Постанова Черкаський апеляційний суд № 702/280/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1144/23Головуючий по 1 інстанції Справа №702/280/23 Категорія: 308000000 Жежер Ю.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 травня 2023 року у справі за позовом комунального підприємства «Теплокомуненерго» м. Монастирище до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - в с т а н о в и в : Позивач КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. В обґрунтування позову зазначив, що протягом періоду з 01.10.2020 до 30.11.2022 комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище (далі - Підприємство, позивач або КП "Теплокомуненерго" м. Монастирище) надавалися послуги з постачання теплової енергії в нежитлові приміщення магазину по АДРЕСА_1 та кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 та надавалися послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування. Вказані нежитлові приміщення належить ОСОБА_1 , яка відмовилася від укладення договору на послуги з постачання теплової енергії. Позивач вважав, що безпідставно відмовившись від укладення договору на послуги з постачання теплової енергії до магазину та кафе-бару ОСОБА_1 порушила вимоги п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Фактично послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування для нежитлових приміщень магазину та кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 надавались, тобто зобов`язання відповідача за відсутності укладених договорів виникає на підставі дії закону. Відсутність договорів не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиті послуги. Згідно розрахунку суми боргу, станом на 01.12.2022 ОСОБА_1 заборгувала підприємству за спожиті послуги по магазину та кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» 31 333,66 грн. Борг утворився за період з 01.10.2020 по 30.11.2022. Відповідачу направлено досудове попередження з вимогою сплатити наявний борг. В добровільному порядку оплатити наявний борг відповідач відмовилася. На підставі викладеного вище позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище 31 333,66 грн. основного боргу за спожиті послуги з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування та стягнути судові витрати в розмірі 2 684,00 грн. Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 травня 2023 року, позовні вимоги комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, задоволено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції, просила скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог, а також дослідити в судовому засіданні оригінал зустрічної позовної заяви у справі 702/280/23, який був поданий 27.04.2023. Доводи скарги зводяться до того, що позивачем не надано жодного письмового доказу на підтвердження надання самих послуг, їх кількості та вартості, а суд в своєму рішенні взяв до уваги всі надані позивачем докази. Розрахунки позивача є неправильними, зроблені без належних вихідних даних, відсутності доказів на підтвердження початку та закінчення опалювального сезону. Вказує, що суд не вірно встановив предмет і природу правовідносин між сторонами, у зв`язку з тим, що позивач не міг та не надавав житлову послугу з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії. Крім того, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не був розглянутий зустрічний позов ОСОБА_1 , а тому вважає, що в зв`язку з порушенням ч. 4 ст. 193 ЦПК України, апеляційний суд зобов`язаний скасувати рішення суду першої інстанції. Як встановлено ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. При розгляді справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16.09.2008 та технічного паспорту на нежитлове приміщення ОСОБА_1 є власником (частка 1/1) магазину, що знаходиться по АДРЕСА_2 , загальною площею 75,7 кв. м., на підставі рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 307 від 28.08.2008 (а.с. 36, 37). Відповідно до довідки № 652, виданою 28.12.2020 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради ОСОБА_1 , нежитлове приміщення, в якому знаходиться магазин на даний час має адресу: АДРЕСА_3 (а.с. 36 зворотна сторона). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 16.09.2008 та технічного паспорта на нежитлове приміщення ОСОБА_1 є власником (частка 1/1) кафе - бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться по АДРЕСА_2 , загальною площею 168,8 кв. м., на підставі рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради № 308 від 28.08.2008 (а.с. 38 зворотна сторона, 39). Відповідно до довідки № 651, виданою 28.12.2020 виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради ОСОБА_1 , нежитлове приміщення, в якому знаходиться кафе - бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на даний час має адресу: АДРЕСА_4 (а.с. 38). Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , загальної площею 168,8 кв.м та по АДРЕСА_1 , загальною площею 75,7 кв.м. Згідно з довідкою № 15, виданою 04.06.2019 ТОВ «Експерт Робота» за результатами проведеної технічної інвентаризації та візуального обстежен­ня встановлено, що нежитлове приміщення загальною площею 70,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , належне ОСОБА_1 , є вбудовано-прибудованим приміщенням, яке розташоване на 1-му поверсі 9-ти поверхового житлового будинку (а.с. 24). Відповідно до технічного паспорту на групу нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 кредитна спілка «Гудвіл - кредит» від 03.06.2019, загальна площа приміщень становить 70,7 кв.м (25 -26). Такими є фактичні обставини, встановлені судом при розгляді цієї справи. Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі мають таке правове регулювання. Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Отже, відповідно до аналізу наведених положень Закону України «Про Житлово-комунальні послуги», послуга з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, при умові здійснення такого обслуговування виконавцем основної послуги - постачання теплової енергії, є комунальною послугою. Як вбачається з матеріалів справи, розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії було встановлено КП «Теплокомуненерго» міста Монастирище відповідно до рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради згідно з Методикою визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг. Відповідно в редакції Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 03.12.2020, витрати виконавця, пов`язані із обслуговуванням вузлів комерційного обліку теплової енергії було включено у плату за абонентське обслуговування. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений КМ України (абзац частини першої статті 17 в редакції Закону від 03.12.2020). Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем комунальної послуги відповідно до постанови КМ України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг». Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку (частина третя статті 14 в редакції Закону від 03.12.2020). Тому, вимоги щодо встановлення внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку є продиктовані Методикою визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 05.06.2018 № 129, Законом «Про житлово-комунальні послуги» і на такі внески затверджено відповідне рішення, а тому твердження скаржника про те, що послуги з обслуговування вузлів комерційного обліку не існує, і що позивач включив вартість таких послуг у собівартість основної послуги, не підтвердилися. Щодо протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 10.09.2020, а саме те, що таким протоколом не було визначено моделі договорів, апеляційний суд вказує, що з вказаного протоколу вбачається, що співвласниками багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 укладено із Підприємством відповідні договори на послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Відсутність укладеного договору саме із ОСОБА_1 не є підставою для відмови від оплати фактично спожитих послуг, що підтверджується в тому числі і судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду України від 20 квітня 2016 у справі № 6-2951цс15 і постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 904/7183/17. Протокол зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , згідно якого співвласники обрали індивідуальну модель договорів на надання послуги з постачання теплової енергії із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньо будинкових систем такого будинку є чинним та дійсним. З приводу доводів скаржниці щодо нікчемності такого протоколу, то апеляційний суд вважає таку заяву необґрунтованою та не підтвердженою доказами і суд має керуватися доказами, а не імовірністю настання тих чи інших обставин. Посилання скаржниці на направлення деяких рахунків ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , суд зазначає наступне. Як видно з матеріалів справи, 08.10.2020 КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище направило власнику приміщення магазину (яке використовувалося для цілей кредитної спілки «ГУДВІЛ-КРЕДИТ») та кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 листи із проханням актуалізувати інформацію щодо площі/об`єму згаданих приміщень, на що 09.12.2020 отримало лист-відповідь № 308, згідно якого Підприємству стало відомо, зокрема, про те що нежитлове приміщення магазину, що знаходяться в структурі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 . Щодо суті викладених заперечень у листі відповідача, Підприємством було надано відповідь від 16.12.2020 № 317. 17.12.2020 року КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, з огляду на отримання інформації про належність магазину в структурі вказаного багатоквартирного житлового будинку до власності ОСОБА_1 , направило останній по вказаному нежитловому приміщенні по два екземпляри договору на послуги з постачання теплової енергії (копія договору, супровідного листа та чеків з описами додаються). Листом від 28.12.2020 вх. № Підприємства 328, ОСОБА_1 відмовилася від укладення договору на послуги з постачання теплової енергії на вказаний магазин. На таку відмову позивачем було надано відповідні роз`яснення ОСОБА_1 листом від 30.12.2020 вих. № 334. 21 січня 2021 року ОСОБА_1 листом вх. № 10 було надано Підприємству свідоцтво про право власності на кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 , згідно якого саме вона є власником 1/1 частки такого приміщення та підтверджено свідоцтвом про право власності її власність на магазин по АДРЕСА_2 . Оскільки Підприємством було отримано інформацію із наданням підтверджуючих документів щодо права власності на кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , 16.03.2021 КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище направило останній по вказаному нежитловому приміщенні по два екземпляри договору на послуги з постачання теплової енергії (копія договору, супровідного листа та чеків з описами додано до позовної заяви). Договір про надання послуги з постачання теплової енергії до кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 також не було підписано. Оскільки направлені Підприємством договори на послуги з постачання теплової енергії до вказаних приміщень залишені власником без розгляду, враховуючи пов`язаність сімейними вузами, Підприємство просило ОСОБА_2 сприяти в укладенні між власником кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », магазину по АДРЕСА_2 та КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище договорів про надання послуги з постачання теплової енергії до таких приміщень (копія листа додана до позовної заяви), проте такі договори так і не було укладено. Таким чином, лише після встановлення дійсного власника приміщень, позивачу стало достеменно відомо про належність магазинів ОСОБА_1 , а до цього усі правовідносини по магазинам були із ОСОБА_2 , що пояснює направлення рахунків за жовтень-грудень 2020 року на чоловіка скаржниці. В той же час подальші правовідносини, в тому числі і щодо боргу, позивачем велися із ОСОБА_1 , як власником належних їй приміщень. Відповідно до Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, референтним є визначення «опалювальна площа приміщення». Джерелом інформації про опалювальну площу приміщень багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 у розрізі абонентів, є архівна інформація ЖЕКу та технічних, правовстановлюючих документів співвласників такого будинку. У зв`язку із зміною площ належних співвласникам, відповідна опалювальна площа приміщень багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 у різні періоди може змінюватися. Обсяг послуг з постачання теплової енергії витрачений на загальнобудинкові потреби визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку згідно п. 8 розділу IV Методики № 315, а тому категорія площі у даному випадку не застосовується. Опалювальний сезон 2020-2021 років розпочався 21.10.2020 та закінчився 15.04.2021. Опалювальний сезон 2021-2022 років розпочався 17.10.2021 та закінчився 08.04.2022. Опалювальний сезон 2022-2023 років розпочався 24.10.2022. Доказами на підтвердження початку та закінчення опалювальних сезонів саме в такі дати є підписані акти відпуску теплової енергії іншими споживачами у такому будинку (додано до позовної заяви), акти включення/виключення постачання теплової енергії до будинку (додано у відповіді на відзив). Відповідно до частини 3 розділу VI Методики № 315, виконавець розподілу комунальної послуги здійснює перевірку дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в приміщення і лише у разі недотримання цієї вимоги такому приміщенню донараховується обсяг теплової енергії. Таким чином, Методика № 315 вимагає мінімального споживання теплової енергії через засіб розподільного обліку у приміщенні, а не перевірки температурного режиму у приміщенні. Твердження ОСОБА_1 про необхідність створення актів дотримання температурного режиму у її приміщенні для здійснення донарахувань є помилковим та таким, що не відповідає Методиці №

315. Щодо доводів апелянта про необґрунтованість та недостовірність нарахувань, то за приписами Правил рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі. Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію: 1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; 2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг; 3) період, за який здійснюється нарахування; 4) загальна сума до сплати; 5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач); 6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання; 7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги; 8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення); 9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації. У разі якщо у будівлі налічуються два та більше споживачів, інформація про обсяги спожитої комунальної послуги, зазначена в пункті 6 частини третьої цієї статті, надається також щодо будівлі в цілому. Інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача. Додатково до інформації, зазначеної в частині третій цієї статті, виконавець забезпечує споживачу доступ до інформації про динаміку споживання комунальних послуг, а саме: 1) інформації про щомісячний обсяг споживання комунальних послуг за останні три роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше трьох років); 2) інформації про щоденні, щотижневі, щомісячні та щорічні обсяги споживання комунальних послуг за останні два роки (або з дня набрання чинності договором про надання комунальних послуг, якщо з такого дня минуло менше двох років), якщо вузли обліку дають змогу отримувати таку інформацію. Доступ до інформації, зазначеної в цій частині, надається шляхом забезпечення споживачам доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів або через інтерфейс вузлів обліку. Доступ до інформації, зазначеної в частинах третій і шостій цієї статті, може надаватися третім особам, у тому числі управителю багатоквартирного будинку, об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку, виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо розподіл обсягів комунальних послуг, що здійснюється відповідно до статті 10 цього Закону, здійснює представник споживачів, у тому числі об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку, такий представник зобов`язаний надавати споживачам інформацію, зазначену в частинах третій і шостій цієї статті. Споживачі забезпечуються інформацією, зазначеною в частинах третій і шостій цієї статті, на безоплатній основі, крім випадків, встановлених законом. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані щомісяця надавати облікову інформацію про споживання комунальних послуг за вузлами комерційного обліку органу місцевого самоврядування для здійснення узагальнення та моніторингу. При цьому чинним законодавством України не передбачено підстав для звільнення споживача (відповідача) від оплати фактично йому наданих послуг, у зв`язку із недоліками у виставлених на оплату рахунках. Доводи ОСОБА_1 щодо подання нею зустрічного позову, який суд першої інстанції не розглянув є необґрунтованими, оскільки питання правомірності повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 вже вирішувалося в апеляційному суді і було ухвалене відповідне рішення, яке набрало чинності (постанова Черкаського апеляційного суду № 702/371/23 від 27.06.2023). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять посилань, які б стверджували про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено без додержання норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 травня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді