Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/2747/23

Справа № 740/2747/23 Головуючий у 1 інстанції Ковальова Т. Г. Провадження № 33/4823/554/23 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 серпня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2023 року, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий водієм у ВКП «Торг-Сервіс» в м. Ніжині, проживаючий у АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн. Як встановив суд, 30 квітня 2023 року, о 18 год. 00 хв., у м. Ніжині по вул. Воздвиженська, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, оскільки розгляд справи, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події, а також не було допитано свідків. Окрім цього, посилається на те, що його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №471020 від 30.04.2023 року, ОСОБА_1 30 квітня 2023 року, о 18 год. 00 хв., у м. Ніжині по вул. Воздвиженська, керував автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.2). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Із переглянутого апеляційним судом відеозапису працівників поліції вбачається (а.с.28), як поліцейські, прибувши на місце події, під час спілкування із ОСОБА_1 , останній повідомляє, що він керував транспортним засобом. У подальшому, при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння і йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на місці події за допомогою приладу «Драгер» або у закладі охорони здоров`я, однак він відмовився. При цьому зазначав, що вживав алкоголь і керував транспортним засобом та намагався домовитись із працівником поліції не оформляти на нього адміністративні матеріали за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння також підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які зазначали, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці події за допомогою приладу «Драгер» так і у закладі охорони здоров`я (а.с.5,6). Дані пояснення свідків жодним чином не спростовують винність ОСОБА_1 , а лише є одними із доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку. Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Відповідно до вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов`язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом. У даному випадку працівники поліції відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом шляхом евакуювання транспортного засобу до штрафмайданчику, а тому доводи апелянта про протилежне є надуманими. Також, не заслуговують на увагу доводи апелянта, що місцевий суд не допитав свідків, так як вимогами чинного КУпАП не передбачено обов`язковості безпосереднього допиту в судовому засіданні свідків, для прийняття рішення достатньо дослідження письмових їх пояснень. Посилання ОСОБА_1 на порушення його прав, через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить. Крім того, місцевий суд неодноразово відкладав розгляд справи, за заявами ОСОБА_1 на іншу дату, та враховуючи, що останній 22.06.2023 року у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини неявки, прийшов до правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії щодо розгляду справи безпосередньо за участю ОСОБА_1 , з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач