Постанова 4803 № 182/2883/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5532/23 Справа № 182/2883/22 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І.О. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Кішкіної І.В., суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу №182/2883/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією родиною, факту належності правовстановлюючого документу, визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року про повернення позовної заяви (суддя Кобеляцька-Шаховал І.О.), в с т а н о в и в: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією родиною, факту належності правовстановлюючого документу, визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом. Ухвалою Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією родиною, факту належності правовстановлюючого документу, визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом визнано неподаним та повернуто. З вказаною ухвалою не погодилася позивачка ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що ухвала суду є незаконною та такою, що грубо порушує права позивачки. Посилаючись на частину 5 статті 130 ЦПК України, зазначає, що хоча відповідачка знаходиться в російській федерації, проте вона надала довіреність адвокату Чуприної Т.Ю., яка може бути повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, відповідачка вважається повідомленою про час та місце розгляду справи у разі розміщення на офіційному сайті відповідного оголошення, що передбачено частиною 11 статті 128 ЦПК України. Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві віднесена до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що у липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією родиною, факту належності правовстановлюючого документу, визнання права на спадщину в порядку спадкування за законом (а.с. 1-4). Ухвалою Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме для надання суду пропозицій шляхів вручення відповідачці копії позовного матеріалу та повідомлень про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 28-29.) На виконання ухвали суду першої інстанції від 04 січня 2023 року позивачкою надано заяву з посиланням на норми ЦПК України, які регулюють питання повідомлення учасників справи та їх представників (а.с. 31-33). Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не виконані вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2023 року про залишення позову без руху. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне. Статтею 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно із частиною 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 1 березня 2002 року). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно із статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Аналіз статей 175 та 185 ЦПК України свідчить про відсутність таких підстав для залишення позову без руху, як надання суду пропозицій шляхів вручення відповідачу копії позовного матеріалу та повідомлень про дату, час та місце розгляду справи, а отже позовна заява не може бути повернута позивачу з цих підстав. Крім того, відсутність повноважень у представника на представництво інтересів відповідачки не може бути тягарем позивача для розгляду справи. З огляду на наведене вище та враховуючи наведені норми законодавства та практику ЄСПЛ, висновок суду першої інстанції щодо повернення позову ОСОБА_1 з підстав не виконання вимог ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 січня 2023 року про залишення позову без руху, а саме надання суду пропозицій шляхів вручення відповідачці копії позовного матеріалу та повідомлень про дату, час та місце розгляду справи, є помилковими. Отже, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачці можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивачки на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України. Керуючись статтями 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 серпня 2023 року. Судді І.В. Кішкіна О.В. Агєєв О.І. Корчиста