LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4870921/225/23

від 22.08.2023 ·

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" серпня 2023 р. Справа №921/225/23 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження розглянув апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Теребовлянської міської ради №02-26/649 від 05.06.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1820/23 від 08.06.2023) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2023 (повний текст складено 22.05.2023, суддя Сидорук А.М.) у справі №921/225/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства Колос-2, 48100, Тернопільська обл., Теребовлянський район, м.Теребовля, вул.Мазепи, буд.7 до відповідача Теребовлянської міської ради, 48100, Тернопільська обл., Теребовлянський район, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд.104а про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 21.12.2015 в редакції додаткової угоди від 18.11.2022 Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства Колос-2 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Теребовлянської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 21.12.2015 про поновлення договору оренди землі, укладеного між Теребовлянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства Колос-2 в редакції додаткової угоди від 18.11.2022. Позивачем на стадії підготовчого провадження подано заяву б/н від 12.04.2023 про відкладення розгляду справи №921/225/23 до розгляду Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду №906/1314/21. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2023 провадження у справі № 921/225/23 зупинено до розгляду Судовою палатою справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №906/1314/21. Ухвала суду мотивована тим, що правовий висновок Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №906/1314/21 може мати суттєве значення для вирішення даної справи з подібними правовідносинами. З огляду на викладене суд вважав за необхідне зупинити провадження у справі №921/225/23 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1314/21. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Теребовлянською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду у справі є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Скаржник, щодо підстав зупинення провадження у справі зазначає, що в ухвалі суду не з`ясовано та не вказано чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи. В решті, зміст апеляційної скарги зводиться до обгрунтування заперечень відповідача проти позову по суті. ТОВ Аграрного підприємства «Колос-2» у відзиві на апеляційну скаргу ухвалу суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки спір у даній справі виник у правовідносинах, які є подібними з правовідносинами у справі №906/1314/21. Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду будуть висловлені правові позиції, які можуть суттєво вплинути на вирішення даної справи і такі позиції Верховного Суду, відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України повинні враховуватися, у тому числі, і господарським судом. Процесуальні дії суду у справі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Теребовлянської міської ради №02-26/649 від 05.06.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1820/23 від 08.06.2023) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2023 у справі №921/225/23, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала підпадає під п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важкості предмета спору для заявника. З огляду на перебування судової колегії у відпустці з 31.07.2023 по 11.08.2023, судова колегія вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного ст. 273 Господарського процесуального кодексу України. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства Колос-2 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Теребовлянської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 21.12.2015 про поновлення договору оренди землі, укладеного між Теребовлянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрного підприємства Колос-2 в редакції додаткової угоди від 18.11.2022. Позивачем в ході підготовчого провадження в суді першої інстанції подано заяву б/н від 12.04.2023, в якій , посилаючись на п.11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, просив перенести розгляд провадження у справі №921/225/23 до розгляду Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №906/1314/21. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. При цьому можливість вчинення сторонами ряду процесуальних дій обмежена закінченням підготовчого провадження. Як вбачається з поданих позивачем документів, в провадженні Касаційного господарського суду Верховного Суду знаходиться справа № 906/1314/21 за позовом Фермерського господарства "ОЛГРИС" до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області 11 сесії VIII скликання №648 від 19.10.2021 та визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством "Олгрис" додаткової угоди до договору оренди землі №94 від 05.03.2012, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Попільнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 за №182470004001848, право оренди по якому зареєстровано за ФГ "ОЛГРИС" ЄДРПОУ 38047176 на той самий строк і на тих самих умовах. Зокрема, під час касаційного перегляду колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 21.12.2021 у cправі №910/10351/20 дійшов висновку про те, що поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору). Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на положення розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, Верховний Суд дійшов висновку, що справа № 906/1314/21 підлягає передачі на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із ч.1 ст.302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.12.2021 у cправі №910/10351/20 щодо застосування положень розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2023 справу № 906/1314/21 за позовом Фермерського господарства "ОЛГРИС" до Андрушківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди за касаційною скаргою Андрушківської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у зазначеній справі передано на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2023 прийнято до розгляду Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 906/1314/21 за касаційною скаргою Андрушківської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022; призначено розгляд справи № 906/1314/21 у відкритому судовому засіданні на 04.05.2023. Станом на час судового розгляду справи №921/225/23 справа №906/1314/21 перебувала на стадії судового розгляду касаційним судом. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що правовий висновок Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №906/1314/21 може мати суттєве значення для вирішення даної справи з подібними правовідносинами. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Отже, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі №921/225/23 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України. З огляду на наведені обставини, судом зупинено провадження у справі №921/225/23 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1314/21. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності. Відповідно до вимог частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Створення і функціонування Верховного Суду має забезпечити послідовне, стале, однакове та зрозуміле правозастосування при розгляді спорів. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №906/1261/20). Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку. Твердження скаржника, що оскаржувана ухвала не містить обгрунтування, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи, є помилковим. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України). З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, переглядаючи в апеляційному порядку спірну ухвалу, прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Тернопільської області 24.05.2023 у справі №921/225/23 є такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали не вбачає. Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі. Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню. Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, - Західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Теребовлянської міської ради №02-26/649 від 05.06.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1820/23 від 08.06.2023) залишити без задоволення

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2023 провадження у справі № 921/225/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Галушко Н.А. Суддя Желік М.Б. Суддя Орищин Г.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»