грн, від 19.08.22 № 231 на суму 166 392,00 грн, від 23.08.22 № 246 на суму 157 032,00 грн, від 23.08.22 № 248 на суму 165 168,00 грн, від 25.08.22 № 253 на суму 178 800,00 грн, від 25.08.22 № 254 на суму 163 875,00 грн, від 30.08.22 № 286 на суму 156 024,00 грн, від 30.08.22 № 287 на суму 177 825,00 грн, від 30.08.22 № 290 на суму 159 192,00 грн, від 02.09.22 № 317на суму 190 674,00 грн, від 02.09.22 № 318 на суму 179 004,00 грн, від 02.09.22 № 319 на суму 171 153,00 грн, від 02.09.22 № 320 на суму 171 612,00 грн, від 06.09.22 № 339 на суму 185 004,00 грн, від 06.09.22 № 341на суму 170 016,00 грн, від 19.09.22 № 373 на суму 175 308,00 грн, від 19.09.22 № 374 на суму 191 856,00 грн, від 19.09.22 № 375 на суму 167 184,00 грн, від 21.09.22 № 389 на суму 190 998,00 грн, від 26.09.22 № 408 на суму 191 520,00 грн, від 26.09.22 № 409 на суму 176 256,00 грн, від 26.09.22 № 411 на суму 211 260,00 грн, від 28.09.22 № 415 на суму 171 612,00 грн, від 28.09.22 № 416 на суму 168 156,00 грн, від 04.10.22 № 450 на суму 186 816,00 грн, від 04.10.22 № 452на суму 180 468,00 грн, від 04.10.22 № 466 на суму 188 325,00 грн, від 04.10.22 № 467 на суму 184 464,00 грн, від 06.10.22 № 475 на суму 191 604,00 грн, від 06.10.22 № 478 на суму 165 321,00 грн, від 11.10.22 № 517 на суму 182 616,00 грн, від 11.10.22 № 518 на суму 170 181,00 грн, від 11.10.22 № 527 на суму 165 240,00 грн, від 18.10.22 № 589 на суму 191 016,00 грн, від 18.10.22 № 592 на суму 172 611,00 грн, від 18.10.22 № 594 на суму 188 496,00 грн, від 24.10.22 № 646 на суму 168 966,00 грн, від 24.10.22 № 647 на суму 186 816,00 грн, від 24.10.22 № 650 на суму 177 576,00 грн, від 01.11.22 № 727 на суму 184 968,00 грн, від 01.11.22 № 732 на суму 176 742,00 грн, від 02.11.22 № 759 на суму 183 456,00 грн, від 02.11.22 № 760 на суму 192 780,00 грн, від 03.11.22 № 767 на суму 166 860,00 грн, від 08.11.22 № 806 на суму 192 696,00 грн, від 08.11.22 № 815на суму 182 817,00 грн, від 08.11.22 № 819 на суму 178 164,00 грн, від 14.11.22 № 858на суму 179 415,00 грн, від 14.11.22 № 861 на суму 171 639,00 грн, від 14.11.22 № 862 на суму 195 468,00 грн, від 16.11.22 № 872 на суму 188 076,00 грн, від 16.11.22 № 873 на суму 176 484,00 грн, від 16.11.22 № 874 на суму 175 608,00 грн, від 22.11.22 № 949 на суму 167 103,00 грн, від 22.11.22 № 950 на суму 192 276,00 грн, від 25.11.22 № 974 на суму 188 730,00 грн, від 29.11.22 № 1023 на суму 186 816,00 грн, від 29.11.22 № 1024 на суму 195 720,00 грн, від 07.12.22 № 1108 на суму 195 390,00 грн, від 07.12.22 № 1109 на суму 198 990,00 грн, від 12.12.22 № 1159 на суму 199 578,00 грн, від 12.12.22 № 1161 на суму 226 272,00 грн, від 17.12.22 № 1203 на суму 211 200,00 грн, від 17.12.22 № 1204 на суму 197 067,00 грн, від 19.12.22 № 1229 на суму 218 400,00 грн, від 19.12.22 № 1242 на суму 218 691,00 грн, від 21.12.22 № 1272 на суму 214 272,00 грн, від 21.12.22 № 1276 на суму 218 592,00 грн, від 26.12.22 № 1366 на суму 211 464,00 грн, від 28.12.22 № 1406 на суму 219 810,00 грн, від 28.12.22 № 1409 на суму 224 235,00 грн, від 28.12.22 № 1411 на суму 218 790,00 грн, від 03.01.23 № 28 на суму 237 090,00 грн, від 05.01.23 № 43 на суму 226 590,00 грн, від 05.01.23 № 49 на суму 224 385,00 грн, від 09.01.23 № 82 на суму 215 145,00 грн, від 11.01.23 № 123 на суму 231 132,00 грн, від 12.01.23 № 139 на суму 236 670,00 грн, від 13.01.23 № 145 на суму 243 168,00 грн, від 13.01.23 № 154 на суму 228 585,00 грн, від 24.01.23 № 294 на суму 212 262,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було сплачено позивачу за товар у розмірі 20037090,30 грн, проте вказані оплати були здійснені з порушенням строків таких оплат, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 34665 від 12.07.2022 на суму 176 820,00 грн, № 34663 від 12.07.2022 на суму 196 200,00 грн, № 34664 від 12.07.2022 на суму 198 270,00 грн, № 34951 від 28.07.2022 на суму 157 188,90 грн, № 34950 від 28.07.2022 на суму 166 676,40 грн, № 34949 від 28.07.2022 на суму 178 954,50 грн, № 35029 від 03.08.2022 на суму 177 364,50 грн, № 35030 від 03.08.2022 на суму 179 048,10 грн, № 35046 від 04.08.2022 на суму 159 238,20 грн, № 35047 від 04.08.2022 на суму 162 957,30 грн, № 35045 від 04.08.2022 на суму 173 203,80 грн, № 35048 від 04.08.2022 на суму 179 199,90 грн, № 35183 від 11.08.2022 на суму 169 414,50 грн, № 35410 від 25.08.2022 на суму 161 894,70 грн, № 35457 від 01.09.2022 на суму 172 197,00 грн, № 35622 від 08.09.2022 на суму 155 871,00 грн, № 35621 від 08.09.2022 на суму 167 983,50 грн, № 35684 від 13.09.2022 на суму 143 934,00 грн, № 35685 від 13.09.2022 на суму 155 457,00 грн, № 35686 від 13.09.2022 на суму 160 272,00 грн, № 35720 від 15.09.2022 на суму 149 868,00 грн, № 35719 від 15.09.2022 на суму 159 696,00 грн, № 35773 від 20.09.2022 на суму 148 833,00 грн, № 35775 від 20.09.2022 на суму 161 280,00 грн, № 35774 від 20.09.2022 на суму 174 156,00 грн, № 35845 від 27.09.2022 на суму 150 192,00 грн, № 35962 від 29.09.2022 на суму 144 900,00 грн, № 35961 від 29.09.2022 на суму 154 491,00 грн, № 35960 від 29.09.2022 на суму 161 496,00 грн, № 36029 від 04.10.2022 на суму 156 024,00 грн, № 36030 від 04.10.2022 на суму 157 032,00 грн, № 36026 від 04.10.2022 на суму 163 875,00 грн, № 36031 від 04.10.2022 на суму 165 168,00 грн, № 36024 від 04.10.2022 на суму 166 392,00 грн, № 36027 від 04.10.2022 на суму 177 825,00 грн, № 36025 від 04.10.2022 на суму 178 800,00 грн, № 36028 від 04.10.2022 на суму 179 004,00 грн, № 36032 від 04.10.2022 на суму 190 674,00 грн, № 36169 від 11.10.2022 на суму 159 192,00 грн, № 36170 від 11.10.2022 на суму 171 153,00 грн, № 36208 від 13.10.2022 на суму 170 016,00 грн, № 36207 від 13.10.2022 на суму 171 612,00 грн, № 36209 від 13.10.2022 на суму 185 004,00 грн, № 36287 від 20.10.2022 на суму 175 308,00 грн, № 36392 від 25.10.2022 на суму 191 856,00 грн, № 36400 від 28.10.2022 на суму 167 184,00 грн, № 36455 від 01.11.2022 на суму 190 998,00 грн, № 36479 від 04.11.2022 на суму 176 256,00 грн, № 36478 від 04.11.2022 на суму 191 520,00 грн, № 36603 від 10.11.2022 на суму 171 612,00 грн, № 36602 від 10.11.2022 на суму 211 260,00 грн, № 36627 від 15.11.2022 на суму 168 156,00 грн, № 36626 від 15.11.2022 на суму 186 816,00 грн, № 36674 від 17.11.2022 на суму 180 468,00 грн, № 36790 від 25.11.2022 на суму 188 325,00 грн, № 61 від 01.12.2022 на суму 170 181,00 грн, № 60 від 01.12.2022 на суму 191 604,00 грн, № 6 від 01.12.2022 на суму 184 464,00 грн, № 72 від 06.12.2022 на суму 165 240,00 грн, № 71 від 06.12.2022 на суму 165 321,00 грн, № 79 від 06.12.2022 на суму 172 611,00 грн, № 78 від 06.12.2022 на суму 188 496,00 грн, № 70 від 06.12.2022 на суму 182 616,00 грн, № 77 від 06.12.2022 на суму 191016,00 грн, № 199 від 14.12.2022 на суму 186 816,00 грн, № 253 від 15.12.2022 на суму 168 966,00 грн, № 252 від 15.12.2022 на суму 177 576,00 грн, № 289 від 20.12.2022 на суму 176 742,00 грн, № 287 від 20.12.2022 на суму 183 456,00 грн, № 286 від 20.12.2022 на суму 184 968,00 грн, № 288 від 20.12.2022 на суму 192 780,00 грн, № 290 від 20.12.2022 на суму 195 390,00 грн, № 295 від 20.12.2022 на суму 197 067,00 грн, № 291 від 20.12.2022 на суму 198 990,00 грн, № 292 від 20.12.2022 на суму 199 578,00 грн, № 294 від 20.12.2022 на суму 211 200,00 грн, № 293 від 20.12.2022 на суму 226 272,00 грн, № 346 від 27.12.2022 на суму 211464,00 грн, № 345 від 27.12.2022 на суму 214 272,00 грн, № 342 від 27.12.2022 на суму 218 400,00 грн, № 344 від 27.12.2022 на суму 218 592,00 грн, № 343 від 27.12.2022 на суму 218 691,00 грн, № 1 від 04.01.2023 на суму 166 860,00 грн, № 2 від 04.01.2023 на суму 192 696,00 грн, № 86 від 05.01.2023 на суму 178 164,00 грн, № 69 від 06.01.2023 на суму 182817,00 грн, № 89 від 10.01.2023 на суму 171 639,00 грн, № 90 від 10.01.2023 на суму 179 415,00 грн, № 222 від 12.01.2023 на суму 175 608,00 грн, № 229 від 12.01.2023 на суму 195 468,00 грн, № 338 від 17.01.2023 на суму 167 103,00 грн, № 339 від 17.01.2023 на суму 188 730,00 грн, № 343 від 17.01.2023 на суму 215 145,00 грн, № 342 від 17.01.2023 на суму 224 385,00 грн, № 341 від 17.01.2023 на суму 226590,00 грн, № 345 від 17.01.2023 на суму 231 132,00 грн, № 344 від 17.01.2023 на суму 236 670,00 грн, № 340 від 17.01.2023 на суму 237 090,00 грн, № 468 від 24.01.2023 на суму 228 585,00 грн, № 467 від 24.01.2023 на суму 243 168,00 грн, № 739 від 16.02.2023 на суму 176 484,00 грн, № 738 від 16.02.2023 на суму 188 076,00 грн, № 758 від 21.02.2023 на суму 186 816,00 грн, № 755 від 21.02.2023 на суму 218790,00 грн, № 757 від 22.02.2023 на суму 192 276,00 грн, № 756 від 22.02.2023 на суму 224 235,00 грн, № 853 від 28.02.2023 на суму 195 720,00 грн, № 1310 від 04.04.2023 на суму 212 262,00 грн, № 1309 від 04.04.2023 на суму 219 810,00 грн. Як стверджує позивач, відповідачем не було виконано належним чином своїх зобов`язань за Договором, що виявилося у систематичному порушенні строку виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором поставки № БПР2606221 від 29.06.2022 - 54 930,81 грн інфляційних збитків, 350 021,11 грн пені, 252 015,25 грн відсотків річних, 43 207,20 грн штрафу. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Факт отримання від позивача за спірним договором товару на загальну суму 20037090,30 грн підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторонами у специфікаціях, підписаних на виконання спірного договору поставки, було погоджено наступний порядок оплати отриманого товару: покупець оплачує товар протягом 21 календарного дня з дати поставки товару. Таким чином, сторонами у договорі передбачено можливість відтермінування строку оплати на 21 календарних днів. Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару у кількості обумовленій у договорі та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем. В свою чергу, відповідач отриманий товар оплатив у повному обсязі, що визнається позивачем, проте здійснені оплати вчинені покупцем з порушенням строку відтермінування таких оплат. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Ураховуючи вищевикладене, встановлені судом факти здійснення відповідачем оплат з порушенням 21 денного відстрочення, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати кожної партії поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого позивачем за договором поставки № БПР2906221 від 29.06.2022 року товару. За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем вартості поставленого товару, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Пунктом 5.10 договору поставки визначено, що у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони встановлюють 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми. При здійсненні перевірки судом правильності нарахування позивачем відсотків річних встановлено, що розрахунок 36% річних, з урахуванням періодів прострочення встановлених позивачем, виконаний позивачем арифметично вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 36% річних у розмірі 252015,25 грн підлягають задоволенню. Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його правильність, а тому вимога позивача про стягнення 54930,91 грн інфляційних втрат нарахованих на суми заборгованості окремо по кожному факту прострочення, підлягає задоволенню в повному обсязі. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач, на підставі п. 5.3 договору поставки, просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 350021,11 грн та штраф у загальному розмірі 43207,20 грн За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність. Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Сторони під час укладання договору поставки передбачили, відповідальність у вигляді пені та штрафу (п.5.3. та п.5.5. Договору). Таким чином, фактично сторонами унормовано у договорі відповідальність за несвоєчасне виконання взятого відповідачем на себе грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару у вигляді як пені так і додаткового штрафу . Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками. Одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17. Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів оплати поставленого товару, що визнається останнім, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування з відповідача передбаченої умовами договору неустойки. Враховуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованим нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені та у вигляді штрафу за прострочення оплати понад 20 днів). Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір здійснених позивачем нарахувань, а саме пені на 2/3 до розміру 116 671,11 грн, штрафу на 2/3 до розміру 14402,40 грн, відсотків річних на 2/3 до розміру 84000,00 грн Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій представник відповідача зазначає, що станом на момент розгляду справи відповідач сплатив повністю основну суму заборгованості. Основним видом діяльності відповідача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів. Відповідач є підприємством з безперервним циклом виробництва. Щоденно працівниками підприємства виготовляється та доставляється хліб покупцям і споживачам міста Полтави і Полтавської області. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 хліб житньо-пшеничний та батон включені до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість. Відповідача було включено до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від

05. Березня 2022 року №148. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.08.2022 № 539 Відповідача було включено до Переліку постачальників продовольчої продукції, пакувальних товарів для їх фасування та виконавців послуг із зберігання та/або переробки зерна для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану. Зокрема відповідачем здійснюється постачання продукції бюджетним організаціям. Відповідачу також встановлено мобілізаційне завдання (замовлення). Підприємство продовжує виробництво і постачання продукції на замовлення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань. Крім того, відповідача включено до переліку об`єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу в повному обсязі. На переконання відповідача, значний розмір штрафних санкцій при одночасності наведених обставини є надмірним та несправедливим по відношенню до відповідача. При їх застосуванні, за наявності економічного спаду у період збройної агресії РФ проти України, вони можуть негативно вплинути на діяльність відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем. Це не відповідає справедливості та пропорційності у господарських відносинах між сторонами. Застосування значного розміру пені не може бути підставою для матеріального збагачення іншої сторони за її рахунок. Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині третій статті 551 ЦК України. Відповідно до частин 2, 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; строк прострочення виконання; наслідки порушення зобов`язання, відповідність/невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (в тому числі, вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2019 р. по справі №910/1005/19). Проаналізувавши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, врахувавши поведінку відповідача, ступінь виконання зобов`язання, невеликий строк прострочення виконання, виконання відповідачем свого зобов`язання за договором до подання позивачем цього позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове його задоволення та зменшення розміру штрафних санцій на 50 %. Втім колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін. Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. За ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі №922/266/20, де, між іншим, вказано на те, що підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір штрафних санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи. Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Як встановлено вище, договір між сторонами укладено 29.06.2022, тобто вже після початку повномасштабних бойових дій на території України. Таким чином, укладаючи контракт сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки оплати вартості отриманого товару. Колегія суддів визнає обгрунтованим аргументи апелянта, що підписуючи договір Товариство з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" прийняло на себе всі визначені законодавством і договором ризики неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, будучи обізнаним про стан і всі можливі негативні наслідки, що спричинені військовим діями на території України. