Постанова 4820 № 686/23143/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/23143/20 Провадження № 22-ц/4820/1602/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Заворотна А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/23143/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про проведення розрахунків з недобросовісним набувачем при витребуванні майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди (суддя Салоїд Н.М.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про проведення розрахунків з недобросовісним набувачем при витребуванні майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, у якому просив суд стягнути з АТ «Хмельницькобленерго» на його користь 185 953 076,26 грн доходів, які відповідач одержав від використання підстанції, починаючи з 10.11.206 по 15.09.2017, та моральну шкоду в розмірі 10 000 000 грн. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про проведення розрахунків з недобросовісним набувачем при витребуванні майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до передчасного залишення позову без розгляду. Вказує, що суд не сприяв справедливому, повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, повністю відкинув принципи, на яких будується судовий процес а саме: законність; безпосередність; змагальність; диспозитивність; рівність та гласність судового процесу. Вказує, що необґрунтованим є твердження суду про те, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, оскільки судових повісток позивач н6е отримував, а в матеріалах справи наявні заяви про відкладення розгляду справи від 29.10.2022, 02.03.2023, котрі нерозглянуті судом. Зазначає, що, не вирішивши заяви про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції перейшов до розгляду клопотання відповідача, про залишення позовної заяви без розгляду, передчасно, порушуючи принцип рівності, надаючи перевагу відповідачу, принизивши честь і гідність позивача, чим порушив ст.6 ЦПК України. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 був належним чином та своєчасно повідомлений про призначені судові засідання як на 29 березня, 26 квітня, так і на 06 липня 2023 року, проте у судові засідання не з`явився, а тому повторне після відкладення розгляду справи неприбуття позивача в судове засідання без надання заяв про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду. При цьому, суд відхилив заяви позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнним станом. З таким висновком погоджується і апеляційний суд. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно зі статтею 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17. У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується. Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час на явку представника в судові засідання. Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2020 відкрито провадження у даній справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначалось на 21.10.2020, 27.11.2020, 21.01.2021, 17.02.2021, 02.03.2021, 14.04.2021, 12.05.2021, 22.07.2021, 25.08.2021, 21.09.2021, 02.11.2021, 06.12.2021, 31.01.2022, 23.02.2022. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.02.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 22.03.2022 на 11 год. 22.03.2022 судом оголошено у справі перерву, визначено дату наступного судового засідання - 20.04.2022 на 14.30 год. В подальшому, у справі неодноразово оголошувались перерви, справа призначалась до розгляду на 24.05.2022 - 11 год (клопотанням позивача про відкладення), 24.06.2022 - 11 год, 05.09.2022 - 10 год, 30.09.2022 - 15 год (справа не розглядалась - відсутність світла у суді), 01.11.2022 - 14.30 год (клопотання позивача про відкладення), 11.11.2022 - 12.45 год, 16.12.2022 - 10.00 год, 31.01.2023 - 14.30 год (клопотання позивача про відкладення), 28.02.2023 - 10.00 год, 29.03.2023 - 15.30 год, 26.04.2023 - 15.30 год, 06.07.2023 - 10.00 год. Суд першої інстанції, встановивши, що позивач у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства був повідомлений належним чином про судові засідання, які були призначені на 29 березня 2023 року, 26 квітня 2023 року та 06 липня 2023 року, у судові засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, та визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, зробив правильний висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України. При цьому, слід ураховувати, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України). Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення позивача про судові засідання, призначені на 29.03.2023 - 15.30 год, 26.04.2023 - 15.30 год, 06.07.2023 - 10.00 год., оскільки судова повістка надіслана на адресу позивача, зазначену ним у позові, на судове засідання, призначене на 29.03.2023, отримана ним 06.03.2023 (а.с 182), судові повістки направлені на адресу позивача на судові засідання, призначені на 26 квітня 2023 року та 06 липня 2023 року, повернуті на адресу суду з відміткою у поштовому повідомленні «про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання», що, в розумінні вимог ст. 128 ЦПК України, є днем вручення судової повістки (а.с. 185, 187). З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 серпня 2023 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай