Постанова 4806 № 307/2101/22

Справа № 307/2101/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 29 серпня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: Головуючого судді Фазикош Г. В. суддів Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю. з участю секретаря Савинець В. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» на ухвалу Тячівського районного суду від 27 липня 2022 року, постановлену суддею Гримут В. І., по справі за заявою АТ «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, - В С Т А Н О В И В : В червні 2022 року АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Свої вимоги мотивували тим, що 09 червня 2010 року Тячівський районний суд ухвалив рішення у справі № 2-668/10 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 729,71 грн. та судових витрат в сумі 287,30 грн. На виконання цього судового рішення Ощадбанк отримав виконавчий лист № 2-668/10, виданий 25.06.2010, по боржнику ОСОБА_1 , який направлявся до примусового виконання до органів державної виконавчої служби. Через наявність в автоматизованій системі виконавчих проваджень по виконавчому провадженню № 24840631 інформації про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.11.2011 та постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2012, стягувач вважав вказане виконавче провадження діючим. Внаслідок відсутності нової інформації по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа № 2-668/10, виданого 25.06.2010 Тячівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості, на адресу Тячівського РВ ДВС було надіслано запит з проханням надати інформацію про хід виконавчого провадження. 6 червня 2022 року АТ «Ощадбанк» отримав листа Тячівського відділу ДВС про те, що виконавчий лист № 2-668/10, виданий 25.06.2010, втрачено під час пересилання засобами поштового зв`язку. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві № 24840631 разом з оригіналом виконавчого листа АТ «Ощадбанк» не отримував, що підтверджується актом про неотримання документа 106.09.12/1-486 від 07.06.2022. На перконання заявника, даний факт підтверджує втрату оригіналу виконавчого листа, що позбавляє стягувача можливості стягнути заборгованість в примусовому порядку. Внаслідок порушення посадовими особами органу ДВС вимог Закону «Про виконавче провадження» втрачено виконавчий лист № 2-668/10, виданий 25.06.2010, що позбавляє стягувача можливості здійснювати подальше стягнення заборгованості та списання з балансу. При цьому рішення Тячівського районного суду від 09 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ощадбанку заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 729,71 грн. та судових витрат в сумі 287,30 грн. не виконане З огляду на це Ощадбанк просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа (а.с.1-2). Ухвалою Тячівського районного суду від 27 липня 2022 року в задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено (а.с.29-30). На цю ухвалу АТ «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин втрати виконавчого документа та поважних причин для поновлення строку пред`явлення його до виконання, в результаті чого ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а подану заяву задовольнити (а.с.32-33). У судове засідання в апеляційній інстанції учасники справи не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Від представника АТ «Ощадбанк» Василечка А. В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав. Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листа, були врегульовані Законом «Про виконавче провадження» № 606-XIV (Закон № 606-XIV). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Разом із тим, частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження, № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 606-XIV у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону № 606-XIV). У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону № 606-XIV). З матеріалів справи слідує, що 09 червня 2010 року Тячівський районний суд ухвалив рішення у справі № 2-668/10 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 729,71 грн. та судових витрат в сумі 287,30 грн. На виконання цього судового рішення Ощадбанк отримав виконавчий лист № 2-668/10, виданий 25.06.2010, по боржнику ОСОБА_1 , який направлявся до примусового виконання до органів державної виконавчої служби. Відповідно до інформації, отриманої з автоматизованої системи, в межах виконавчого провадження виносилися постанови про відкриття виконавчого провадження (02.03.2011 р.), про арешт майна боржника (02.03.2011 р.), про розшук майна боржника (26.06.2011 р.), а також про повернення виконавчого документа стягувачу (14.11.2011 р.) та про зупинення виконавчих дій (27.03.2012 року). При цьому, останні дві постанови державного виконавця були скасовані. Отже, з вказаного слідує, що остання виконавча дія, хоча й скасована, була вчинена державним виконавцем 27.03.2012 року. З того часу жодних виконавчих дій вчинено не було. Стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та повнолення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання 28.06.2023 року, тобто по спливу 10-ти років. В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»). Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Стягувач, як учасник виконавчого провадження, не цікавився перебігом та результатами виконавчих дій, що призвело до пропуску ним строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Пасивна поведінка ПАТ «Державний ощадний банк України», а саме те, що не були вжиті жодні заходи (повторне пред`явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення) вказують на те, що банк не вживав активних дій для реалізації своїх прав. Про поважність причин на поновлення строку може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. В даному випадку таких поважних причин для поновлення строку не встановлено, а звідси відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа. Ухвала суду першої інстанції є законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування немає. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення. Ухвалу Тячівського районного суду від 27 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 31 серпня 2023 року. Головуючий: Судді: