Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/2373/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6343/23 Справа № 185/2373/23 Головуючий у першій інстанції: Перекопський М. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИЛА: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він тривалий час знаходився у трудових відносинах з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля та за час роботи на даному підприємстві отримав професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. На підтвердження своїх доводів позивачем надано довідку МСЕК, згідно якої йому 14.07.2017 року встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60%, з яких 45% - по радикулопатії з ДПП (двусторонній плечолопатковий періартроз), 10% - по ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень), 5% - туговухість, 01.08.2017 року встановлено третю групу інвалідності безстроково. Первинно позивачу було встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 60% - 28.07.2016 року. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги. Тому, позивач просив стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на його користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням суму грошових коштів у розмірі 245000,00 грн. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року задоволено частково позов адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє від імені ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120000,00 (сто двадцять тисяч гривень нуль копійок) грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті гривень нуль копійок) грн. В апеляційній скарзі ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення судового рішення про відмову в задоволенні позову. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому він просить залишити рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року без змін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 тривалий час працював у відповідача, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-10). Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15.06.2016, професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причинами професійного захворювання є важкість праці: робоча поза вимушена колінно-ліктьова, впродовж 97% змінного часу, при нормі до 25% часу зміни; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становила 40 кг, при нормі до 30 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м`язів рук, тулуба, ніг становила 44000 кг/м, при нормі до 44000 кг/м; величина статичного навантаження за зміну двома руками становило 69000 кг/с, при нормі до 70000 кг/с; переходи пішки становили 8 км за зміну при нормі 8 км. Вміст пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію до 10% в повітрі робочої зони в 28 разів перевищує ГДК по СанПіН 4617-88. Еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 4дБА по ДСН 3.3.6.037-99 (а.с. 11-12). Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №019448 від 28.07.2016 при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з датою переогляду 15.07.2017 (а.с. 33 зворот). Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання від 26.05.2016 №757, ОСОБА_1 встановлено діагноз: Радикулопатія білатеральна попереково-крижова L5, S1, шийна С5, С6, С7, з вираженим статико-динамічними порушеннями та порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.), остеоартрозу, в поєднанні з періартрозами, ліктьових (ПФ першого-другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів. Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), група А. ЛН першого ст. Нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху). Захворювання професійні 26.05.2016 (а.с. 18-19). Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №46984 від 14.07.2017 при повторному огляді позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 13). Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №651737 від 14.07.2017, при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 13). Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві, у зв`язку з чим довідкою МСЕК серії 12 ААА №019448 від 28.07.2016 при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, довідкою МСЕК серії 12 ААА №46984 від 14.07.2017 при повторному огляді позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково та довідкою МСЕК серії 12 ААА №651737 від 14.07.2017, при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров`я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, отриманою професійним захворюванням під час перебування у трудових стосунках з відповідачем. Разом з тим, згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (первинна довідка МСЕК видавалася у 2016 році), підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю. Тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. Доводи апеляційної скарги про те, що наявність факту моральної шкоди може бути встановлено лише за експертним висновком, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявність висновків експертизи не є обов`язковою для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди. Ступінь втрати професійної працездатності позивачу встановлено МСЕК. Наявність чи відсутність у позивача моральної шкоди може бути встановлена судом без проведення відповідної експертизи. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» задовольнити частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року змінити, вказавши в другому абзаці резолютивної частини: «без відрахування податків та інших обов`язкових платежів» замість фрази «з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів». В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 01 вересня 2023 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова