Постанова 4808 № 347/705/23

Справа № 347/705/23 Провадження № 33/4808/548/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю.С. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнановинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір. ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що 12 березня 2023 року о 13:30 год. в м. Косів по вул. Ірчана, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2115, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest 6810 «Драгер», результат 1,10 ‰ проміле. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним. Вказує, що суд першої інстанції не встановив та не перевірив усі обставини справ та обмежився тільки тими матеріалами, які надали працівники поліції. Вважає, що підстава для зупинки працівниками поліції є необґрунтована оскільки, як вбачається з відеозапису працівники поліції не мали можливості зафіксувати правопорушення, а тому вони не мали жодних законних підстав для зупинки транспортного засобу. Також зазначає, що судом не взято до уваги, що долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи є фрагментарними та не відображають усіх обставин події. Крім того, частина наданих відеозаписів здійснено на персональний мобільний телефон працівника поліції, що є порушенням вимог Інструкції. Також у протоколі зазначено, що до протоколу додаються «відеофіксація», не конкретизуючи на який прилад було здійснено відеофіксація, що є порушенням вимог Інструкції. Вважає, що факт фіксації інспектором поліції вчинення адміністративного правопорушення без належних та допустимих доказів, зокрема без належної відеофіксації порушення та без зазначення в протоколі службового сертифікованого технічного пристрою, на який здійснювався відеозапис, не може доводити винуватість особи. Наголошує, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення адміністративного правопорушення працівниками поліції не зібрано та судом не встановлено. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав клопотання в якому просив розглянути справу без його участі. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 березня 2023 року серії ААД № 191604 (а.с. 1) 12 березня 2023 року о 13 годині 30 хвилин по в м. Косів по вул. Ірчана, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2115, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Результат тесту 1,10 ‰. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП старшим сержантом поліції Яремусем В.І., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також, що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Також у відповідній графі протоколу дав пояснення: «Перед керуванням випив 0,5 пива» Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), підписана ОСОБА_1 засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» - 1,10 ‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810», з результатом 1,10 ‰. З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Косівську ЦРЛ (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою «Drager Alcotest 6810» - результат 1,10 ‰. Огляд в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці. Апеляційним судом досліджено відеозапис, який міститься на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7), на якому безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух транспортного засобу працівників поліції за транспортним засобом марки ВАЗ-2115, д.н.з. НОМЕР_1 та подальшу його зупинку у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 ПДР України, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. Зафіксовано перевірку документів у водія ОСОБА_1 та, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, пропозицію працівників поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Водій ОСОБА_1 погодився на таку пропозицію працівників поліції. Також працівники поліції роз`яснили водію ОСОБА_1 про можливість огляну на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, але ОСОБА_1 сказав, що буде проходити огляд на місці. В подальшому водій ОСОБА_1 запропонував працівникам поліції домовитись і вирішити справу на місці та повідомив, що випив пиво. Після неодноразової пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці. Також зафіксовано процес проходження огляду на місці. Прилад «Drager Alcotest 6810» встановив результат 1,10 ‰ проміле, що є значним перевищенням гранично допустимої норми. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти повторний огляд у медичному закладі, але від такого останній відмовився. Працівники поліції повідомили водія ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснили права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно, твердження апелянта про те що відеозапис з фіксацією події є фрагментарними та не відображають усіх обставин події, не є слушним оскільки досліджені відеозаписи є інформативними і фіксують факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме це, згідно п. 2.9. а Правил дорожнього руху. ставиться у вину ОСОБА_1 . Також твердження апелянта, що частина наданих відеозаписів здійснено на персональний мобільний телефон працівника поліції, що є порушенням вимог Інструкції не є слушним, оскільки законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Голослівним є і твердження апелянта, що підстава для зупинки працівниками поліції є необґрунтована так, як вбачається з відеозапису працівники поліції не мали можливості зафіксувати правопорушення, а тому вони не мали жодних законних підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з результатами. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки ВАЗ-2115, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, проведено огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло