Ухвала КАС ВС № 160/19300/22

УХВАЛА 22 серпня 2023 року м. Київ справа №160/19300/22 провадження № К/990/27403/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним наказу про звільнення з посади та поновлення на роботі, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправним та скасувати наказ №60-к від 06.01.2022 року «З особового складу», яким вважати днем звільнення ОСОБА_1 , начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), першим робочим днем після закінчення відпустки відповідно до п.9 ч.2 ст.65 та п.4 ч.1 ст.66, п.4 ч.ч.1, 5 ст. 87 Закону України «Про державну службу», та поновити його на цій посаді. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року, позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду із позовом за приписами частини четвертої статті 123 КАС України. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, залишення позову без розгляду зумовлено тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, при цьому не наведено поважних підстав, які унеможливили звернення до суду в межах встановленого КАС України строку. Позивачем та його представником не надано доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з позовом до запровадження воєнного стану (з 16.01.2022 року по 23.02.2022 року). Посилання на запровадження воєнного стану, що саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, тим більш, пропуск строку відбувся ще до запровадження воєнного стану. Згідно частин першої, другої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Частиною першої статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Питання строку звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, нормами процесуального закону передбачено можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Так, положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Статтею 234 КАС України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Згідно частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, звернення до суду з пропуском установленого строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Даний спір виник у зв`язку із винесенням 06 січня 2022 року відповідачем наказу №60-к «З особового складу» про звільнення позивача. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваний наказ від 06 січня 2022 року №60-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади направлено на електрону адресу позивача 10 січня 2022 року. Згідно з протоколом про доведення наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 06.01.2022 року №60-к до ОСОБА_2 начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), складеного 10.01.2022 року о 09:15 год. за адресою: пр.Дмитра Яворницького, 21-а, м.Дніпро, поверх 5, каб.508, в якому зокрема зазначено, що з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено копію наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 06.01.2022 р. № 60-к . Водночас, із позовною заявою позивач звернувся до суду лише в грудні 2022 року. Судом не встановлено та не знайдено підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом. Верховний Суд зауважує про те, що поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку та можливі наслідки його відновлення для інших осіб. При цьому доведення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду покладається саме на позивача. Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи. Зокрема, правильним є висновок судів про те, що посилання на запровадження воєнного стану, що саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, тим більш, пропуск строку відбувся ще до запровадження воєнного стану. Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, вірно застосував положення частини четвертої статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №160/19300/22 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним наказу про звільнення з посади та поновлення на роботі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська