Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/1352/23
від 30.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДУКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/1352/23 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О.М. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 28.02.2023 об 14 год 15 хв, по вул.Тимошенка, в м.Звягель Житомирської області керував автомобілем Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема зазначив, що матеріали справи не містять доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу, порушення ним Правил дорожнього руху, стану сп`яніння чи зафіксованого факту відмови від проведення огляду. Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому викривлені відомості про особу, яка притягається до відповідальності та невірно вказано адресу проживання водія. Також, в порушення вимог ст.ст. 277-2, 285 КУпАП його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду даної справи, жодної повістки він не отримував. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався 15.06.2023 після отримання постанови про арешт коштів боржника по виконавчому провадженні НОМЕР_2. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Також, 07.07.2023 на адресу апеляційного суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мамай І.Є. надійшли додаткові пояснення, у яких остання, зокрема, вказала, що працівниками поліції невірно встановлено особу її підзахисного, місце його проживання, внаслідок чого ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Також, вказала, що відносно ОСОБА_1 28.02.2023 працівниками поліції було складено два протоколи про адміністративне правопорушення - серії ААД №170083 від 25.02.2023 за ч.5 ст. 126 КУпАП та серії ААД №170084 від 25.02.2023 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Обидва протоколи передані на розгляд одному судді Коцюбі О.М., однак не були об?єднані в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП. Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Мамай І.Є. до суду апеляційної інстанції не з`явились. Захисник подала клопотання про розгляд справи без її участі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами. Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції дійшов висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скоєного ОСОБА_1 доведений у судовому засіданні та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ААД №170084 від 25.02.2023 (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8); направлення м на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Новоград-Волинської ТМО від 25.02.2023 (а.с.3); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5-6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №469829 від 25.02.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.5 ст. 121, ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.7); відеозаписом обставин події (а.с.10). Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, враховуючи наступне. Відповідно до змісту статті ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35). Як вбачається з матеріалів справи та відеозаписів з фіксацією обставин події, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Інших причин зупинки не було, тому суд апеляційної інстанції вимушений погодитись з доводами апеляційної скарги в частині безпідставності такої зупинки, в силу правового принципу «плодів зіпсованого дерева» є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедура огляду водія, неправомірними. Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні. Наявна у справі постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з огляду на її зміст, не доводить правомірність зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич