Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 161/3503/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 161/3503/23 пров. № А/857/9127/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А., з участю секретаря судового засідання - Хомича О. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2023 року у справі №161/3503/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправною та скасування постанови,- суддя в 1-й інстанції Ковтуненко В. В., час ухвалення рішення 02.05.2023 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Житомирської митниці, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Житомирської митниці Слухова С.Г. №0132/101000/22 від 01 липня 2022 року про притягнення її до відповідальності за ст.485 МК України. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2023 року позов задоволено. Постанову заступника начальника Житомирської митниці Слухова С.Г. № 0132/101000/22 від 01 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ст.485 Митного Кодексу України визнано протиправною та скасовано. Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ст.485 Митного Кодексу України закрито. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що Житомирською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 10 січня 2022 року №26/26-04/7.19/10, яким надіслано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччина на запит про надання адміністративної допомоги в митних справах стосовно перевірки автентичності документів, що надавалися при ввезенні на митну територію України та митному оформленні вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «SPRINTER», номер шасі НОМЕР_1 . За результатом опрацювання інформації та копій документів, наданих митними органами Федеративної Республіки Німеччина, встановлено, що вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» модель «SPRINTER», номер шасі НОМЕР_1 , придбано у експортера «Auto Weiss Inh. Igor Posumkin» Gutenberg str. 25 96050 Bamberg DE», ОСОБА_2 , пр-т. Юності, 79-1, м. Вінниця, 21030 («Ihor Zelinskyi Junosti Str. 79-1 21030 Vinnitsa U A») за ціною 24000 євро згідно з митною декларацією MRN20DE86012281833 7Е6. 13 лютого 2020 року митницею в м. Бамберг (Bamberg, номер офісу митниці DE008601) Федеративної Республіки Німеччина було почато митну процедуру - експорт, яка оформлена митною декларацією MRN20DE860122818337Е6. Відповідно до експортної декларації для вивезення транспортного засобу вказано код митного офісу на кордоні «Медика» «MEDYKA ОС», (код - PL401030), Республіка Польща. Одержувачем товару у вказаній митній декларації заявлений ОСОБА_3 , ( ОСОБА_4 ) на умовах поставки. Зазначає, що відповідно до митної декларації MRN20DE86012281833 7Е6 вартість транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель «SPRINTER», номер шасі НОМЕР_1 становить 24000,00 євро. Однак керівником ДП ДП «Експорт Євро Кар Україна» ОСОБА_1 задекларовано транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель «SPRINTER», номер шасі НОМЕР_1 за ціною 6100,00 грн відповідно до проформи/інвойсу від 14 лютого 2020 року. Таким чином, вважає, що поданий до митного оформлення інвойс є підробленим. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що наявність інформації митних органів Республіки Німеччина про продаж автомобіля іншим продавцем товару для іншого покупця не може бути беззаперечним доказом вини позивача у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, оскільки ця інформація та документи, на які посилається відповідач, не виключає можливості переходу прав на автомобіль від фізичної особи, яка зазначена у вказаному листі до інших осіб, в т.ч. до продавця, який зазначений в поданих до митного оформлення документів. Вказує, що під час процедури митного оформлення позивач задекларував митну вартість транспортного засобу і сплатив суми митних платежів на підставі первинних реєстраційних документів та оригіналу інвойсу, тому позивачем виконані всі митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур. Звертає увагу, що рішення про коригування митної вартості митний орган не приймав, додаткових досліджень податковий та митний органи не проводили, а інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, стосувалася факту ймовірного заниження вартості товару та підробки документів, однак жоден з документів. шо подавалися митному органу при митному оформлені товару. підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, шо містять неправдиві відомості, не визнавалися. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Сторони у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що транспортний засіб «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 ввезений на митну територію України через пункт пропуску «Шегині-Медика», митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби. Поставка транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 здійснювалась на підставі контракту від 27 січня 2020 року №02/20-RT, укладеного між компаніями «REALSET TRADE LP» та ДП «Експорт Євро Кар Україна». До Галицької митниці Держмитслужби в якості підстави переміщення транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 було подано попередню митну декларацію типу ІМ40ЕЕ № UA100530/2020/008959 від 14 лютого 2020 року, проформа/інвойс №PROF/200214.12-RT/EEU від 14 лютого 2020 року, контракт №02/20-RT, укладений між компаніями «REALSET TRADE LP» та ДП «Експорт Євро Кар Україна» та ін. Вартість транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 згідно з проформою/інвойсом №PROF/200207.12-RT/EEU від 07 лютого 2020 року cтановить 6100 євро. 18 лютого 2020 року директором ДП «Експорт Євро Кар Україна» ОСОБА_1 до митного посту «Житомир» Київської митниці ДФС, з метою проведення митного оформлення транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA100530/2020/008959, проформа/інвойс №PROF/200214.12-RT/EEU від 14 лютого 2020 року, контракт № 02/20-RT, укладений між компаніями «REALSET TRADE LP» та ДП «Експорт Євро Кар Україна» та ін. Вартість транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 згідно з проформою/інвойсом №PROF/200214.12-RT/EEU від 14 лютого 2020 року становить 6100 євро. 18 лютого 2020 року Київською митницею ДФС (митний пост «Житомир») на підставі поданих директором ДП «Експорт Євро Кар Україна» ОСОБА_1 було проведено митне оформлення транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 . Вказане митне оформлення було проведено із застосуванням резервного методу. Вартість транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 була визначена на рівні 273459,02 гривень, що в еквіваленті становить 10321 євро. 13 січня 2022 року Житомирською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 10 січня 2022 року №26/26-04/7.19/10, яким надіслано відповідь митних органів Федеративної Республіки Німеччина стосовно перевірки автентичності документів, що надавалися про ввезенні на митну територію України та митному оформленні транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 . Під час співставлення відомостей, зазначених у документах, надісланих митними органами Федеративної Республіки Німеччина, з даними, що містяться у документах, що подавалися директором ДП «Експорт Євро Кар Україна» ОСОБА_1 до митного посту «Житомир» Київської митниці ДФС, з метою проведення митного оформлення транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 , зокрема, електронній митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA100530/2020/008959, уповноваженими особами Житомирської митниці було встановлено невідповідність інформації щодо продавця, відправника, одержувача, умов поставки, країни відправлення та вартості товару. Внаслідок чого, 01 липня 2022 року заступником начальника Житомирської митниці Слуховим С.Г. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0132/101000/22, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 347933,37 гривень. Судом першої інстанції також встановлено, що митне оформлення транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 проведено у відповідності до вимог Митного кодексу України та на підставі документів, отриманих від продавця товарів - компанії «REALSET TRADE LP»», відповідно до умов укладеного контракту. Наявні в матеріалах справи документи не спростовують те, що сторонами експортно-імпортної операції були компанії «REALSET TRADE LP», як продавець, та ДП «Експорт Євро Кар Україна», як покупець. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на засадах змагальності сторін та вимогах ч.2 ст.77 КАС України суду не доведено правомірність, законність та підставність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил та за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а тому постанова заступника начальника Житомирської митниці Слухова С.Г. №0132/101000/22 від 01 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі ст.485 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Для притягнення до відповідальності згідно з положеннями ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність у діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру. За змістом ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (ч.1 ст.51 МК У країни). Крім того, ч.1 ст.53 МК України передбачає, що у випадках, визначених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Згідно з положеннями ст.10 КУпАП правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. З аналізу положень ст.485 МК України можна дійти висновку, що така передбачає наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості. Таким чином, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів). Разом з тим, матеріали справи не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до ч.2 ст.264 МК України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документів та/або відомостей, якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", а також приймати і використовувати такі документи та/або відомості, надані декларантом або уповноваженою ним особою, для здійснення митних формальностей, крім випадків, визначених цим Кодексом. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (ч.ч. 5, 6 ст. 264 МК України). Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження митної вартості транспортного засобу митному органу надано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA100530/2020/008959, проформа/інвойс №PROF/200214.12-RT/EEU від 14 лютого 2020 року, контракт №02/20-RT, укладений між компаніями «REALSET TRADE LP» та ДП «Експорт Євро Кар Україна» та ін. Вартість транспортного засобу «Мерседес», номер шасі НОМЕР_1 згідно з проформою/інвойсом №PROF/200214.12-RT/EEU від 14 лютого 2020 року становить 6100 євро При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підставою для складання постанови про порушення митних правил та основним доказом притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, стали одержані від митного органу Федеративної Республіки Німеччини лист (лист Держмитслужби №26/26-04/7.19/10 від 10 січня 2022 року), копію митної декларації МRN №20DE860122818337E6 від 13 лютого 2020 року, відповідно до яких вартість транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель «SPRINTER», номер шасі НОМЕР_1 згідно з митною декларацією MRN20DE86012281833 7Е6 становить 24000 евро. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи документи не спростовують те, що сторонами експортно-імпортної операції були компанії «REALSET TRADE LP» як продавець, та ДП «Експорт Євро Кар Україна» як покупець. Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не подано докази, які б спростовували чинність зовнішньоекономічного договору від 27 січня 2020 року №02/20-RT, укладеного між компаніями «REALSET TRADE LP» та ДП «Експорт Євро Кар Україна», а відтак і інвойсу №PROF/200214.12-RT/EEU від 14 лютого 2020 року на суму 6100 Євро, який видано на виконання його умов, а тому декларування товарів відбулося на підставі товаросупровідних документів відповідно до ст.335 МК України. Колегія суддів зазначає, що Житомирською митницею не перевірено обставин завершення експорту товару, не здійснено запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по документах Федеративної Республіки Німеччини та документах, поданих до митного оформлення декларантом, а тому отримані від митних органів Федеративної Республіки Німеччини документи самі по собі не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у її діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей щодо відправника, отримувача та вартості товару. З врахуванням наведеного вище колегія суддів дійшла висновку про те, що належних доказів щодо фальсифікації поданих до митного оформлення в Україні документів, їх недійсності чи недостовірності матеріали справи не містять, не здобуті такі під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та враховуючи встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність, законність та підставність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил та за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а тому постанова заступника начальника Житомирської митниці Слухова С.Г. №0132/101000/22 від 01 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2023 року у справі №161/3503/23- без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 23 серпня 2023 року.