Ухвала КЦС ВС № 185/5224/21

Ухвала 17 серпня 2023 року місто Київ справа № 185/5224/21 провадження № 61-10249ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про визнання дій бездіяльності керівництва Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» щодо недопущення позивача до процедури поновлення на роботі, участі в постійно діючій комісії з працевлаштування для ознайомлення із запропонованими вакансіями на підприємстві разом із представником, скасування наказів, стягнення середньої заробітної плати за час вимушених прогулів та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_1 у червні 2021 року звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі - ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»), у якому просив: - визнати дії, бездіяльність генерального директора ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» Вороніна С. А. такими, що порушують статтю 59 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 в частині недопущення позивача разом із представником до роботи постійно діючої комісії з працевлаштування для ознайомлення з вакансіями, наявними на підприємстві ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»; -визнати незаконним та скасувати наказ від 20 травня 2019 року № 1413 «Про обов`язкову явку працівника на засідання комісії»; -визнати незаконним та скасувати наказу від 24 травня 2019 року № 1445 «Про обов`язкову явку працівника на засідання комісії»; -визнати незаконним та скасувати наказу від 27 травня 2019 року № 1472 «Про зупинення нарахування середньої заробітної плати»; -стягнути з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з недопущенням до роботи та недопущенням разом із представником до участі в роботі комісії з працевлаштування для ознайомлення з запропонованими вакансіями, починаючи з 24 квітня 2019 року до 30 серпня 2021 року включно, у розмірі 537 583, 10 грн; -стягнути з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 250 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 01 березня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області частково задовольнив позов ОСОБА_1 . Суд стягнув з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 250 000, 00 грн. В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат. Постановою від 03 листопада 2022 року Дніпровський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», змінив рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2022 року в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат щодо сплати судового збору. Суд стягнув з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100 000, 00 грн з утриманням усіх потрібних податків та зборів. Здійснив розподіл судових витрат. Постановою від 01 березня 2023 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , частково задовольнив касаційну скаргу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», змінив постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року в частині відшкодування моральної шкоди, зменшивши її розмір до 40 000, 00 грн. В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишив без змін. Поновив виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року ( з урахуванням внесених змін). Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року, яку залишив без змін. Постановою від 21 червня 2023 року Дніпровський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2022 року в частині відмови у задоволенні вимог позову. Суд частково задовольнив вимоги позову ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності керівництва ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» щодо недопущення позивача до процедури поновлення на роботі, участі в постійно діючій комісії з працевлаштування для ознайомлення із запропонованими вакансіями на підприємстві разом з представником, скасуванню наказів, та стягнення середньої заробітної плати за час вимушених прогулів. Стягнув з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 квітня 2019 року до 30 серпня 2021 року у розмірі 537 583, 10 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Здійснив розподіл судових витрат. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 06 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2022 року залишити в силі. Ухвалою від 31 липня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог. Заявник 04 серпня 2023 року із використання засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами доплати судового збору за подання касаційної скарги. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що: - (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, за змістом яких середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати; - (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 569/10189/16-ц, від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15, у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, щодо застосуванням статті 236 КЗпП України; - (3) заявник не отримав жодного процесуального документа, оскільки такі направлялися на електронну пошту, яка не є офіційною; - (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а, щодо належного вручення процесуальних документів учаснику справи, який не має офіційної електронної пошти; - (5) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20, від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21, за змістом яких електронна адреса - це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ До касаційної скарги ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» додало клопотання, у якому просить зупинити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 537 583, 10 грн. На обґрунтування поданого клопотання заявник посилався на такі обставини. На момент подання до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції у справі № 185/5224/21 виконавче провадження щодо виконання судового рішення ще не відкрите, втім ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» просило Суд врахувати, що задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу уже свідчить про наявність ризиків настання негативних наслідків для заявника, оскільки у разі задоволення касаційної скарги поворот виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде неможливим. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду. Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування потреби у цьому, зокрема, у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Зазначене також визначено положенням статті 129-1 Конституції України. Верховний Суд врахував, що рішенням суду апеляційної інстанції у цій справі, зокрема, частково задоволено вимоги позову ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності керівництва такими, що порушують його права, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 537 583, 10 грн. Згідно зі статтею 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. За наведених обставин, з урахуванням предмета спору, змісту оскаржуваного судового рішення, про зупинення якого просить ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», Верховний Суд дійшов висновку про існування підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині стягнення з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 537 583, 10 грн, до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Застосовуючи таке зупинення, Суд не здійснює оцінку обґрунтованості поданої касаційної скарги, а лише встановив існування загроз забезпеченню балансу інтересів сторін. У таких висновках визначальним є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали Верховного суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 185/5224/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про визнання дій бездіяльності керівництва Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» щодо недопущення позивача до процедури поновлення на роботі, участі в постійно діючій комісії з працевлаштування для ознайомлення із запропонованими вакансіями на підприємстві разом із представником, скасування наказів, стягнення середньої заробітної плати за час вимушених прогулів та відшкодування моральної шкоди. Клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині стягнення з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 537 583, 10 грнзадовольнити. Зупинити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року в частині стягнення з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 537 583, 10 грн, до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак