Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/214/23

Справа № 351/214/23 Провадження № 33/4808/326/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції СОБКО В.М. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Микулича І.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Микулича Ігора Володимировича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 26 січня 2023 року о 02 год. 25 хв. у с. Тулуків Заболотівської ТГ на 180 км. Автодороги Н-10, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинення транспортного засобу за допомогою сертифікованого приладу «Драгер», а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, отже такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Микулич І.В. просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду першої інстанції такою, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суддя неповно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не надав оцінки свідченням свідка, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, що призвело до безпідставного притягнення Зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки відеозаписом зафіксовано лише рух невідомого автомобіля в сторону патрульної поліції, а згодом факт припаркованого автомобіля на узбіччі, та з моменту висунення патрульним поліцейським пропозиції ОСОБА_1 , який знаходився поза межами салону автомобіля, пройти огляд на стан сп`яніння. Вказує, що суд першої інстанції всупереч неповноти відеозаписів не врахував, що свідок ОСОБА_2 під час судового розгляду, повідомив, що це саме він керував транспортним засобом і що це саме він припаркувався на узбіччі дороги. Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що працівники поліції в силу ст. 35 Закону України «Про національну поліції» не долучили та не надали суду докази правомірності «зупинки» транспортного засобу, а саме чи були працівники патрульної поліції уповноважені 26 січня 2023 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, для перевірки документів та зупинки транспортних засобів під час воєнного стану (комендантської години). Не врахував, що рапорт поліцейського від 26 січня 2023 року, як доказ, що підтверджує керування ОСОБА_1 26 січня 2023 року об 02 год. 25 хв. транспортним засобом Volkswagen Caddy з огляду на правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові КАС ВС у справі № 524/5741/16-а, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, а тому до уваги не може прийматися. Не надав належної оцінки тому, що на відеозаписі видно як працівник поліції озвучує, що буде складати протокол про адміністративне правопорушення, де час зазначений як 03 год. 58 хв. тобто різниця факту винесення протоколу на відеозаписів та фактично записаним у протоколі становить 40 хв. Також наголошує, що суд першої інстанції не надав оцінку тому, що всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення водія не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документа встановленої форми, а саме, акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також у протоколі зазначено, що водійське посвідчення не було вилучено. Усупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, працівники поліції його не відсторонили від керування транспортним засобом. Адвокат Микулич І.В. з`явився в судове засідання апеляційного суду, йому роз`яснені права, ст. 271 КУпАП, відповідно. Клопотань не заявлено. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26 січня 2023 року серії ААД № 351306 (а.с. 1) 26 січня 2023 року о 02 год. 25 хв. у с. Тулуків Снятинського району на 180 км. автодороги Н-10, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та в медичному закладі відмовився. Цим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою заступником командира взводу № 1 роти № 2 БУПП в Івано-Франківській області, лейтенантом поліції Дуплецою Т.Я., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що ознайомлений з місцем та часом розгляду справи. Від пояснень відмовився. Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» (а.с. 2) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав такі ознаки алкогольного сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці,проте від проходження огляду відмовився. Із зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 351306 (а.с. 3), вбачається, що відповідно до ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 зобов`язався не керувати транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 протягом 24 годин. Тому твердження апелянта, усупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, працівники поліції його не відсторонили від керування транспортним засобом не є слушним. В рапорті від 26 січня 2023 року (а.с. 4) інспектор взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції Роман Саміло доповідає начальнику про те, що 26 січня 2023 року на автодорозі Н-10 о 02 год. 25 хв. було зупинено транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години. В останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Спочатку водій погоджувався пройти огляд на місці зупинки, проте коли було запрошено двох свідків, водій повідомив що бажає пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Після проїзду в медичний заклад, водій від огляду у лікаря нарколога відмовився, що засвідчується довідкою «Про відмову від огляду № 12». Враховую, що рапорти поліцейських за своїм правовим змістом є документами, якими поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами. Тому твердження апелянта про те, що рапорт поліцейського не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень не є слушним. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 6), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано, як працівники поліції рухаючись на власному транспортному засобі по автодорозі Н-10 побачили водія ОСОБА_1 , що керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 в комендантську годину. Після зупинки водій ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу і підійшов до транспортного засобу працівників поліції і пояснивши, що рухається в комендантську годину через те, що їде до своєї дівчини, якій погано. Після цього працівники поліції попросили пред`явити документи та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, оскільки ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь. Далі працівник поліції запитав водія чи погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці ОСОБА_1 відмовився від такого. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, останній погодився. Після доставки до медичного закладу ОСОБА_1 висловив бажання сходити в туалет, проте після отримання посудини для здачі аналізів та повідомлення працівника поліції про те, що це буде відбуватися з відчиненими дверима, від такого відмовився. Після того як працівники медичного закладу запитали ОСОБА_1 чи дає згоду на здійснення огляду на стан алкогольного сп`яніння, останній відмовився від такого. Працівники поліції пояснили, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. На повторне запитання працівників медичного закладу чи погоджується пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 повідомив, що відволається від огляду. Після цього працівники поліції повідомили ОСОБА_1 його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Далі зафіксовано, складання процесуальних документів, як працівники поліції зачитують їх зміст та зафіксовано процес їх підписання ОСОБА_1 . Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно, твердження апелянта про те що долучені відеозаписи є недопустимим доказом через те, що не є безперервними та не фіксують весь процес оформлення процесуальних документів, не є слушним, оскільки досліджені відеозаписи є інформативними і фіксують факт керування та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і у медичному закладі, а саме це, згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_3 . Також наявні відеозаписи спростовують твердження апелянта про те, що матеріалами справи не підтверджено факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки відеозаписом зафіксовано лише рух невідомого автомобіля в сторону патрульної поліції, а згодом факт припаркованого автомобіля на узбіччі. З відеозапису clip-6 видно, як на зустріч транспортному засобу патрульної поліції рухається транспортний засіб, якому працівники поліції, шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору, дають вказівку зупинитись. З відеозапису clip-7 видно, як працівники поліції здійснюють поворот транспортного засобу патрульної поліції та під`їжджають до транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 з якого виходить водій ОСОБА_1 , який одразу підходить до транспортного засобу працівників поліції. Також відеозаписи фіксують процес зупинки транспортного засобу саме під керування ОСОБА_1 , часом закінчення відеозапису clip-6 є 02.25.37, а часом початку відеозапису clip-7 є 02.25.38, що свідчить про їх послідовність та повноту. Даними відеозаписами також спростовується і твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що свідок ОСОБА_2 під час судового розгляду, повідомив, що це саме він керував транспортним засобом та припаркувався на узбіччі дороги. До показань свідка ОСОБА_2 відношусь критично, оскільки його показання суперечать наявним відеозаписам та ОСОБА_2 може бути зацікавленою особою у справі. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN CADDY» з д.н.з. НОМЕР_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, від такої пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився. Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці, поліцейські запропонували пройти огляд у медичному закладі, проте проїхавши до медичного закладу від такого ОСОБА_1 теж відмовився. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону відмовився, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Микулича Ігора Володимировича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2023 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло