Ухвала КЦС ВС № 523/1676/19

Ухвала 28 серпня 2023 року м. Київ справа № 523/1676/19 провадження № 61-11950ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого адвокат Попова Олена Анатоліївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравця Олександра Володимировича, акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, ВСТАНОВИВ: 07 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Попова О. А. подала касаційну скаргу на Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року (повний текст складено 07 липня 2023 року) у цивільній справі № 523/1676/19. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Заявник підставою касаційного оскарження, окрім пунктів 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що апеляційний суд застосував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, які не підлягали застосуванню, оскільки обставини розглядуваної справи не є подібними до обставин справи № 199/8324/19. Вказане свідчить, що заявник помилково тлумачить пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, коректне тлумачення якого передбачає, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні правильно застосовує висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, однак особа, яка подає касаційну скаргу вважає, що наявні підстави для відступлення від цього висновку та вмотивовано обґрунтовує необхідність такого відступу. У разі якщо, особа, яка подає касаційну скаргу вважає, що суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду у правовідносинах, які не є подібними (тобто ці висновки Верховного Суду взагалі не підлягали застосуванню у розглядуваній справі), посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження, є некоректним. Таким чином, наразі, заявником належним чином не виконані вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 ЦПК України з урахуванням викладеного в цій ухвалі. Копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого адвокат Попова Олена Анатоліївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у цивільній справі № 523/1676/19 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович