LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд360/309/22

від 23.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі № 360/309/22 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року справа №360/309/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (головуючий суддя І інстанції Качанок О.М.), складеного у повному обсязі 14 липня 2022 року, у справі № 360/309/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому, після усунення недоліків, позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не включення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 6954 грн. 61 коп.; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції (через хворобу), з урахуванням індексації, що становить 6954 грн. 61 коп., та виплатити ОСОБА_1 різницю недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що суд першої інстанції застосував положення Наказу № 260 в редакції, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Вважає, що строк звернення до суду позивачем є пропущеним. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/309/22, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді знаходиться у м. Сєвєродонецьк. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України та карткою фізичної особи - платника податків. Згідно довідки від 09.03.2021 № 3251-5000345618 позивач є внутрішньо переміщеною особою. З довідки про проходження служби позивачем судом встановлено, що останній з 15 травня 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року в Національній поліції України. Згідно витягу з наказу від 25.08.2020 № 990 о/с майора поліції ОСОБА_1 (0121485), старшого оперуповноваженого відділення спеціальної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу), з 01.09.2020, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 19 років 04 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 7 років 09 місяців 29 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 11 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 10 діб, встановивши відсоток премії за вересень 2020 року 81,64 %. Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області про одноразову грошову допомогу при звільненні від 23.12.2021 № 1907/111/22-2021, до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національний поліції України ОСОБА_1 були враховані такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн., оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 30 % - 1350,00 грн., специфічні умови проходження служби 45 % - 2632, 50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 375,00 грн., премія 81,64 % - 7231,26 грн. Всього нараховано: 16088,76 грн. х 13 років х 50 % = 104576,94 грн. - 1,5 % військовий збір = 103008,29 грн. В довідці зазначено, що вказана сума була сплачена при остаточному розрахунку в серпні 2020 року, що не заперечується позивачем у позовній заяві. Разом з тим, як вбачається з довідки від 29.06.2022 № 637/111/22-2022, доданої до відзиву, позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 87160,86 грн. За змістом довідки від 01.07.2022 № 99/111/22-2022, вказана допомога виплачена згідно списку від 26.08.2020 № 404 у сумі 87160,85 грн. Спірним у даній справі є питання врахування до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення. Згідно довідок від 23.12.2021 № 1907/111/22-2021, від 29.06.2022 № 637/111/22-2022 та не заперечується відповідачем, індексація грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги не включена. Листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області від 24.12.2021 № 394/111/22-2021 позивача повідомлено, що в переліку складових грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні (встановлених наказом МВС України від 06.04.2016 № 260), індексація не зазначена, а тому підстави для включення її в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні відсутні. Разом з тим, позивач вважає, що при звільненні з військової служби, відповідачем був проведений з позивачем розрахунок не в повному обсязі. Суд першої інстанції частково задовольним позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне Щодо посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стаття 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред`явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов`язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат. Позивач у даній справі звернувся до суду за захистом свого права на належне грошове забезпечення (оплату праці). Позивачем не оскаржуються умови проходження публічної служби або звільнення з неї. Оскільки позовна заява містить вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 9 Закону № 2262 з урахуванням індексації, а одноразова грошова допомога при звільненні входить до структури грошового забезпечення поліцейських, є його складовою (в контексті норм Порядку № 260) слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України. Відтак, відсутні законодавчо визначені обмеження відносно строків звернення до суду осіб, які проходили публічну службу, стосовно питання стягнення одноразової грошової допомоги з урахуванням індексації грошового забезпечення. У зв`язку з чим, застосуванню підлягає ч. 2 статті 233 КЗпП України по цій справі, відтак позивач не обмежений строком звернення з даним адміністративним позовом. Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, з посиланням на правові позиції Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 по справі № 200/11844/20-а та у постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20, є неприйнятними, оскільки предметом розгляду у вказаних справах було скасування наказу та поновлення на посаді, в іншій - стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в той час, як предметом розгляду у даній справі є невиплата в повному обсязі одноразової грошової допомоги, а тому спірні правовідносини не є тотожними та виникли за різних обставин. Щодо суті позовних вимог. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 3 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закону №580) встановлено, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 102 Закону №580 пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII). Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Згідно частини четвертої статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання. Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 2262-XII поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали. Згідно частин 1,2 статті 94 Закону №580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII). Статтею 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 (далі - Порядок №1078). Яке вбачається з висновків Верховного суду, викладених у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17, відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи те, що, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, відповідач не мав права на розрахунок одноразової грошової допомоги при звільнені позивачу без включення індексації грошового забезпечення Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відновленням порушеного права позивача є зобов`язання управління здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум. Посилання скаржника на внесення змін до п.23 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, в частині його виключення станом на день звільнення позивача, яким було регламентовано право поліцейського на отримання спірної допомоги не є підставою для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки нормами Закону України № 2262 (який має вищу юридичну силу) встановлено право позивача на її отримання. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі № 360/309/22 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі № 360/309/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 23 серпня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Т.Г. Гаврищук Е.Г. Казначеєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»