Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/1752/23

Справа № 352/1752/23 Провадження № 33/4808/632/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції ОЛІЙНИК М. Ю. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Микулича І.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Микулича Ігоря Володимировича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2023 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір. ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 23 липня 2023 року в 05 год. 39 хв. по вул. Надвірнянській в с. Черніїв керував транспортним засобом «Сітроен Берлінго», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», результат 0,49%. В апеляційній скарзі адвокат Микулич І.В. просить скасувати постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального адміністративного закону та неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що суд першої інстанції повно не дослідив, що ОСОБА_1 не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленої Законом процедури. Також суд першої інстанції не врахував, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, не повідомив ОСОБА_1 про те, що у разі незгоди із результатом технічного засобу він має право пройти огляд в медичному закладі. Наголошує, що роздруківка чеку із технічного приладу Драгер не містить інформації про протокол до якого він додається. Також у роздруківці чеку із технічного приладу Драгер зазначено, що огляд проводив інспектор Гречаник Р.Ю., але вказана обставина не відповідає дійсності. Також наголошує, що об`єктивна сторона у фабулі правопорушення не розкрита, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодної із ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцейським, а свідки події відсутні. Вказує, що у справі відсутні копії сертифіката відповідності та копії свідоцтва про перевірку робочого стану вимірювального пристрою «Драгер» з терміном його дії, що не дає можливість перевірити законність використання вказаного приладу. Зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до аналізу відеозапису, де з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається як поліцейський бере руками за мундштук торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами ОСОБА_2 якого перевіряли на стан сп`яніння. На даному відеозаписі зафіксовані обставини, що ставить під сумнів результат проведеного тесту, оскільки не виключено, що руки поліцейського перед тим як взяти мундштук перебували в контакті із рідинами на основі спирту. Враховуючи ту обставину, що прилад Драгер показав результат 0,49 проміле, який є наближеним до допустимої норми алкоголю 0,2 проміле, вище зазначена обставина викликає обґрунтований сумнів у достовірності результату. Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що працівники поліції не надали докази правомірності зупинки транспортного засобу, а саме відео чи фото фіксації руху транспортного засобу за кермом якого був ОСОБА_1 із непристебнутим паском безпеки, а тому докази на які посилається суд першої інстанції є передчасними, недоведеними, оскільки ґрунтуються на припущеннях. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Микулич І.В. з`явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Клопотань не заявлено. Вони підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили скасувати постанову судді, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 липня 2023 року серії ААД № 125144 (а.с. 1) 12 березня 2023 року о 05 годині 39 хвилин по вул. Надвірнянській в с. Черніїв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Сітроен Берлінго», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Результат тесту 0,49 ‰. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП ВП №1 (м. Тисмениця) старшим лейтенантом поліції Алиюком М.Д., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також у відповідній графі протоколу дав пояснення: «Випив бутилу пива». Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), підписана ОСОБА_1 засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» - 0,49 ‰ проміле, який перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). Твердження апелянта про те, що роздруківка чеку із технічного приладу Драгер не містить інформації про протокол до якого він додається, не є слушним, оскільки в роздруківці вказано відносно кого вона складена, заповнено всі необхідні дані та підписана ОСОБА_1 , що засвідчує його згоду з результатом. Також посилання апелянта на те, що у роздруківці чеку із технічного приладу Драгер зазначено, що огляд проводив інспектор Гречаник Р.Ю., і вказана обставина не відповідає дійсності є безпідставним, оскільки той факт, що один працівник поліції проводив огляд, а інший складав процесуальні документи не впливає на результати проведеного огляду та є правомірним тому що екіпаж патрульної поліції складається з декількох поліцейських. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810», з результатом 0,49 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт. З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у ПНЦ КНП ІФ ОР (а.с. 3), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810» - результат 0,49 ‰. Огляд в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці. Апеляційним судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), на якому безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух транспортного засобу працівників поліції за транспортним засобом засобом марки Сітроен Берлінго, номерний знак НОМЕР_1 та подальшу його зупинку у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 ПДР України, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. Зафіксовано перевірку документів у водія ОСОБА_1 та, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Водій ОСОБА_1 погодився на таку пропозицію працівника поліції. Також працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 про здійснення безперервної відеофіксації та роз`яснив процедуру проходження огляду. Також зафіксовано процес проходження огляду на місці. Прилад «Drager Alcotest 6810» встановив результат 0,49 ‰ проміле, що є перевищенням гранично допустимої норми. Далі працівник поліції повідомив водія ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та роз`яснили права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також зафіксовано процес складання процесуальних документів та їх підписання водієм ОСОБА_1 . Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно, твердження апелянта про те, що суд першої інстанції формально підійшов до аналізу відеозапису, на якому зафіксовані обставини, що ставить під сумнів результат проведеного тесту, оскільки не виключено, що руки поліцейського, перед тим як взяти мундштук перебували в контакті із рідинами на основі спирту, не є слушним оскільки досліджені відеозаписи є інформативними і фіксують факт проходження ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме це, згідно п. 2.9. а Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 . Також під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Також твердження апелянта про те, що прилад Драгер показав результат 0,49 ‰ проміле, який є наближеним до допустимої норми алкоголю 0,2 ‰ проміле і це викликає обґрунтований сумнів у достовірності результату не є слушним, оскільки результат 0,49 ‰ проміле перевищує гранично допустиму норму у 2,5 рази та беззаперечно вказує на перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Факт вживання спиртних напоїв також підтверджується і поясненнями самого ОСОБА_1 у протоколі. Голослівним є і твердження апелянта, що підстава для зупинки працівниками поліції є необґрунтована так, як працівники поліції не надали доказів правомірності зупинки транспортного засобу, а саме відео чи фото фіксації руху транспортного засобу за кермом якого був ОСОБА_1 із непристебнутим паском безпеки, а тому докази на які посилається суд першої інстанції є передчасними, недоведеними та ґрунтуються на припущеннях, так як причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Як вбачається з відеозаписів працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а тому таке спростовує відповідні твердження апелянта. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з результатами. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, не повідомив ОСОБА_1 про те, що у разі незгоди із результатом технічного засобу він має право пройти огляд в медичному закладі, не є слушним та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема і відеозаписами з яких вбачається, що працівники поліції роз`яснив процедуру проходження огляду, а оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, не висловлював заперечень з результатом огляду, як це закріплено у ст. 266 КУпАП, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Вважаю твердження апелянта про те, що у справі відсутні копії сертифіката відповідності та копії свідоцтва про перевірку робочого стану вимірювального пристрою «Драгер» з терміном його дії, що не дає можливість перевірити законність використання вказаного приладу голослівним. Оскільки матеріали справи містять свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/5650, яке чинне до 28 вересня 2023 року (а.п. 6). Також за змістом п. 5 Розділу 2 Інструкції саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про таке, і поліцейським її було проігноровано. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор Drager Alcotest, в тому числі 6810, включений до вказаного переліку. Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії. Тому доходжу висновку, що показники застосованого спеціального технічного засобу є допустимими доказами. Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки «Сітроен Берлінго», номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, проведено огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Микулича Ігоря Володимировича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2023 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло