Ухвала КЦС ВС № 2-7/11

Ухвала Іменем України 15 серпня 2023 року м. Київ справа № 2-7/11 провадження № 61-11690ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами. Зазначала, що 14 серпня 2020 року у ЄРДР за № 12020160440000161 зареєстровано кримінальне провадження за фактом шахрайства, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, за заявою ОСОБА_1 . В рамках вказаного кримінального провадження призначено посмертну судово-психіатричну експертизу спадкодавця ОСОБА_4 та згідно з копією висновку судово-психіатричної експертизи № 162 від 03 травня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювала (розуміла) значення своїх дій та керувала ними, могла розуміти події, які відбувались 04 березня 2008 року при складанні заповіту. З цього часу ОСОБА_1 стало відомо про істотні обставини, які б могли вплинути на рішення суду. Враховуючи, що вказані обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, не були і не могли бути відомі відповідачці, просить скасувати рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 грудня 2011 року, ухвалене у справі №2-7/2011 та справу призначити до нового розгляду. Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2022 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 грудня 2011 року, яке набрало законної сили 23 грудня 2011 року, звернулася 14 липня 2022 року, тобто з пропуском строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що положення пункту другого частини другої статті 423 ЦПК України не можуть бути застосовані, оскільки вказана правова норма передбачає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі. Тобто визначальною умовою для звернення до суду на підставі зазначеного пункту є наявність вироку або ухвали про закриття кримінального провадження, натомість, заявниця посилалася на висновок судової експертизи у кримінальному провадженні. Отже, враховуючи відсутність вироку або ухвали про закриття кримінального провадження, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини 2 статті 423 ЦПК України. Таким чином, обґрунтовуючи підстави для подачі апеляційної скарги, ОСОБА_1 невірно тлумачить зміст статтей 423 та 424 ЦПК України, та помилково посилається на пункт 2 частини 2 статті 423 ЦПК України як на правову підставу для звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. 04 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до суду першої інстанції. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначає, що оскаржену постанову апеляційного суду направлено судом апеляційної інстанції на електрону адресу представника 06 липня 2023 року. На підтвердження вказаних обставин надано скрін-шот з електронної адреси, на яку надійшов лист від апеляційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі (частина друга статті 423 ЦПК України). Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Згідно частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 грудня 2011 року, ОСОБА_1 посилалася на те, що 14 серпня 2020 року у ЄРДР за №12020160440000161 зареєстровано кримінальне провадження за фактом шахрайства, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України за її заявою. В рамках вказаного кримінального провадження було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу спадкодавця ОСОБА_4 та згідно з копією висновку судово-психіатричної експертизи № 162 від 03 травня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювала (розуміла) значення своїх дій та керувала ними, могла розуміти події, які відбувались 04 березня 2008 року при складанні заповіту. З цього часу відповідачці ОСОБА_1 стало відомо про істотні обставини, які б могли вплинути на рішення суду. Встановивши, що ОСОБА_1 подала 14 липня 2022 року заяву про перегляд рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами із пропуском присічного строку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про залишення заяви без розгляду. Посилання в касаційній скарзі на помилкове застосування судами трирічного строку безпідставне, оскільки ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не надала вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, якими встановлений факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених рішень свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук