Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/17833/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17833/22 пров. № А/857/11038/23 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М. при секретарі судового засідання: Кардаш В.В. за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Мартиневич Ю.О. представника відповідача Талан О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Хоми О.П., повне судове рішення складено 24.05.2023) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача тимчасово виконуючого обов`язки голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Клименка Ігоря Михайловича, про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача тимчасово виконуючого обов`язки голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Клименка Ігоря Михайловича, про визнання протиправним та скасування наказу відповідача «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » від 02.12.2022 №186-ТО. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що наказом Держрибагенства від 02.12.2022 №186-ТО до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Стверджує про відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку. Зазначив, що для накладення дисциплінарного стягнення необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності, чого у його випадку не було встановлено. Окрім цього, звертає увагу на пропуск відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення шестимісячного строку з дня виявлення дисциплінарного проступку. Тому оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення виданий з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню. Просив позов задоволити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року адміністративний позов задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржило Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на час прийняття спірного наказу проходив державну службу на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Львів, листом від 12.10.2022 №12-21-15423 вих-22 повідомило Держрибагенство про здійснення відносно ОСОБА_1 досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022140000000271 від 07.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, та просило провести щодо нього службове розслідування, у ході якого надати відомчу оцінку діям або бездіяльності останнього при організації здійснення ним державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання, відтворення водних біоресурсів на водному об`єкті Гамаліївського водосховища, зокрема допущення промислового вилову водних біоресурсів ЛМКП «Львівтеплоенерго» на водному об`єкті Гамаліївського водосховища з 01.01.2023 без затвердження керівництвом Державного агентства меліорації та рибного господарства України відповідного Режиму. Зазначені обставини слугували підставою для подання 19.10.2022 завідувачем Сектору з питань запобігання корупції ОСОБА_2 на ім`я т.в.о Голови Держрибагенства службової записки про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 . Наказами т.в.о. Голови Держрибагенства від 24.10.2022 №166-То порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та №168-ТО створено для цього дисциплінарну комісію. 25.11.2022 внесено подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Як вказано у поданні, дисциплінарною комісією зроблено такі висновки: Відповідно до пункту 5.4 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, затвердженого наказом Держрибагенства від 15.07.2016 №229 у редакції наказу від 27.11.2019 № 504(із змінами)(далі Положення) Управління забезпечує організацію роботи з штучного розведення, вирощування водних біоресурсів, її використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) та відповідно до пункту 7.5 Положення Управління має право ініціювати в установленому законом порядку тимчасове зупинення діяльності суб`єктів рибного господарства, під час проведення якої порушуються вимоги законодавства з питань охорони, і використання і відтворення водних біоресурсів. ОСОБА_1 , як керівник даної установи, відповідно до пункту 15.1 Положення несе персональну відповідальність за організацію та результати його роботи. Згідно пункту 17 додатку 2 до Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/1475 (далі - Інструкція), передбачено термін дії Режиму. Термін дії Режиму рибогосподарської експлуатації Гамаліївського водосховища, користувачем якого є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», з 12.03.2011 до 31.12.2021. У погоджених змінах та доповненнях до Режиму внесено зміни в обсяг вселення посадкового матеріалу та обсяги вилучення водних живих ресурсів, зокрема у відповідних таблицях додано 2022 рік, без внесення змін до терміну дії Режиму. ОСОБА_1 не вживалися заходи щодо зупинення промислового вилову водних біоресурсів ЛМКП «Львівтеплоенерго» на водному об`єкті Гамаліївське водосховище з 01.01.2022 без затвердження відповідного Режиму керівництвом Держрибагенства. Листом Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області від 10.05.2022 №1-7-17/423-22 (за підписом ОСОБА_1 ) керівника ЛМКП «Львівтеплоенерго» повідомлено, що Режим діє з 12.03.2011 до 31.12.2021, та інформовано про те, що вони зобов`язані проводити вселення та вилучення водних біоресурсів, та запропоновано забезпечити повне виконання вимог Режиму. Новий Режим Львівському МКП «Львівтеплоенерго» погоджений Державним агентством меліорації та рибного господарства України 19.09.2022. Відповідно до звітності ЛМКП «Львівтеплоенерго» за період 01.01.2022 по 01.09.2022, яка була надана Управлінню, дане підприємство продовжувало свою діяльність з вилову водних біоресурсів. Цей факт підтверджує ОСОБА_1 в своєму поясненні. ОСОБА_3 не надано жодних документів, що підтверджують вжиття ним заходів щодо зупинення промислового вилову водних біоресурсів ЛМКП «Львівтеплоенерго» на водному об`єкті Гамаліївське водосховище. Характеризуючи склад дисциплінарного проступку начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що правопорушення полягає у невиконанні посадових обов`язків, а саме невжиття заходів щодо припинення промислового вилову водних біоресурсів на водному об`єкті Гамаліївське водосховище ЛМКП «Львівтеплоенерго». А навпаки, листом Управління від 10.05.2022 №1-7-17/423-22 (за підписом ОСОБА_1 ) повідомлено ЛМКП «Львівтеплоенерго», що Режим діє з 12.03.2011 до 31.12.2021 та інформовано їх про те, що вони зобов`язані проводити вселення та вилучення водних біоресурсів, та запропоновано забезпечити повне виконання вимог Режиму, термін дії якого закінчився. Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень та запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. На підставі подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення т.в.о. Голови Держрибагенства видано наказ «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » від 02.12.2022 №186-ТО (далі наказ від 02.12.2022 №186-ТО). Наказом від 02.12.2022 №186-ТО відповідно до частини першої статті 77 та частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень). Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Згідно частини першої статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності. Статтею 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Відповідно до частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Згідно з частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Відповідно до частин 9-11 статті 69 Закону № 889-VIII дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Статтею 73 Закону № 889-VIII врегульовано, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Стаття 74 Закону № 889-VIII передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Згідно статті 75 Закону №889-VІІІ перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Статтею 77 Закону № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. Пунктом 7 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039) передбачено, що метою дисциплінарного провадження є визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Пунктом 31 Порядку № 1039 передбачено, що державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Відповідно до абзацу 1 пункту 32 Порядку № 1039 про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Згідно з абзацом 1 пункту 33 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання Відповідно до абзацу другого пункту 33 Порядку №1039 дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Згідно з абзацом п`ятим статті 34 Порядку №1039 подання дисциплінарної комісії складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини. У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження. У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду. У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; пропозиція про закриття дисциплінарного провадження; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення». Пунктом 35 Порядку № 1039 встановлено, що дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону. Дане повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення. Згідно пункту 36 Порядку № 1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI). Відповідно до статті 6 Закону № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації. Згідно з пунктом 1 Положення «Про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області», затвердженого наказом Держрибагентства від 15.07.2016 №229 у редакції наказу від 27.11.2019 №504 (зі змінами) (далі Положення №229) Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентства), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Львівського рибоохоронного патруля поширюються на Львівську область, територію та акваторію водного об`єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством (далі район діяльності). Подання дисциплінарної комісії про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 25.11.2022 містить посилання на підпункт 5.4 пункту 5 та підпункт 7.5 пункту 7 Положення №229, недотримання яких мало місце з боку позивача. Згідно підпункту 5.4. пункту 5 Положення №229 Львівський рибоохоронний патруль в районі діяльності та відповідно до покладених на нього завдань забезпечує організацію роботи з штучного розведення, вирощування водних біоресурсів, їх використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах). Права Львівського рибоохоронного патруля визначенні пунктом 7 Положення№229, відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 якого Львівський рибоохоронний патруль має право: ініціювати в установленому законом порядку тимчасове зупинення діяльності суб`єктів рибного господарства, під час проведення якої порушуються вимоги законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Апеляційним судом встановлено, що підставою для порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 стала службова записка завідувача Сектору з питань запобігання корупції від 19.10.2022 №32/20-10, з урахуванням обставин, викладених в листі ТУ ДБР, розташованого у м. Львів від 12.10.2022 №12-21-15423 вих-22. Суть питання, як вказано у службовій записці, полягає у порушенні процедури затвердження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів. Відтак, за результатами дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VІІІ (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень). Суть дисциплінарного проступку, як слідує з подання дисциплінарної комісії від 25.11.2022, полягає у тому, що позивач не вжив заходів щодо припинення промислового вилову водних біоресурів на водному об`єкті ЛМКП «Львівтеплоенерго», а навпаки, листом за підписом начальника Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області від 10.05.2022 №1-7-17/423-22 повідомив керівника ЛМКП «Львівтеплоенерго», що Режим діє з 12.03.2011 до 31.12.2021 та зобов`язав проводити вселення та вилучення водних біоресурсів. ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідно до Акта на право постійного користування землею, виданого 1992 року виконкомом Камянка-Бузької районної ради Львівської області, користується земельною ділянкою, на якій розташовано Гамаліївське водосховище. Головою комісії з проведення реорганізації Державного комітету рибного господарства 12.03.2011 затверджено Режим рибогосподарської експлуатації Гамаліївського водосховища за адресою: Львівська область, Пустомитівський та Кам?янка-Бузький райони, с. Гамаліївка, 2 км (далі - Режим), терміном дії з 12.03.2011 до 31.12.2021. Відповідно до вказаного Режиму, користувачем водних біоресурсів є ЛМКП «Львівтеплоенерго». Заступником Голови Держрибагенства 09.02.2018 погоджено розроблені та обґрунтовані Львівською дослідною станцією Інституту рибного господарства НААН зміни та доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації водосховища «Гамаліївка», відповідно до яких внесено зміни до пункту 10 Режиму в обсяги зариблення водосховища «Гамаліївка» щодо обсягів вселення посад кого матеріалу та обсягів вилучення водних живих ресурсів за видами на 2018-2022 роки. Внесені за декілька років до закінчення терміну дії Режиму зміни передбачали доповнення до Режиму рибогосподарської експлуатації водосховища «Гамаліївка» на 2022 рік. Зазначені зміни до Режиму дозволяли здійснювати ЛМКП «Львівтеплоенерго» рибогосподарську експлуатацію Гамаліївського водосховища, що заперечується відповідачем. Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 р. за № 64/14755 затверджено Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі Інструкція). Інструкція регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах. Згідно 2.9. Інструкції для внесення змін і доповнень до діючого Режиму користувачу необхідно подати на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України наукове обґрунтування щодо змін та доповнень до Режиму, які погоджені з територіальними органами рибоохорони і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та розроблені за відповідним НБО. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України в місячний термін розглядає надані зміни та доповнення до Режиму і приймає відповідне рішення щодо їх затвердження або відмови в затвердженні. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України не затверджує зміни і доповнення до Режиму, то в триденний термін після прийняття рішення щодо відмови надсилає заявнику мотивоване повідомлення про відмову або направлення проекту змін та доповнень на доопрацювання. Згідно листа від 10.05.2022 №1-7-17/423-22 за підписом начальника Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області Кравця Л.М., адресованого Керівнику СТРГ «Гамаліїєвське водосховище» ЛМКП «Львівтеплоенерго», на який як на доказ вчинення позивачем дисциплінарного проступку, посилається відповідач, то повний текст виглядає так: «Вам погоджено Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкту від 12.03.2011 до 31.12.2021 відповідно до вимог режиму, Ви зобов`язані проводити вселення, та вилучення водних біоресурсів. Згідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарства промислове рибальство та охорону водних ресурсів»: посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають право: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Також інформуємо Вас, що згідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання законних вимог посадових осіб органів рибохорони Вас може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. На підставі вище викладеного пропонуємо забезпечити повне виконання вимог Режиму рибогосподарської діяльності, погодженого Держрибагенством та територіальним управлінням.» Аналіз листа від 10.05.2022 №1-7-17/423-22 свідчить, що такий за змістом є листом-нагадуванням, тобто містить нагадування про виконання домовленостей, зобов`язань і заходи, які будуть прийняті у разі їх невиконання. З огляду на вищевикладене, зазначений лист є нагадуванням про те, що ЛМКП повинно виконувати свої зобов`язання та вживати заходи, які передбачені Режимом, оскільки за невиконання вимог передбачена адміністративна відповідальність. Під час судового розгляду встановлено, що в листі від 10.05.2022 позивач прямо зазначив термін дії режиму, а саме з 12.03.2011 до 31.12.2021 та вказав, що за невиконання законних вимог посадових осіб органів ЛМКП «Львівтеплоенерго» може бути притягнуто до відповідальності. Лист був направлений до ЛМКП «Львівтеплоенерго» 10.05.2022, тобто після закінчення дії Режиму минуло щонайменше п`ять повних місяців. Разом з тим, зі змісту абзацу першого та п`ятого зазначеного листа слідує, що він містить ознаки спонукального характеру зі сторони Позивача до ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо рибогосподарської експлуатації водного об`єкту відповідно до Режиму який закінчився 31.12.2021. Наказом Держрибагенства від 15.07.2016 №229 у редакції наказу від 27.11.2019 № 504 затверджено Положення про Управління Державного агенства міліорації та рибного господарства у Львівській області. Відповідно до пп.15.1 п. п. 15 зазначеного Положення Начальник Львівського рибоохоронного патруля: очолює Львівський рибоохоронний патруль, здійснює керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати його роботи. Начальник Львівського рибоохоронного патруля є головним державним інспектором рибоохорони в межах зони діяльності управління, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони водних біоресурсів і накладає відповідні адміністративні стягнення відповідно до законодавства. Також, п.п. 5.4 пункту 5 Положення Львівський рибоохоронний патруль в районі діяльності та відповідно до покладених на ньоґо завдань: забезпечує організацію роботи з штучного розведення, вирощування водних біоресурсів, їх використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах). Згідно з п.п. 7.5 пункту 7 Положення Львівський рибоохоронний патруль має право: ініціювати в установленому законом порядку тимчасове зупинення діяльності суб`єктів рибного господарства, під час проведення якої порушуються вимоги законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Відповідно до п. 5 частини другої статті 65 Закону № 889-УІІІ дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем порушено вимоги п.п. 5.4 пункту 5, п.п. 7.5 пункту 7 Положення, тому відповідно до п.п. 15.1 пункту 15 Начальник Львівського рибоохоронного патруля несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи Львівського рибоохоронного патруля. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що начальником Управління Кравцем Л.М. не надано документів, що підтверджують вжиття ним заходів щодо зупинення промислового вилову водних біоресурсів ЛМКП «Львівтеплоенерго» на водному об`єкті Гамаліївське водосховище. Крім того, Управлінням не вжито заходи державного нагляду (контролю) щодо усунення ЛМКП «Львівтеплоенерго» порушень вимог законодавства в галузі рибного господарства під час використання водних біоресурсів в період з 01.01.2022 по 19.09.2022, під час якого були відсутні погоджені режими спеціального товарного рибного господарства. Відповідно до пункту 2.12 розділу II Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі - Інструкція) використання ВЖР здійснюється згідно з Режимом та відповідно до вимог Інструкції. Також, в пункті 2.14 розділу II Інструкції зазначено, що контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України. Зазначене, є порушенням пунктів 2.12,2.14 розділу II Інструкції, а також пункту 5.4. Положення щодо забезпечення організації роботи з штучного розведення, вирощування водних біоресурсів, їх використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) та пункту 7.5. Положення щодо права ініціювати в.установленому законом порядку тимчасове зупинення діяльності суб`єктів рибного господарства, під час проведення якої порушуються вимоги законодавства з питань охорони, і використання і відтворення водних біоресурсів. Колегія суддів зазначає, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 була неправомірна вимога викладена у листі Управління від 10.05.2022 № 1-7-17/423-22 за підписом ОСОБА_1 щодо ведення господарської діяльності при відсутності режиму спеціального товарного рибного господарства, крім того, не вжиття заходів щодо зупинення промислового вилову водних біоресурсів при відсутності режиму спеціального товарного рибного господарства та державного нагляду. Позивач знаючи про закінчення терміну дії Режиму та про подальший вилов водних біоресурсів у період з 01.01.2022 по 01.09.2022 не вживав заходів зупинення промислового вилову водних біоресурсів ЛМКП «Львівтеплоенерго» на водному об`єкті Гамаліївське водосховище, а навпаки інформував підприємство про те, що вони зобов`язані проводити вселення, та вилов водних біоресурсів згідно Режиму, який втратив чинність. Таким чином, прийнятий відповідачем правомірно прийнято «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » від 02.12.2022 №186-ТО Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України задоволити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №380/17833/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача тимчасово виконуючого обов`язки голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України Клименка Ігоря Михайловича, про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 22.08.2023