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує належність функціонування банківської системи України у спірний період., як свідчення можливості своєчасного виконання зобовязань. Матеріали справи не містять доказів об`єктивної неможливості відповідача своєчасно здійснювати розрахунки за отриманий товар. Відповідачем не надано докази неможливості виконання зобовязання у звязку з бойовими діями. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт перебування позивача в кращому становищі порівняно з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ", з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі обставини, стосуються обох сторін договору. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що місцемзнаходженням та територією ведення господарської діяльності є місто Харков. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" також працювало в умовах воєнного стану, своєчасно і в повному обсязі поставляючи товари на користь відповідача, задля отримання прибутку останнім. При цьому, посилаючись на форс-мажорні обставини, як підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач повинен надати докази за чотирма складовими події "форс-мажору": подія (форс-мажорна обставина); непередбачуваність обставин; причинно-наслідковий зв`язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; неможливість виконання і альтернативного виконання. Колегія суддів зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та дотримуватися строків виконання зобов`язань. Відповідач не надав доказів того, що він зупинив роботу у зв`язку з воєнним станом, наявні обставини, що б перешкоджали суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" добровільно на власний розсуд було взято на себе відповідальність, передбачену умовами Договору, в тому числі за прострочення зобов`язання, а тому врахувавши наведені обставини справи та норми чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки. Таким чином відповідачем не надано належних доказів та не наведено переконливих аргументів на підтвердження наявності саме виняткових обставин у розумінні ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, з наявністю яких пов`язано виникнення підстав для зменшення судом розміру штрафних санкцій. У звязку з чим коленія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню в повному обсязі. З наведеного вбачається, що Господарським судом Харківської області не в повній мірі правильно застосовано положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, що спричинило неправильне вирішення спору по суті. За таких умов, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, що є підставою для її задоволення, скасування рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1463/23 в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" 21603,60 грн штрафу та 175010,55 грн пені. Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання заяви та апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 статті 275, п.1 п.3 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1463/23 скасувати в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" (25014, м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, 20; ідент. код 39251585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 44599645) 21603,60 грн штрафу та 175010,55 грн пені. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" (25014, м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, 20; ідент. код 39251585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 44599645) 21603,60 грн штрафу та 175010,55 грн пені. В решті рішення залишти без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДХЛІБ 2014" (25014, м. Кропивницький, вул. Олега Паршутіна, 20; ідент. код 39251585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "НОВАТОРГ" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 44599645) витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 4423,82 грн. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 04.09.2023. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя Р.А. Гетьман Суддя В.С. Хачатрян