Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/1075/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1075/23 пров. № А/857/9402/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №500/1075/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання певні дії (головуючий суддя першої інстанції Дерех Н.В., місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту 16.05.2023),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївські області, в якому просила визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі поданих документів, визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №192350006786 від 16.03.2023 року, зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати звернення, 07.03.2023 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 07.03.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про виплату їй пенсії за віком. Однак, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023р. № 192350006786 та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.03.2023р. №1900-0211-8/11804, в такій виплаті позивачу було відмовлено. Позивач вказав, що у Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023р. № 192350006786 повідомляється наступне: «Результати розгляду документів, доданих до заяви: заявниця надала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 15.07.1999; згідно поданих документів заявниці призначено пенсію в російській федерації. Документи органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії ОСОБА_1 , та строків її виплати не надано. Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023 № 192350006786 протиправним, так як вважає, що позивач подала до Пенсійного фонду України всі необхідні документи та вчинила всі дії для призначення їй відповідно до закону належної їй пенсії. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №192350006786 від 16.03.2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2023 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що немає можливості отримати з російської федерації пенсійну справу позивачки та, відповідно, перевірити, чи не отримує ОСОБА_1 пенсію від органів російської федерації. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач перебувала з 19.12.1998 на обліку в Пенсійному фонді України в м. Сімферополі АР Крим, що підтверджується копією дубліката посвідчення № НОМЕР_2 від 19.12.1998, виданого Управлінням соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя. Згідно з довідкою від 25.02.2023 за №6112-5002627065 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1 . 07.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності дану заяву передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, та відповідачем прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.03.2023 за №192350006786, у зв`язку з відсутністю пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати. Зокрема, відповідач - 2 вказав, що заявниця надала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 15.07.1999; згідно поданих документів заявниці призначено пенсію в російській федерації. Документи органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії ОСОБА_1 , та строків її виплати не надано; на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р. (надалі - Закон №1058). Статтею 1 Закону №1058 передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234 (далі - Порядок №234). Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Відповідно до статті 3 вищевказаного Закону, тимчасово окупованою територією визначається, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній до змін внесених Законом № 1618-IX від 01.07.2021) виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів російської федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. В подальшому у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», внесено зміни згідно із Законом № 1618-IX від 01.07.2021, та зазначено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 4 Порядку 234, територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації. Виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії. Отже, згідно вимог Порядку 234 обов`язок надсилання запиту щодо витребування пенсійної справи позивача з органів російської федерації покладається саме на територіальні органи Пенсійного фонду. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Крім цього, частиною першою статті 49 Закону №1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зазначений в цій статті перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Враховуючи положення вищезазначеної частини першої та частини другої ст. 49 Закону №1058-IV щодо підстав припинення та поновлення виплати пенсії, зокрема, поновлення виплати якої здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати та положення вказаних вище пунктів Порядку №22-1 щодо подання заяви та документів з приводу призначення (поновлення) пенсії, суд зазначає, що з відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області підставою для відмови у призначенні (поновленні) пенсії позивачці вказано відсутність пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати. Суд першої інстанції вірно зазначив, що не отримання пенсійної справи позивача з тимчасово окупованої території не є підставою для відмови у призначенні (поновленні) виплати пенсії яка була раніше призначена з 1998 р. у м. Сімферополі, виплата якої була припинена з 2014, та враховуючи подану заяву позивачем, відповідач зобов`язаний здійснити відповідну перевірку поданих позивачем документів та винести обґрунтоване рішення відповідно до норм діючого законодавства. Колегії суддів Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 по справі № 308/3864/17, зазначила, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення. Позивачем до матеріалів даної справи долучено копію трудової книжки, видану 15.11.1961, однак як вбачається з спірної відмови, така трудова книжка не досліджувалась Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при прийнятті спірного у даній справі рішення; головне управління констатує надання позивачем паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 15.07.1999 та відсутність пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо отримання пенсії та строків її виплати. Судом зазначено, що суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні (поновленні) пенсії, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Тому, вирішення питання про призначення (поновлення) пенсії без перевірки наявності чи відсутності усіх для цього підстав є передчасним, так, як органам Пенсійного фонду кореспондований обов`язок здійснити повну перевірку поданих позивачем документів та винести обґрунтоване рішення відповідно до норм діючого законодавства. Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2023 про призначення пенсії за віком, врахувавши та дослідивши трудову книжку заявниці. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №500/1075/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький