Ухвала КЦС ВС № 524/5254/14-ц

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Київ справа № 524/5254/14-ц провадження № 61-16171зно24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого- Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк росії», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сбербанк», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Паритет», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пістряка Максима Сергійовича про перегляд постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року, прийнятої у складі колегії суддів: Фаловської І. М., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк росії» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Паритет», про стягнення заборгованості за договором поруки, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк росії» (далі - ПАТ «ДБ Сбербанк росії») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство «Паритет» (далі - ПП «Паритет»), про стягнення заборгованості за договором поруки. Позов мотивовано тим, що 11 лютого 2013 року між ПАТ «ДБ Сбербанк росії» та ПП «Паритет» укладено договір про відкриття кредитної лінії № 02-Н/13/37/ЮО із змінами, внесеними договором від 30 квітня 2013 року № 1, згідно з умовами якого для поповнення обігових коштів позичальнику було надано кредит у сумі 700 тис. грн з кінцевим терміном повернення до 10 листопада 2014 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 11 лютого 2013 року між банком і ОСОБА_1 укладено договір поруки із змінами, внесеними договором від 30 квітня 2013 року № 1, за умовами якого поручитель солідарно відповідає за належне виконання позичальником зобов`язань, що виникають із кредитного договору. ПП «Паритет» виконало кредитні зобов`язання частково в сумі 247 452,27 грн. 13 лютого 2014 року банк направив відповідачу повідомлення про неналежне виконання позичальником договірних зобов`язань з вимогою достроково повернути кредитну заборгованість у повному обсязі протягом 10 календарних днів з дати направлення цього повідомлення. Однак вказана вимога не виконана. Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, ПАТ «ДБ Сбербанк росії» просило судстягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 927 745,54 грн. У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ДБ Сбербанк росії» про розірвання договору поруки, укладеного 11 лютого 2013 року. Посилалась на положення статті 652 ЦК України, просила розірвати оспорюваний договір, оскільки на момент його укладення вона не могла знати та передбачити істотну зміну обставин, які зумовлять неможливість виконання боржником умов кредитного договору, зокрема, ліквідацію останнього. Короткий зміст судових рішень Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2014 року задоволено позовні вимоги ПАТ «ДБ Сбербанк росії». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» суму заборгованості за договором від 11 лютого 2013 року № 02-Н/12/37/ЮО у розмірі 655 976,46 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2014 року скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог та ухвалено у цій частині нове рішення, а у частині вирішення питання судових витрат - змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 11 лютого 2013 року № 02-Н/13/37/ЮО у розмірі 335 023,33 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 900,08 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2014 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року в частині позовних вимог ПАТ «ДБ Сбербанк росії» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором поруки скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 травня 2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ «ДБ Сбербанк росії». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» залишок заборгованості за кредитним договором у розмірі 927 745,54 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 570 000 грн; відсотки за користування кредитними коштами за період з 14 жовтня 2013 року до 30 березня 2014 року - 211 548,74 грн; пеня за прострочення повернення кредитних коштів за період з 15 жовтня 2013 року до 31 березня 2014 року - 121 093,85 грн; пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 14 листопада 2013 року до 31 березня 2014 року - 25 102,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» сплачений судовий збір за подання первинного позову у розмірі 3 654 грн та за подання заяви про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог - у розмірі 4 076,54 грн. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2016 року рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ДБ Сбербанк росії». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» заборгованість за кредитним договором у розмірі 922 906,62 грн станом на 16 лютого 2015 року, яка складається із: заборгованості з повернення кредитних коштів - 570 тис. грн; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами - 206 672,08 грн; пені за прострочення повернення кредитних коштів - 121 094,09 грн; пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами - 25 140,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» 7 649,37 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат з оплати судового збору. Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ПАТ «ДБ Сбербанк росії» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу АТ «Сбербанк» задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року скасовано. Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 травня 2016 року змінено у частині розміру процентів за користування кредитною лінією, розміру пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, розміру пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, що підлягає стягненню та періоду, за який їх має бути стягнуто. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» проценти за користування кредитною лінією за період з 14 жовтня 2013 року до 02 лютого 2014 року в розмірі 43 168,24 грн; пеню за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією за період з 15 жовтня 2013 року до 02 лютого 2014 року в розмірі 9 855,07 грн; пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 14 листопада 2013 року до 02 лютого 2014 року в розмірі 511,92 грн. В іншій частині щодо стягнення заборгованості за кредитом (заборгованість за кредитною лінією) у розмірі 570 000 грн, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2016 року залишено в силі. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що згідно з умовами кредитного договору останнім днем дії кредитної лінії є 10 листопада 2014 року. 22 січня 2014 року банк надіслав ПП «Паритет» повідомлення-вимогу від 21 січня 2014 року № 419/7/28-3 щодо дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення цієї вимоги-повідомлення. Отже, банк скористався правом вимоги на дострокове повернення кредиту, строк виконання якого настав через десять днів після вказаної дати, тобто 02 лютого 2014 року, і банк має право на стягнення заборгованості, яка утворилася станом на цю дату (02 лютого 2014 року). У квітні 2014 року банк звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до позичальника про стягнення заборгованості, внаслідок чого було ухвалено рішення про стягнення заборгованості (рішення Господарського суду Полтавської області від 22 липня 2014 року, справа № 917/802/14), яке не виконано. Шестимісячний строк звернення з вимогою до поручителя спливав у липні 2014 року. З цим позовом банк звернувся до суду 03 червня 2014 року, з огляду на що висновок апеляційного суду щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення з вимогою до поручителя є хибним. Сторони встановили строки виконання (внесення періодичних платежів) позичальником щодо сплати процентів (комісії, пені), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у місцевому суді) строк пред`явлення кредитором вимог до поручителів про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний згідно з умовами кредитного договору вносити періодично, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів починається обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя. Апеляційний суд не врахував, що кредитним договором передбачено сплату процентів (комісії, пені) за користування кредитом шляхом здійснення періодичних платежів, не визначив, за якими платежами порука припинилась, а за якими зберегла чинність, не звернув увагу на те, що звернувшись до суду кредитор скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів та змінив строк виконання основного зобов`язання, яке згідно із цим договором мало виконуватися до 10 листопада 2014 року. Матеріали справи містять детальний розрахунок кредитної заборгованості, який відповідачем не спростований. Банк звернувся з вимогою до поручителя у межах шестимісячного строку та має право на стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилася станом на 02 лютого 2014 року. Короткий зміст вимог заяви про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами та її доводів 02 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пістряк М. С. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року за нововиявленими обставинами, в якій просив переглянути вказану постанову, за наслідками перегляду вказаної постанови ухвалити рішення, яким касаційну скаргу ПАТ «ДБ Сбербанк росії» залишити без задоволення, а постанову Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року - без змін. Підставами перегляду зазначеного судового рішення заявник, у змісті уточненої заяви, вказує пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року у справі № 917/2573/14 за заявою ПП «Паритет» про визнання банкрутом затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «Паритет», ліквідовано ПП «Паритет», зобов`язано суб`єкта державної реєстрації внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи-банкрута - ПП «Паритет», провадження у справі закрито. У вказаному судовому рішенні вимоги кредитора ПАТ «ДБ Сбербанк росії» визначені у розмірі 795 886,27 грн (794 668,27 грн - основна заборгованість, 1 218 грн - судовий збір). Також встановлено, що кошти, які надійшли в ході ліквідаційної процедури, розподілені ліквідатором, зокрема, на ПАТ «ДБ Сбербанк росії» (погашення вимог першої черги за рахунок реалізації заставного майна) - 337 311,86 грн, а також в ході ліквідаційної процедури відбулося погашення вимог ПАТ «ДБ Сбербанк росії» (перша черга) за рахунок стягнення грошових коштів з поручителя в сумі 103 362,20 грн. Таким чином, кредиторська вимога ПАТ «ДБ Сбербанк росії» становила 355 212,21 грн. Фактично на момент стягнення із заявника, як з поручителя, кредитної заборгованості існують два судові рішення, в яких сума грошових вимог ПАТ «ДБ Сбербанк росії» до боржника ПП «Паритет» є різною. Таким чином, на момент прийняття Верховним Судом постанови від 28 липня 2021 року існували обставини, що не були відомі колегії суддів, а саме: затвердження реєстру вимог кредитора ПАТ «ДБ Сбербанк росії» щодо заборгованості, яка на момент закриття провадження у справі становила 355 212,21 грн, а не 570 000 грн. Аналогічні відомості щодо суми заборгованості у розмірі 355 212,21 грн зазначено ПАТ «ДБ Сбербанк росії» у відзиві на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство» до АТ «Сбербанк» про визнання договору іпотеки припиненим у справі № 917/1291/21. На переконання заявника, наведені обставини є нововиявленими та є підставою для перегляду постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року відповідно до статті 423 ЦПК України. Доводи інших учасників справи Відзиви на заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пістряка М. С. про перегляд постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року за нововиявленими обставинами від інших учасників справи (АТ «Сбербанк», ПП «Паритет») до суду не надходили. Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пістряка М. С. залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у вказаній справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, справу призначено до судового розгляду. 07 березня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Фактичні обставини справи 11 лютого 2013 року між ПАТ «ДБ Сбербанк росії» та ПП «Паритет» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, надає позичальнику на умовах цього договору кредитні кошти в межах ліміту кредитної лінії, а позичальник зобов`язується використовувати кредит за цільовим призначенням, своєчасно і у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, визначені в статті 8 цього договору, виконувати інші умови цього договору. Ліміт кредитної лінії складає з часу укладення цього договору і по 11 червня 2013 року - 500 000 грн, з 12 червня по 11 вересня 2013 року - 440 000 грн, з 12 вересня по 11 жовтня 2013 року - 370 000 грн, з 12 жовтня 2013 року по 11 квітня 2014 року - 300 000 грн, з 12 квітня по 11 травня 2014 року - 240 000 грн, з 12 травня по 11 червня 2014 року - 180 000 грн, з 12 червня по 11 жовтня 2014 року - 120 000 грн, з 12 жовтня по 10 листопада 2014 року - 60 000 грн (пункт 1.2 кредитного договору). З дня підписання цього договору і до 11 лютого 2014 року застосовується фіксована процентна ставка у розмірі 26 % річних, а з 12 лютого 2014 року - змінювана процентна ставка (пункт 1.3 кредитного договору). Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 10 листопада 2014 року. З метою належного виконання ПП «Паритет» взятих на себе зобов`язань 11 лютого 2013 року між банком і ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором у повному обсязі. ПАТ «ДБ Сбербанк росії» у повному обсязі виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кошти в сумі 700 000 грн, що підтверджується меморіальними ордерами від 13 лютого 2013 року № 8793742 на суму 500 000 грн та від 30 квітня 2013 року № 28176668 на суму 200 000 грн. ПП «Паритет» зобов`язання за кредитним договором виконало частково, повернувши банку кредитні кошти в сумі 130 000 грн та проценти за користування цими коштами в сумі 117 452,27 грн. Згідно з наданими банком розрахунками станом на 31 березня 2014 року заборгованість ПП «Паритет» становила 655 976,46 грн, а станом на 03 листопада 2015 року - 927 745,54 грн. Встановлено, що банк (кредитор) надіслав ПП «Паритет» повідомлення-вимогу від 21 січня 2014 року № 419/7/28-3 щодо дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення цієї вимоги-повідомлення. Вказана вимога була направлена позичальнику 22 січня 2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103022962748. Внаслідок неналежного виконання ПП «Паритет» зобов`язань за кредитним договором банк у квітні 2014 року звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до позичальника про стягнення заборгованості. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22 липня 2014 року у справі № 917/802/14 позов задоволено. Стягнуто з ПП «Паритет» на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» 570 000 грн основної заборгованості, 67 994,90 грн - заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 16 531,66 грн - пені за прострочення повернення кредитних коштів, 1 449,90 грн - пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами. Встановлено, що рішення Господарського суду Полтавської області від 22 липня 2014 року не виконано. 