Постанова 4855 № 620/2822/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2822/23 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Історія справи. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 01.01.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 09.11.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 09.11.2022 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду від 02.03.2020 у справі № 620/432/20 відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2020 у розмірі 37314,00 грн та виплачено недоплачену суму пенсії лише 09.11.2022. Позивач вважає, що несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірними нарахуванням пенсії пенсійним органом, тобто з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, а тому має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2023 р. позов задовольнив. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 620/432/20 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, а різницю пенсії на виконання вказаного рішення суду за період з 01.01.2018 по 31.03.2020, що складає 37314,00 грн, виплачено 09.11.2022 та без компенсації втрати частини доходів. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що основною умовою для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що саме Кабінет Міністрів України встановив порядок та строки виплати перерахованої у 2018 році пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, тому суд дійшов помилкового висновку, що відповідач, з вини якого не вчасно виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасно з виплатою суми згаданої компенсації. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті. Відповідно до статті 311 КАС України апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Позивач звільнений у запас Збройних Сил України та отримує пенсію призначену за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 90% грошового забезпечення. 02.03.2020 рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/432/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 01.04.2020. На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/432/20 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2020, виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, а її виплату у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.04.2020 по 30.04.2020 здійснено у травні 2020 року. З 01.05.2020 пенсія позивачу виплачується у розмірі встановленому на виконання рішення суду, про що також значиться у листі Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України (а. с. 8). Як повідомлено позивачу листом відповідача від 11.11.2022, що на виконання рішення суду від 02.03.2020 у справі № 620/432/20 виділено кошти для виплати заборгованості у сумі 37314,00 грн, які профінансовано 09.11.2022. Рішення суду виконано у повному обсязі (а. с. 9). 05.12.2022 позивач із заявою звернувся до відповідача, в якій просив, зокрема, провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії відповідно до Закону № 2262 /а. с. 10-12/. Відповідач листом від 06.01.2023 повідомив позивача, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі 620/432/20 проведено перерахунок пенсії починаючи з 01 січня 2018 року в розмірі 90% грошового забезпечення. Доплата пенсії з 01.04.2020 по 30.04.2020 в розмірі 2073,00 грн (з дати набрання рішенням суду законної сили) виплачена у травні 2020 року. Різниця пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 01.01.2018 по 31.03.2020 складає 37314,00 грн та виплачена позивачу у листопаді 2022 року. Заборгованість відсутня. Рішення суду Головним управлінням виконано добровільно в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством (а. с. 13). Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Із змісту вказаних нормативних приписів випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. За правилами ст. ст. 2, 3 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Наведені вище норми встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців; вказують на визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації. З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159). Пункти 1, 2 згаданого Порядку №159 відтворюють положення Закону та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. Приписи абз. 1 п. 4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Висновки суду апеляційної інстанції. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №№200/5213/20, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 31.08.2021 у справі №264/6796/16, від 08.06.2022 у справі №200/5213/20-а. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Суд першої інстанції встановив, що відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 620/432/20 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, а різницю пенсії на виконання вказаного рішення суду за період з 01.01.2018 по 31.03.2020, що складає 37314,00 грн виплачено 09.11.2022 та без компенсації втрати частини доходів. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не враховані аргументи ГУ ПФ в Чернігівській області про те, що Кабінетом Міністрів України встановлено порядок та відповідні строки виплати перерахованої у 2018 році пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, колегія суддів вважає безпідставними. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. - без змін. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель О.М. Кузьмишина