Постанова 4803 № 215/2937/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6216/23 Справа № 215/2937/21 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В., за участю секретаря Гладиш К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №215/2937/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року, встановив: У травні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі за текстом АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця. Позов обґрунтований тим, що 04 жовтня 2006 року ОСОБА_2 підписала заяву №б/н, згідно якої отримала кредит в сумі 14 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник своєчасно не повернула позивачу АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим виникла заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. На день смерті ОСОБА_2 заборгованість за кредитом становила 17 250,84 гривень. Також зазначало, що, відповідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із ОСОБА_2 на день її смерті, є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, а тому, на думку позивача, є підстави вважати, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Вважає, що спадкування обов`язків відбулось відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так, як відповідач не відмовився від спадщини у визначений законом шестимісячний строк. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. На підставі викладеного, АТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 04 жовтня 2006 року в сумі 17 250,84 гривень. Заочним рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року позов АТ КБ «Приватбанк» залишений без задоволення. В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов АТ КБ «Приватбанк». Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить «про автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини». Таким спадкоємцем є відповідач по справі ОСОБА_1 , який є чоловіком спадкодавця і спадкоємцем першої черги. У строк з 09 жовтня 2018 року по 09 квітня 2019 року він не подав заяву про відмову від прийняття спадщини, отже він вважається таким, що фактично прийняв спадщину. Також зазначає, що ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , частка у власності 1/2. До апеляційної скарги додає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, який не був наданий до суду першої інстанції, тому що, на думку позивача, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця. В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню за наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 грудня 2006 року ОСОБА_2 підписала Заяву № б/н у Закритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у Заяві №б/н від 04 грудня 2006 року (а.с. 35) ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що дана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею і Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить її підпис у Заяві. ОСОБА_2 ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банка, які були їй надані для ознайомлення в письмовому вигляді. ОСОБА_2 зобов`язання належним чином не виконала. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 51). Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 , за спірним договором визначена позивачем в сумі 17 250,84 гривень, яка складається з: 17 250,84 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 17 250,84 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нараховано комісії. Також судом встановлено, що 14 квітня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» направив претензію кредитора до Шостої криворізької державної нотаріальної контори (Тернівський), в якій просив включити кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 17 250,84 гривень, повідомити чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, повідомити відомості про видані свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 97) Згідно відповіді Шостої криворізької державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з претензією кредитора звернувся ПАТ КБ «Приватбанк», крім нього з заявою про прийняття або відмову від спадщини до Шостої криворізької державної нотаріальної контори ніхто не звертався, відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) свідоцтво про право на спадщину не видавалося. (а.с. 95) 13 листопада 2020 року позивачем було направлено лист-претензія відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації, який залишено без реагування. (а.с. 56) До апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно якого ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 частка у власності 1/2. (а.с. 141) Відповідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 28.05.2021 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 68) Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт прийняття спадщини після смерті позичальниці саме відповідачем ОСОБА_1 та наявність спадкового майна, одержаного відповідачем у спадщину й можливість погашення зобов`язання спадкодавця перед кредитором за рахунок такого майна. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України). Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України). Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками. Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). За змістом частини 1 статті 1297 ЦК України (в редакції чинній на момент відкриття спадщини) спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора. Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини, то умови договору щодо строків повернення позики чи сплати її частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті. Згідно з частиною 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Отже, звертаючись з позовом до відповідача ОСОБА_1 , як до спадкоємця ОСОБА_2 , позивач мав довести, що саме відповідач є спадкоємцем майна померлої. Обґрунтовуючи підстави позову, АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини. Матеріалами справи доведено наявність порушеного права позивача на повернення кредитних коштів, заборгованість розрахована банком на час смерті ОСОБА_2 , своєчасне звернення банку з вимогою до спадкоємця померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 її сином ОСОБА_1 , який у строк визначений законом до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини не звертався. Одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 19 лютого 2020року у справі № 607/98/17, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в силу вимог закону. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 існували договірні правовідносини щодо позики і в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують повернення кредитних коштів а отже, права АТ КБ «Приватбанк» підлягають захисту в порядку, визначеному статтями 1281,1282 ЦК України. Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно п 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування заочного рішення Тернівського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року, з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 17 250,84 гривень. За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позову до суду першої інстанції АТ КБ «Приватбанк» було сплачено 2270 гривень судового збору (а.с. 65), а за подання апеляційної скарги 3 153 гривні. (а.с.146). Крім того, за подання апеляційної скарги на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської від 02 травня 2022 року про закриття провадження у справі, яка була скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в сумі 2 481 гривень. Оскільки вимоги апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» задоволено, то з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 7 904 гривень (2270 + 3153 + 2481). Керуючись ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривогу Рогу Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року скасувати. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04 жовтня 2006 року в сумі 17 250, 84 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 7 904 гривень. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складено 23 серпня 2023 року. Головуючий О.І. Корчиста