14 лютого 2014 року банк (кредитор) надіслав поручителю повідомлення-вимогу від 13 лютого 2014 року № 1147/7/28-3 щодо дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення цієї вимоги-повідомлення. Факт направлення вказаної вимоги ОСОБА_1 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103022960460.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Заявник посилається на пункт 3 цієї норми процесуального права. За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави, що виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення. Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд. Законодавство, у тому числі й ЦК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого2021 року у справі № 826/20239/16). Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20) також зазначала, що, вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом із тим, слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього. Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, передбачене пунктом 3 частини другої відповідної процесуальної норми права, було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто, чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву. На вказаному наголошено і в постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року у справі № 500/2239/22 (адміністративне провадження № К/990/28298/23). Отже, обов`язковою умовою для застосування вищевказаної норми процесуального права є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення (постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 814/1130/15, адміністративне провадження № К/9901/30590/18). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) дійшла висновку про те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що вони можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому рішенні. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Отже, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. З урахуванням вищевказаних правових висновків і норм процесуального права, Верховний Суд виходить із того, що при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424-426 ЦПК України. Підставою для перегляду постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року за нововиявленими обставинами заявником зазначено пункт 3 частини другою статті 423 ЦПК України - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. При цьому, як на нововиявлену обставину заявник посилається на те, що на момент стягнення з нього як з поручителя на користь ПАТ «ДБ Сбербанк росії» кредитної заборгованості ПП «Паритет» за договором про відкриття кредитної лінії від 11 лютого 2013 року № 02-Н/13/37/ЮО існує судове рішення - ухвала Господарського суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року у справі № 917/2573/14, в якій сума грошових вимог ПАТ «ДБ Сбербанк росії» до боржника ПП «Паритет» є іншою, ніж встановлено у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року. Верховний Суд зауважує, що в основу постанови від 28 липня 2021 року не покладено наявність судового рішення, яке на момент прийняття цієї постанови набрало законної сили, однак у подальшому було скасоване. Посилання заявника на існування обставин, що не були відомі колегії суддів Верховного Суду, а саме затвердження реєстру вимог кредитора ПАТ «ДБ Сбербанк росії» щодо заборгованості, яка на момент закриття провадження у справі становила 355 212,21 грн, а не 570 000 грн, - не стосується підстави, визначеної заявником для перегляду постанови суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами, а саме пункту 3 частини другою статті 423 ЦПК України. Крім того, вирішення спору судом касаційної інстанції стало можливим з огляду на те, що у справі не вимагалося збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, а її матеріали містили детальний розрахунок кредитної заборгованості, який протягом неодноразового розгляду справи судами всіх інстанцій відповідачем не спростований. При цьому ОСОБА_1 не заперечувала проти розміру заборгованості з огляду на часткове її погашення боржником. У такому випадку затвердження реєстру вимог кредитора у справі № 917/2573/14 про визнання банкрутом та припинення боржника ПП «Паритет» не вказує про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень статті 423 ЦК України, за якими можливо переглянути постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року. Окремо Верховний Суд зазначає, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року у справі № 917/2573/14 як не спростовує, так і не підтверджує наявність преюдиційних обставин, які на момент вирішення спору судом касаційної інстанції слід було врахувати та покласти в основу його постанови від 28 липня 2021 року, ОСОБА_2 просить переглянути. Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Пістряка М. С. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі. Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 - адвоката Пістряка Максима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк росії» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Паритет», про стягнення заборгованості за договором поруки відмовити. Постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець