Постанова 4857 № 140/1627/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1627/23 пров. № А/857/10839/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Ніколіна В.В., за участю секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, головуючий суддя Ковальчук В.Д., ухвалене о 10:48 год. у м. Львові, повний текст якого складено 22 травня 2023 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: Позивач ТзОВ Цунамі звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - від 29.12.2022 року №0077960701 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість усього у розмірі 1 237 952 грн, заявленої у податкових деклараціях із ПДВ від 20.07.2022 року №9134288758 за червень 2022 року на суму 1 137 155 грн, від 22.08.2022 року №9163803699 за липень 2022 року на суму 73 384 грн, від 20.09.2022 року №91877269909 за вересень 2022 року на суму 27413 грн, та застосування штрафних санкцій на загальну суму 123 795,20 грн; - від 29.12.2022 року №0077980701 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість усього на суму 4 134 128 грн, заявлену у податкових деклараціях із ПДВ від 20.07.2022 року №9134288758 за червень 2022 року на суму 2165616 грн, від 22.08.2022 року №9163803699 за липень 2022 року на суму 1 095 329 грн, від 20.09.2022 року №9187726909 за серпень 2022 року на суму 873 183 грн; - від 29.12.2022 року №0078000701 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 50660 грн, заявлену у податковій декларації з ПДВ від 20.09.2022 року №91877269909 за серпень 2022 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки товариство правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені внаслідок придбання товарів та отриманих послуг за результатами здійснення господарської діяльності. На підтвердження таких господарських операцій товариством надано податковому органу первинні документи бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, в тому числі на вимогу контролюючого органу проведено інвентаризацію активів в межах предмету перевірки, тобто підтверджено законність декларування ПДВ за червень, липень, серпень 2022 року. Копії відповідних документів надано відповідачу під час проведення перевірки. Посилання контролюючого органу про надсилання запитів та складання актів про ненадання пояснень та документів до перевірки, а також про те, що інвентаризацію в присутності працівників ГУ ДПС у Волинській області не проведено, а надано матеріали річної інвентаризації станом на 05.10.2022 року, не є належним допустимим доказом, що може свідчити про наявність порушень, не ґрунтуються на нормах закону. Платником податків під час перевірки було надано працівникам контролюючого органу безперешкодний доступ до запитуваних документів, що стосуються предмету перевірки. Первинні документи, надані для перевірки, мають усі обов`язкові реквізити, передбачені чинним законодавством. Обставини спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що є ознакою господарської операції, також не заперечується контролюючим органом в акті перевірки. Враховуючи вищезазначене, вважало висновки перевіряючих щодо використання активів в операціях, що не є господарською діяльністю помилковими. Спірні податкові повідомлення-рішення не узгоджуються з критеріями обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, прийняті необ`єктивно, а тому порушують права та інтереси платника податку, внаслідок чого підлягають скасуванню як протиправні. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29 грудня 2022 року №0077980701, від 29 грудня 2022 року №0077960701 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 384 197,99 грн (триста вісімдесят чотири гривні сто дев`яносто сім гривень 99 копійок), від 29 грудня 2022 року №0078000701 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 24 626,00 грн (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять шість гривень 00 копійок); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Цунамі оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими, що первинні документи на підставі яких було сформовано податковий кредит фактично підтверджуються реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме придбання продукції та послуг на підставі договорів укладених з метою здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку (ділова мета). В судовому засіданні представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 липня 2022 року ТзОВ Цунамі подано в електронному вигляді декларацію №9134288758 з податку на додану вартість за червень 2022 року та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість . За результатами проведення 31 серпня 2022 року камеральної перевірки даних означеної декларації №9134288758 податковим органом складено довідку №3791/03-20-18-05/31572226, в якій контролюючим органом не встановлено порушення ТзОВ Цунамі вимог податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року в сумі 65 195 958 грн. 22 серпня 2022 року ТзОВ Цунамі подано в електронному вигляді декларацію №9163803699 з податку на додану вартість за липень 2022 року та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість . За результатами проведення 31 серпня 2022 року камеральної перевірки даних означеної декларації №9163803699 податковим органом складено довідку №3792/03-20-18-05/31572226, в якій контролюючим органом не встановлено порушення ТзОВ Цунамі вимог податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2022 року в сумі 19 135 281 грн. 20 вересня 2022 року ТзОВ Цунамі подано в електронному вигляді декларацію №9187726909 з податку на додану вартість за серпень 2022 року та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами проведення 18 жовтня 2022 року камеральної перевірки даних зазначеної декларації №9187726909 податковим органом складено довідку №6451/03-20-04-04/31572226, в якій контролюючим органом не встановлено порушення ТзОВ Цунамі вимог податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2022 року в сумі 15 072 415 грн. Як зазначено у цих довідках, камеральними перевірками встановлено наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Цунамі за наслідками поданих податкових декларацій з ПДВ за червень, липень, серпень 2022 року. Керівником ГУ ДПС у Волинській області прийнято наказ від 20 жовтня 2022 року Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Цунамі (код ЄДРПОУ 31572226). Дату початку перевірки наказом визначено: з 31.10.2022 року по 11.11.2022 року, тривалість перевірки: 10 робочих днів. Наказом від 11.11.2022 року №2041-п продовжено термін проведення перевірки на 3 робочих днів з 14.11.2022 року. За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Цунамі щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з червня 2022 року по серпень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, податковим органом складено акт від 18.11.2022 року №8580/07-01/31572226, яким встановлено наступні порушення платником податків законодавства: - п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 4 134 128 грн, в т.ч. червень 2022 року 2 165 616 грн, липень 2022 року 1 095 329 грн, серпень 2022 року 873 183 грн; - п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 1 237 952 грн, в т.ч. за червень 2022 року 1 137 155 грн., за липень 2022 року 73 384 грн, за серпень 2022 року 27 413 грн; - п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 50 660 грн, в т. ч. за серпень 2022 року - 50 660 грн. - п. 201.10 ст.201 ПК України. Не погоджуючись із висновками акта перевірки, ТзОВ Цунамі подало заперечення від 07.12.2022 року, до яких додатково надано документи бухгалтерського обліку. Листом від 26.12.2022 року №196/03-20-07-01 відповідач повідомив позивача, що в ході розгляду заперечення вирішено викласти висновки акту перевірки від 18.11.2022 року №8580/07-01/31572226 в наступній редакції: - п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 4 134 128 грн, в т.ч. червень 2022 року 2 165 616 грн, липень 2022 року 1 095 329 грн, серпень 2022 року 873 183 грн; - п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 1 237 952 грн, в т. ч. за червень 2022 року 1 137 155 грн, за липень 2022 року 73 384 грн, за серпень 2022 року 27 413 грн; - п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 50 660 грн, в т. ч. за серпень 2022 року 50 660 грн; - п. 201.10 ст. 201 ПК України. Як зазначено у цьому листі, посадовими особами ТзОВ Цунамі ні до заперечення, ні після його розгляду не було надано реальних доводів та не було надано копії документів, що спростовують висновок податкового органу, викладений в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Цунамі. На підставі акта перевірки від 18.11.2022 року №8580/07-01/31572226 та за результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №0077960701, №0077980701, №0078000701. Податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2022 року №0077960701 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 237 952 грн, в тому числі за червень 2022 року на суму 1 137 155 грн, за липень 2022 року на суму 73 384 грн, за серпень 2022 року на суму 27 413 грн та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 123 795,20 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2022 року №0077980701 відмовлено товариству у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 4 134 128 грн, в тому числі за червень 2022 року в сумі 2 165 616, за липень 2022 року в сумі 1 095 329 грн, за серпень 2022 року в сумі 873 183 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.12.2022 року №0078000701 зменшено платнику податків розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 50 660,00 грн. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зменшення у податковому повідомленні-рішенні від 29 грудня 2022 року №0077960701 платнику податків суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 384 197,99 грн за результатами господарських операцій щодо придбання у ТзОВ ЛД ОІЛ та у ТзОВ ОККО БІЗНЕС ПАРТНЕР паливно-мастильних матеріалів є безпідставним, при цьому товариством не підтверджено фактичне використання даного транспортного засобу у господарській діяльності ТзОВ Цунамі. Позивачем правомірно включено суми ПДВ за господарськими операціями отримання послуг за організацію та проведення електронних аукціонів від ТзОВ Українська енергетична біржа та від ТОВ Українська універсальна біржа, до складу бюджетного відшкодування з ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ ДОНАУ ЛАБ УКРАЇНА, ПП Майстер-1, ТзОВ АРЕНТ ВС, ТзОВ Велес Трейд Плюс, ТзОВ Промислова компанія НГК, ТзОВ БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ УКРАЇНИ, ТзОВ ФТД-РИТЕЙЛ, ТзОВ Західна Українська Торгова Компанія, ПКВФ СОРБПОЛІМЕР, ТзОВ Нафтова компанія АВЕТРА, ТзОВ АЛЮПОЛ, ТзОВ ТПК-ЦЕНТР, ТзОВ ТПК-ЦЕНТР, ТзОВ ТПК-ЦЕНТР, ТзОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ, ТзОВ ТЕХМАШИНКОМПЛЕКТ, ТзОВ ТОРГОВИЙ ДІМ РТК. Також в ході проведення перевірки відсутнє використання ТМЦ у господарській діяльності ТзОВ Цунамі, придбаних у ТзОВ ЛД ОІЛ, що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ в сумі 24 626 грн., а відповідачем правомірно встановлено у податковому повідомленні-рішенні від 29.12.2022 року №0078000701 зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 034 грн. Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Як передбачено пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису. Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. Як передбачено п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити, як: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі №816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі №809/2918/13-а. Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-XIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції. При цьому ПК України та Закон №996-XIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів. Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону N 996-XIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції. Як слідує з матеріалів справи в акті перевірки від 18.11.2022 року №8580/07-01/31572226 встановлено, що ТзОВ Цунамі включено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2022 року ПДВ в сумі 839 300,81 грн по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПАТ Українська автомобільна Корпорація, Автосервісна Філія Гранд Автомотів ПрАТ Українська Автомобільна Корпорація, а саме на придбання автомобіля Maserati Quuattro porte Trofeo 3.8 V8 580HP RWD та комплектуючих до нього. ТзОВ Цунамі включено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за червень 2022 року ПДВ в сумі 6000,00 грн по фінансово-господарських взаємовідносинах з Головним сервісним центром МВС, Регіональним сервісним центром МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) щодо отримання на підставі податкової накладної від 23.02.2022 №35257/3 послуг за видачу (заміну) номерних знаків, що видаються за бажанням власників легкових автомобілів та містять визначену комбінацію із чотирьох однакових цифр вартістю 36000,00 грн, в тому числі ПДВ 6000,00 грн. Вищевказані ТМЦ було включено до первісної вартості автомобіля Maserati Quattroporte Trofeo 3.8 V8 580HP RWD, який був введений в експлуатацію у березні 2022 року. Вказана господарська операція належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності. Придбаний легковий автомобіль (запчастини до нього та номерний знак як ідентифікатор авто) віднесено до виробничих основних засобів згідно даних бухгалтерського обліку (оборотна-сальдова відомість по рахунку №1522 та №10) і використовується у господарській діяльності підприємства працівниками підприємства, зокрема менеджментом, в маркетингових цілях як засіб пересування при веденні переговорів, укладення договорів тощо, перевезенні дрібних вантажів. Таким чином, придбаний автомобіль використовується у процесі функціонування підприємства, остаточним результатом якого є виробництво товарів з метою їх продажу і отримання прибутку (ділова мета). На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано: видаткову накладну №hk80001571 від 11.02.2022 року; податкові накладні №19//30 від 08.02.2022 року; №3/30 від 01.02.2022 року; №32//30 від 11.02.2022 року; платіжні доручення №6667 від 01.02.2022 року, №6717 від 02.02.2022 року, №6823 від 08.02.2022 року, №6917 від 11.02.2022 року; акт приймання-передачі основних засобів від 17.03.2022 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.03.2022 року НОМЕР_1 ; наказ на придбання автомобіля від 31.01.2022 року №31/01-ВН; наказ про відповідального за транспортний засіб від 17.03.2022 року №17/03-ВН. Правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ на суму 6000,00 грн. по господарській операції із Головним сервісним центром, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) підтверджена: актом надання послуг №220 від 23.02.2022 року; платіжним дорученням №7200 від 23.02.2022 року; податковою накладною №35257/3 від 23.02.2022 року. Відповідачем не надано доказів на спростування висновків та доведення припущень останнього про нібито відсутність використання легкового транспортного засобу у господарській діяльності підприємства. Таким чином, доводи контролюючого органу ґрунтуються лише на суб`єктивному припущенні перевіряючих, ототожненні господарської діяльності із виробництвом, де працює спеціалізований транспорт, та неправильному застосуванні окремих норм Податкового кодексу України. Натомість суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам та аргументам позивача, безпідставно врахувавши лише доводи контролюючого органу про те, що позивачем на підтвердження факту використання даного автомобіля в господарській діяльності підприємства не надано подорожніх (шляхових) листів із зазначенням інформації про роботу автомобіля (пробіг, маршрут, дані про водія, дані про автомобіль) і про використання пального (залишки на початок, на кінець дня, заправку за день, кількість витраченого за день пального). Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 травня 2020 року у справі №810/1068/16, товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів. Наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, відповідачем не доведено завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 845 301,00 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПАТ Українська автомобільна Корпорація, Автосервісна Філія Гранд Автомотів ПрАТ Українська Автомобільна Корпорація щодо придбання автомобіля Maserati Quattroporte Trofeo 3.8 V8 580HP RWD та комплектуючих до нього, а також завищення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 6000,00 грн за отримання від Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) послуг за видачу (заміну) номерних знаків для цього автомобіля, тому оскаржене податкове повідомлення рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню. Крім цього, в ході проведення перевірки встановлено арифметичну помилку при заповненні показників декларації за серпень 2022 року в сумі 26 034 грн. (ряд. 17 за даними платника становить 16 896 252 грн; за даними перевірки 16 870 218 грн), в результаті чого, контролюючий орган дійшов висновку про порушення п.44.1, п.44.6 ст. 44, п. 46.1 ст. 46, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, враховуючи ненадання до перевірки первинних документів, які підтверджують виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2022 року, оскільки перевіркою встановлено завищення показників у рядку 10.1 (колонка Б) декларації від`ємного значення за серпень 2022 року в сумі 26 034 грн. Так, в липні 2022 року виконавцем - Robert Burkle GmBH (Німеччина) для замовника - ТзОВ Цунамі були надані послуги по оптимізації програмного забезпечення обладнання для виготовлення верхнього шару паркету, що підтверджується Контрактом №20/06-2022 від 20.06.2022. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт від 18.07.2022 року на суму 4 425,00 євро. Факт оплати підтверджено іноземним платіжним дорученням №295 від 27.07.2022 року. За результатами вказаної операції виписано податкову накладну №175 від 18.07.2022 року на суму 156 205,86 грн, в т.ч. ПДВ 26 034,31 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.08.2022 року за №9160827668. На підтвердження вищезазначеного позивачем надано копію акта прийому-передачі виконаних робіт від 18.07.2022 року на суму 4 425,00 євро та копію платіжного доручення в іноземній валюті №295 від 27.07.2022 року, однак не надано Контракт №20/06-2022 від 20.06.2022 року, на підставі якого здійснено оплату за такі послуги та не надано податкову накладну №175 від 18.07.2022 року. Відповідач в оскаржуваному повідомленні-рішенні від 29.12.2022 №0078000701 вказує, як на підставу для зменшення від`ємного значення податку на додану вартість, те, що в ході проведення перевірки нібито встановлено арифметичну помилку при заповненні показників декларації за серпень 2022р. в сумі 26034 грн. (ряд.17 за даними платника становить 16896252 грн. За даними перевірки 16870218 грн). Однак такі висновки контролюючого органу є помилковими, оскільки правильність арифметичного розрахунку сум податку на додану вартість було підтверджено Довідкою камеральної перевірки правильності декларування податку на додану вартість за період серпень 2022 року від 18.10.2022 року №6451/03-20-04-04/31572226. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту Ані у ППР, ані в акті перевірки відповідачем обставини нібито виявлених порушень податкового законодавства, які підтверджують та доводять вину платника податків, не викладені чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, які підтверджують наявність зазначених обставин Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність винесення оскарженого податкового рішення від 29.12.2022 року №0078000701 в частині зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 034 грн., відтак таке є протиправним та підлягає скасуванню Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи , колегія суддів дійшла висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 29.12.2022 року №0077960701 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 845 301,00 грн. та від 29.12.2022 року №0078000701 в частині зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 034 грн. В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції частково відповідають обставинам справи, через що судове рішення в частині відмовлених позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового в цій частині, яким позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Цунамі задовольнити, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №140/1627/23 в частині відмовлених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29 грудня 2022 року №0077960701 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 845 301 (вісімсот сорок п`ять тисяч триста одну) гривня. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29 грудня 2022 року №0078000701 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 26 034 (двадцять шість тисяч тридцять чотири) гривні. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Ніколін Повний текст постанови складено 01.09.2023 року.