Постанова Тернопільський апеляційний суд № 595/193/23
від 29.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/193/23Головуючий у 1-й інстанції Содомора Р.О. Провадження № 33/817/368/23 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 серпня 2023 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенка І.Я. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору. Згідно постанови, 05 лютого 2023 року приблизно о 03 год. 02 хв. ОСОБА_1 в м.Бучач по вул.Галицька,1, керував автомобілем «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрусенко І.Я. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що про прийняту постанову від 01 червня 2023 року він дізнався 16 червня 2023 року, коли її загрузили у систему Електронний Суд, а апеляційна скарга подана 26 червня 2023 року. Зазначає, що: у матеріалах справи відсутні докази як керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт зупинки його транспортного засобу; працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння; на відеозаписах наявних у матеріалах справи містяться фрагменти, на яких поліцейський пропонує ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад, при цьому не роз`яснює для чого і з якою метою; протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення зокрема, не вказано назву району та області; в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про те, що здійснювалась відеофіксація, не вказано назву приладу, його серію та номер; відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним, а тому не може бути використаний як доказ у справі; із долученого до протоколу пояснення свідка не вбачається, що останній підтвердив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; відеозапис наявний у матеріалах справи не може братися до уваги як допустимий і належний доказ, так як на ньому міститься запис подій, які відбулись 05 лютого 2023 року о 04 год 34 хв, а протокол про адміністративне правопорушення складений о 03 год 17 хв; матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. В судові засідання апеляційного суду 18 липня 2023 року та 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 та його захисник адвоката Андрусенко І.Я. не з`явились, заяв та клопотань не подали, про прични неявки не повідомили, хоча були повідомлені про час і місце апеляційного розгляду. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року, то воно підлягає поновленню виходячи з того, що зазначені в апеляційній скарзі підстави, через які було його пропущено, підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями і є поважними. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ОБ № 051864 від 05 лютого 2023 року; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 05 лютого 2023 року; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №428910 від 05 лютого 2023 року; відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду про те, що у матеріалах справи відсутні докази як керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт зупинки його транспортного засобу суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ОБ № 051864 від 05 лютого 2023 року, який ОСОБА_1 підписано без зауважень щодо керування ним транспортним засобом; відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечує факту свого керування транспортним засобом. Крім наведеного, твердження апелянта про те, що він 05 лютого 2023 року не керував транспортним засобом марки «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 , спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №428910 від 05 лютого 2023 року за порушення ОСОБА_1 вимог ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП. Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили. Так, згідно матеріалів справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 051864 від 05 лютого 2023 року ОСОБА_1 перебував з такими ознаками алкогольного сп`яніння як: запах з порожнини рота, почервоніння обличчя. Також, відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції беззаперечно підтверджено те, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, (файл 00000_00000020230205032209_0003A.MP4 з 03:22:15 год), а тому доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський не озвучив ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Крім того слід зазначити, що згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Згідно із п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 розділу ІІ Інструкції). У протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 051864 від 05 лютого 2023 року зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп`яніння: запах з порожнини рота, почервоніння обличчя. Під час спілкування з ОСОБА_1 у працівника поліції виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а тому особі, яка притягується до адміністративної відповідальності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вказане цілком відповідає вимогам Порядку та Інструкції та спростовує доводи захисника щодо обов`язкової необхідності оголошення ознак стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Отже, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Проаналізувавши положення Порядку, суд вважає, що за наявності підстав у поліцейського вважати, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також за наявності ознак такого сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський уповноважений провести огляд такої особи на стан сп`яніння. Тобто, поліцейський не зобов`язаний називати особі ознаки, наявність яких дає підстави вважати, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, однак має обов`язок забезпечити належну процедуру проходження особою огляду на стан сп`яніння на місці та в лікувальному закладі, чи зафіксувати відмову від проходження такого огляду. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи сторони захисту про неправомірність в даному випадку вимоги працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, є помилковою. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції пропонуючи ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад не роз`яснено мети такої поїздки, оскільки як вбачається з наявного у справі відеозапису, після висловлення поліцейським підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на підставі виявлених ознак такого стану, працівник поліції запропонував водію пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння, так і проїхати до медичного закладу на що ОСОБА_1 категорично повідомив, що відмовляється. При цьому поліцейським було роз`яснено водію ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду, стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення закріплені в ст.256 КУпАП, відповідно до якої, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відтак, доводи захисника про відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про район та область, де відбувалась подія, а також не зазначення відомостей про те, що здійснювалась відеофіксація, не вказано назву приладу, його серію та номер є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. Більше того, жодних сумнівів щодо правильності зазначення місця події в протоколі про адміністративне правопорушення під час розгляду справи судом першої інстанції не виникало. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним, а тому цей запис не може бути використаний як доказ у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовує факту вчинення ним цього правопорушення. Твердження апелянта з приводу того, що із долученого до протоколу пояснення свідка не вбачається, що останній підтвердив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не є підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності інших доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відеозапис наявний у матеріалах справи не може братися до уваги як допустимий і належний доказ, так як на ньому міститься запис подій, які відбулись 05 лютого 2023 року о 04 год 34 хв, а протокол про адміністративне правопорушення складений о 03 год 17 хв, то зазначена незначна розбіжність в даному випадку не впливає на правильність прийнятого суддею першої інстанції рішення, оскільки не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому медичному закладі. Твердження захисника про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не є підставою для скасування оскарженої постанови, так як сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення у зв`язку з вчиненням правопорушення не спростовує факту його вчинення. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Сухацького В.О. строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Андрусенка І.Я. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя