Постанова Чернігівський апеляційний суд № 732/751/23

Справа № 732/751/23 Головуючий у 1 інстанції Карпинська Н. М. Провадження № 33/4823/621/23 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 серпня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М., з участю захисника адвоката Слєпченка С. А. Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Слєпченка С. А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, учасник бойових дій, військовослужбовець, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. судового збору. Як установив суд, 24 травня 2023 року, о 20 год. 24 хв. в районі будинку по вул. Чернігівська 4, у м. Городня, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем OPEL VECTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі захисник адвокат Слєпченко С. А. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити. Звертає увагу на недотримання поліцейськими процедури оформлення матеріалів, безпідставне висунення ОСОБА_1 вимог пройти огляд на стан сп`яніння, недотримання лікарем порядку такого огляду, а при доведеній відмові пройти всі етапи огляду, вказував на неправильне формулювання суті порушення і протиправне посилання на п. 2.9 «а», замість п. 2.5 Правил дорожнього руху. Зазначає, що протокол складений за годину до часу доставки ОСОБА_1 у лікарню, тому на час складення цього офіційного документа у поліцейського загалом не було підстав вважати, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Слєпченко С. А. підтримав доводи апеляційної скарги, акцентуючи увагу на тому, якщо і були допущені порушення ОСОБА_1 , то невиконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху. Перекваліфікація дій водія чинним законодавством не передбачена. Заслухавши аргументи захисника Слєпченка С. А. щодо неправильності судового рішення і необхідності його скасування із закриттям провадження у справі, переглянувши відеозаписи, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. У відповідності до пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції N 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп`яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3) порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці. З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що працівники поліції встановлюють особу водія, який при тому, що він зупинив автомобіль і вийшов з місця водія, заперечує факт керування транспортним засобом та відмовляється надавати документи на право керування транспортним засобом та на сам транспортний засіб. Запаху алкоголю відеокамера не передає, проте, у ОСОБА_1 , під час розмови з поліцейськими спостерігалася змазаність мови, порушення координації рухів. У зв`язку з такими ознаками алкогольного сп`яніння як різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та порушення координації рухів до водія ОСОБА_1 була пред`явлена вимога пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. За правилами п. 6 Розділу 1 Інструкції N 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). З відтвореного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до місцевої лікарні, де поставив свої умови проведення медичного огляду, не виконував вимоги чергового лікаря. У подальшому обстеження водія ОСОБА_1 проводить саме лікар нарколог, використовуючи спеціальні знання та навички. Як убачається з Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (додаток 3 до Інструкції N 1452/735), лікар повинен був встановити зовнішній вигляд обстежуваної особи: стан одягу, шкіри, наявність пошкоджень (поранення, забиті місця, точна локалізація, характер пошкодження тощо), визначити стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, визначити стан вегетативно - судинні реакції (стан шкірних покривів, слизових оболонок очей, язика, спітніння, слинотеча), пульс, артеріальний тиск, ністагм при погляді вбік, рухову сферу, міміку, ходу (поза Ромберга (описати), точні рухи (підняти монету з підлоги, пальце-носова проба), запах алкоголю з рота, використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, провести таке обстеження ще через 20 хв. Більша частина таких випробувань, як вбачається із змісту відтвореного відеозапису виявилась неможливою внаслідок того, що передбачала добровільну участь у таких випробувань обстежуваної особи, яка такої згоди не надала. Але, разом з тим, в акті медичного огляду № 15 (а.с. 21) лікар послалась на неприховані виявлені у доступній формі ознаки, такі як: дизартрична мова; розширені зіниці; жваву міміку; горизонтальний ністагм при погляді вбік; різкий запах алкоголю, що дозволяло встановити клінічно алкогольне сп`яніння у доставленого на огляд водія, який сам вимагав огляду в лікарні, проте самоусунувся від проби Ромберга та використання технічних засобів для вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі відповідно до встановленого рівня. Проте, при огляді у нарколога такі дослідження є допоміжними, а не застосування технічних засобів не є підставою для визнання медичного висновку недійсним. Водій діяв недобросовісно, порушуючи загально-правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, тому розбіжність у часі складення протоколу і в часі, зазначеному в акті огляду, зумовлена тим, що, як вбачається із відтвореного відеозапису, протокол розпочали складати на місці зупинки, коли водій фактично затягував час до процедури проведення огляду, висловлювався про намір участі у такому огляді, однак дій, залежних від нього для такого огляду не вчиняв. Тому, протокол розпочали складати за фактом відмови прийняти участь у огляді, а закінчили складення протоколу після отримання клінічного висновку про стан сп`яніння, коли законно кваліфікували дії водія як порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновок щодо результатів медичного огляду № 15 від 24 травня 2023 року виданий лікарем поліклінічного відділення КНП « Городянська міська лікарня» свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у стані алкогольного сп`яніння. Критика захисником медичного висновку через те, що ОСОБА_1 відмовився називати себе, виконувати вимоги лікаря, не спростовує діагнозу, поставленого лікарем за клінічними ознаками - «алкогольне сп`яніння». Пункт 2.5 Правил дорожнього зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 погодився на проходження медичного огляду у лікарняному закладі, відповідно частину обов`язку виконав, те що він намагався фактично уникнути такого огляду не перешкоджало лікарю і суду, який розглядав протокол про адміністративне правопорушення на підставі зібраних доказів та зовнішнього вигляду водія прийти до обґрунтованого висновку про керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного сп`яніння. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі, чого водій ОСОБА_1 явно не бажає виконувати та намагався уникнути відповідальності. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Слєпченка С. А. залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець