Ухвала КЦС ВС № 619/2293/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2023 року м. Київ справа № 619/2293/21 провадження № 61-12469ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 26 січня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Дергачівського нотаріального округу Коробець Олена Миколаївна, про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна в частині покупця, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 у травні 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому просив: визнати договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 21 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О. М. та зареєстрований в реєстрі за № 3269, частково недійсним у частині визначення покупцем домоволодіння ОСОБА_3 , перевести права покупця вказаного домоволодіння на ОСОБА_2 ; визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322055900:00:002:0374, загальною площею 0,12 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що був посвідчений 21 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О. М. та зареєстрований в реєстрі за № 3272, частково недійсним у частині визначення покупцем земельної ділянки ОСОБА_3 , перевести права покупця вказаного домоволодіння на ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею, 93,8 кв. м, житловою площею 51,5 кв. м, з обслуговуючими спорудами: огорожі № 4, 6, хвіртки № 3, що розташовані на окремій огородженій земельній ділянці, площею 304 кв. м; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,029 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0575, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 113,5 кв. м, житловою площею 62,6 кв. м, з обслуговуючими надвірними будівлями і спорудами: льох літ. «Г», гараж літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», вигрібна яма літ. «З», огорожа № 1, хвіртка № 5, колонка № 2, що розташовані на окремій огородженій земельній ділянці, площею 986 кв. м; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із: житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 113,5 кв. м, житловою площею 62,6 кв. м, з обслуговуючими надвірними будівлями і спорудами: льох літ. «Г», гараж літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», вигрібна яма літ. «З», огорожа № 1, хвіртка № 5, колонка № 2, що розташовані на окремій огородженій земельній ділянці, площею 986 кв. м; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: 1) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею, 93,8 кв. м, житловою площею 51,5 кв. м, з обслуговуючими спорудами: огорожі № 4, 6, хвіртки № 3, що розташовані на окремій огородженій земельній ділянці, площею 304 кв. м, що належить відповідачу ОСОБА_3 ; 2) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 113,5 кв. м, житловою площею 62,6 кв. м, з обслуговуючими надвірними будівлями і спорудами: льох літ. «Г», гараж літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», вигрібна яма літ. «З», огорожа № 1, хвіртка № 5, колонка № 2, що розташовані на окремій огородженій земельній ділянці, площею 986 кв. м, що належить відповідачу ОСОБА_1 ; 3) земельну ділянку, площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_1 ; 4) земельну ділянку, площею 0,029 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0575, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_3 . Клопотання мотивовано імовірністю відчуження спірного нерухомого майна іншим особам, оскільки відповідач ОСОБА_3 активно вчиняє дії з відчуження такого майна. Котелевський районний суд Полтавської області ухвалою від 26 січня 2023 року, яку залишив без змін Полтавський апеляційний суд постановою від 10 липня 2023 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнив частково. Заборонив ОСОБА_3 відчуження у будь-який спосіб: 1) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1» загальною площею, 93,8 кв. м, житловою площею 51,5 кв. м, з обслуговуючими спорудами: огорожі № 4, 6, хвіртки № 3; 2) земельної ділянки, площею 0,029 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0575, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонив ОСОБА_1 відчуження у будь-який спосіб: 1) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 113,5 кв. м, житловою площею 62,6 кв. м, з обслуговуючими надвірними будівлями і спорудами: льох літ. «Г», гараж літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», вигрібна яма літ. «З», огорожа № 1, хвіртка № 5, колонка № 2; 2) земельної ділянки, площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви відмовив. Визначив, що ухвала підлягає негайному виконанню. Судові рішення аргументовано наявністю спору між сторонами та тим, що вжиті заходи забезпечення позову є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову, а невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. 19 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із касаційною скаргою на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 26 січня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Касаційну скаргу мотивовано порушенням права власності ОСОБА_1 та не співмірністю запропонованого заявником засобу забезпечення позову. Посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18, від 15 липня 2020 року в справі № 909/835/18 та постанову Верховного Суду від 28 червня 2023 року в справі №619/4887/20. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору. Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії. Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна в частині покупця, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння. Предметом спору в цій справі є визнання недісними договорів купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , визнання за ОСОБА_2 права власності: на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, на земельну ділянку, площею 0,029 га, кадастровий номер 6322055900:00:002:0575, на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, а також витребування вказаного майна із чужого незаконного володіння. Згідно з матеріалами касаційного провадження, ОСОБА_1 є власником спірного домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 є власником спірного домоволодіння та земельної ділянки площею 0,029 га, кадастровий номер 6322055900:00:002:0576, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу від 21 жовтня 2014 року. Забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеного спірного майна є обґрунтованим та співмірними із заявленими вимогами, про що судами зроблено правильний висновок. Є обґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що у разі відчуження вказаного майна, відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде неможливим, а позивач буде вимушений здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права, зокрема, залучати до участі у справі нових учасників, пред`являти нові позовні вимоги, тощо, що призведе до порушення строків розгляду даної справи. Доводи касаційної скарги, зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та не спростовують правильного по суті спору висновку судів попередніх інстанцій. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах на які посилається заявниця у касаційній скарзі. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на судові рішення, якими вирішено процесуальне питання, є необґрунтованою. Правильне застосовування норм статей 149-150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 26 січня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Дергачівського нотаріального округу Коробець Олена Миколаївна, про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна в частині покупця, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров