Ухвала КАС ВС № 500/2239/22

УХВАЛА 28 серпня 2023 року м. Київ справа №500/2239/22 адміністративне провадження №К/990/28298/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІрЛАГА» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №500/2239/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звернулось до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" про стягнення штрафу в розмірі 34000,00 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову. 13 лютого 2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року за нововиявленими обставинами. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року задоволено заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року та ухвалено нову постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року без змін. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" 10 серпня 2023 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд враховує наступне. У відповідності до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Водночас відповідач у клопотанні не наводить жодних доводів з якими він пов`язує необхідність відстрочення сплати судового збору. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - червні 2022 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становив 2481,00грн. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, у цій справі позов містить вимогу майнового характеру про стягнення штрафу в розмірі 34000,00 грн. Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (суб`єкту владних повноважень) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 2481,00 грн. Отже, судовий збір, який Товариству з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2481,00 грн х 200% = 4962,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 359 КАС України, суд - УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №500/2239/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" про стягнення заборгованості залишити без руху.

3. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді О.П. Стародуб В.М. Шарапа