Постанова 4876 № 912/2335/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.08.2023 року м. Дніпро Справа № 912/2335/21 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г. при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю. Представники сторін: представник позивача Казарновський Олександр Львович (в режимі відеоконференції) учасник справи ОСОБА_1 (г.с.Кіровоградської області) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" та начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2023 року у справі №912/2335/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" про стягнення 152 659, 25 грн. за участю начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2023 року у справі № 912/2335/21 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" від 11.04.2023 на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. задоволено частково. Суд визнав постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - керівника виконавчої групи у зведеному виконавчому провадженні № 66889070 Ващенка О.М. від 19.12.2022 неправомірною в частині скасування постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.20221 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро), винесених в межах зведеного виконавчого провадження 66889070. Суд зобов`язав начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ващенка О.М. поновити порушене право ТОВ "Агро Гюбі+" шляхом поновлення дії незаконно скасованих постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.20221 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро), винесених в межах зведеного виконавчого провадження 66889070. Суд відмовив в іншій частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" від 11.04.2023 на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. Не погодившись з ухвалою суду, начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенко О.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2023 у справі № 912/2335/21 в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" від 11.04.2023, та визнати дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. в частині скасування постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.20221 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро), винесених в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070 правомірними. В обгрунтування апеляційної скарги, апелянт посилався на те, що арешт на майно, в тому числі і кошти, боржника заборонено прямими нормами чинного законодавства, а саме частина 5 статті 26 Закону України " Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань,їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається. Також з ухвалою суду не погодився скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+", який звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2023 у справі № 912/2335/21 в частині відмови у визнанні постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - керівника виконавчої групи у зведеному виконавчому провадженні № 66889070 Ващенка О.М. від 19.12.2022 неправомірною в частині: - визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) Мохни С.О. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 66889070 в частині накладення арешту на майно (кошти) боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№37)" такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України"; - скасування постанови про арешт (опис) майна боржника від 20.09.2021 р., 17.11.202 р„ 28.12.2021 р„ 02.06.2022 р., 08.09.2022 р. та 29.11.2022 р. ВПВР УЗПВР Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) винесених в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; - зняття арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянках ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладених постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; - зняття арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладених постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070. В обгрунтування апеляційної скарги, апелянт посилався на те, що заборона звернення стягнення на майно підприємства поширюється виключно на майно, яке відноситься до основних фондів (основних засобів), тобто на те майно, яке було закріплено за підприємством (передано підприємству) органом управління. Заборона звернення стягнення на майно підприємства не може поширюватись на кошти підприємства на його рахунках або на результати виробничої діяльності підприємства (зокрема, стосовно боржника, на посіви та врожай сільськогосподарських культур та кошти, отримані від реалізації продукції), оскільки така заборона унеможливіть участь підприємства в господарських відносинах та поставить контрагентів підприємства у нерівні та дискримінаційні умови. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Іванов О.Г. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Агро Гюбі+" підлягає частковому задоволенню, а скарга виконавця підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2021 стягнуто з ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" на користь ТОВ "Агро Гюбі+" заборгованість у розмірі 152 591,64 грн, з яких 135 889,44 грн. основного боргу, 13 309,63 грн. інфляційних витрат та 3 392,57 грн. 3% річних, а також 2 288,87 грн. судового збору. 26.10.2021 року на виконання судового рішення видано наказ, а постановою державного виконавця Устинівського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 67672654 ( л.с. 95 т.1) 28.12.2021 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження № 67672654 з примусового виконання наказу № 912/2335/21 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 66889070, яке веде ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області, за яким стягувачем є ТОВ "Агро Гюбі+" , а боржником - ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" ( л.с. 94 т.1) Усього, заборгованість боржника у зведеному виконавчому провадженні складає близько 1 500 000 грн. ( л.с. 30 т.2) Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень 20.09.2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" ( л.с. 200 т. 1) Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень 17.11.2021 року накладено арешт на рухоме майно, що належить боржнику - ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", у тому числі ячмінь в кількості 600т, а також на інше майно, яке буде надходити на зберігання ( обробку, чищення чи надання інших послуг) ( л.с. 206 т.1) . Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень 28.12.2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37) ( л.с. 208 т.1) . 02.03.2022 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень було описано та арештовано майно боржника - посіви соняшника на земельних ділянках загальною площею 2000га ( л.с. 210 т.1) та встановлена заборона на збирання при дозріванні посівів. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 08.09.2022 року накладено арешт на рухоме майно, що належить боржнику - ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37) посіви соняшника, а також на майбутній врожай, який буде отримано у 2022 році, що знаходиться на земельних ділянках Устимівської територіальної громади с. Інгулецьке. Заборонено боржнику та його представникам та залученим третім особам розпоряджатися та користуватися посівами соняшника, а також майбутнього врожаю ( л.с. 257 т.1) Постановою про опис та арешт майна боржника від 29.11.2022 року державним виконавцем описано та накладено арешт на майно: збір врожаю, готова продукція насіння соняшника у розмірі 3 269 290 кг, що належать боржнику ( л.с. 2 т. 2) Постановами про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.2022 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на зазначених у постановах рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення ( л.с. 4-24 т.2). Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенко О.М. за результатами перевірки законності виконавчого провадження:

1. Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) Мохни С.О. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 66889070 в частині накладення арешту на майно (кошти) боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" такими, що не відповідають вимогам Закон, України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України";

2. Скасовано постанову про арешт (опис) майна боржника від 20.09.2021 р., 17.11.202 р., 28.12.2021 р., 02.06.2022 р., 08.09.2022 р. та 29.11.2022 р. ВПВР УЗПВР Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) винесені в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070;

3. Знято арешт та заборону з посівів соняшника на земельних ділянка ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070;

4. Знято арешт та заборону з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070;

5. Скасовано постанову про арешт коштів боржника від 20.09.2021 р., 06.10.2021 р., 12.11.2021 р., 28.12.2021 р. та 02.02.2022 р. ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) винесені в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070. Звертаючись до суду із скаргою на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М., щодо неправомірності винесення постанови від 19.12.2022 та зобов`язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ващенка О.М. поновити порушене право ТОВ "Агро Гюбі+" шляхом поновлення дії незаконно скасованих постанов, стягувач по справі -ТОВ "Агро Гюбі+" посилався на те, що оскаржуваною постановою визнано незаконними всі дії державного виконавця та скасовані усі постанови направлені на реальне виконання судових рішень. Сама постанова є неправомірною, оскільки винесена виключно з метою уникнення боржника від обов`язку виконання судового рішення. Внаслідок винесення оскаржуваної постанови було необґрунтовано знято арешт з активів боржника, що мало наслідком їх безконтрольну реалізацію поза межами виконавчого провадження, на шкоду інтересам стягувача. Задовольняючи скаргу частково, та визнавши постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - керівника виконавчої групи у зведеному виконавчому провадженні № 66889070 Ващенка О.М. від 19.12.2022 неправомірною в частині скасування постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.20221 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро), винесених в межах зведеного виконавчого провадження №66889070 та зобов`язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ващенка О.М. поновити порушене право ТОВ "Агро Гюбі+" шляхом поновлення дії незаконно скасованих постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.20221 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро), винесених в межах зведеного виконавчого провадження №66889070, господарський суд першої інстанції виходив з того, що зі скасованих постанов про арешт коштів боржника вбачається, що державним виконавцем зазначено застереження щодо накладення арешту - "крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом". Відомості повідомлення банківськими установами, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом матеріали виконавчого провадження не містять. Доказів звернення боржника до державного виконавця із заявою про виникнення в зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та не накладення або зняття арешту з відповідної суми коштів на рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам матеріали виконавчого провадження також не містять, а тому дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. при прийнятті постанови від 19.12.2022 в частині скасування постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.2022 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) винесені в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070 є неправомірними. Відмовляючи у задоволені скарги на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. при прийнятті постанови від 19.12.2022 в частині: - визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) Мохни С.О. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 66889070 в частині накладення арешту на майно (кошти) боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" такими, що не відповідають вимогам Закон, України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України"; - скасування постанови про арешт (опис) майна боржника від 20.09.2021 р., 17.11.202 р., 28.12.2021 р., 02.06.2022 р., 08.09.2022 р. та 29.11.2022 р. ВПВР УЗПВР Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) винесені в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; - зняття арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянка ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; - зняття арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070, господарський суд першої інстанції виходив з того, що виконавцем в постановах про арешт майна не досліджено питання належності ДП "СГ підприємство ДКВСУ (№ 37) до підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому постанова начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. при прийнятті постанови від 19.12.2022 в цій частині є правомірною. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в задоволеній частині скарги щодо неправомірності постанови від 19.12.2022 в частині скасування постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.20221 та зобов`язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ващенка О.М. поновити порушене право ТОВ "Агро Гюбі+" шляхом поновлення дії незаконно скасованих постанов про арешт коштів боржника з огляду на наступне. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції станом на дату прийняття оскаржуваної постанови, (далі - Закон) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Стаття 10 Закону передбачає наступні заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. За змістом ч. 2 ст. 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до ч. 1-4 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Верховний Суд у постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 зазначив таке: "7.11. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. 7.12. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. 7.13. З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. 7.14. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". 7.15. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження")" "7.21. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. 7.22. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Зі скасованих постанов про арешт коштів боржника вбачається, що державним виконавцем зазначено застереження щодо накладення арешту - "крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом". Відомості повідомлення банківськими установами, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, матеріали виконавчого провадження не містять. Доказів звернення боржника до державного виконавця із заявою про виникнення зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та не накладення або зняття арешту з відповідної суми коштів на рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам матеріали виконавчого провадження також не містять. Відповідно до п. 17 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом, начальник відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна, в якій обов`язково зазначається висновок з урахуванням вимог Закону щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, що призвели до порушення порядку накладення арешту, вирішується питання про скасування постанови про арешт майна боржника, під час винесення якої порушено порядок накладення арешту, визначається які дії необхідно вчинити державному виконавцю щодо усунення виявлених порушень. Оскільки постанови про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.2022 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) винесені в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070 були винесені правомірно, з дотриманням норм Закону України « Про виконавче провадження», то господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. при прийнятті постанови від 19.12.2022 в частині скасування зазначених постанов про арешт коштів боржника від 20.09.2021, 06.10.2021, 12.11.2021, 28.12.2021 та 02.02.2022 ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро). Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. від 19.12.2022 в частині зняття арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянка ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладених постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; зняття арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладених постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070 з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, боржник - ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)"- це Державне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Згідно Статуту ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3114/5: - підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності (п. 2.1.), - предметом діяльності ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" у тому числі, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (п. 2.2.), - підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також може мати знаки для товарів і послуг, що реєструються в порядку встановленому законом (п. 3.5.), - підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством (п. 3.6.), - майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 4.1.), - майно підприємства становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п. 4.2.), - джерелами формування майна підприємства є: державне майно, передане підприємству уповноваженим органом управління; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг інших видів господарської діяльності підприємства (п. 4.3.), - підприємство створює за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов`язаних з його діяльністю: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати праці), резервний фонд, інші фонди (п. 5.9.), - резервний фонд підприємства створюється в розмірі 10 (десять) відсотків фонду споживання (оплати праці) і призначений для покриття витрат, які пов`язані з відшкодуванням збитків та позапланових витрат (п. 5.13.), - звернення стягнення на майно підприємства не допускається (п. 4.16.). Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Згідно ст. 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених. Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань. Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об`єктом застави. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається. За ст.74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Відповідно до ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Відповідно до ст. 189 ЦК України, продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)" засновано на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України, що здійснює управління ним безпосередньо або через міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань та входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України (п. 1.1. Статуту), до складу майна підприємства належать і грошові кошти, і продукція, плоди та доходи, то господарський суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість звернення стягнення на майно ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)", у тому числі шляхом накладення арешту на майно вказаного підприємства, в силу прямої вказівки закону - частини 5 ст. 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України". Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, і як наслідок, з висновками суду щодо відсутності підстав для визнання неправомірними дій дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. при прийнятті постанови від 19.12.2022 в частині: - визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) Мохни С.О. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 66889070 в частині накладення арешту на майно (кошти) боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" такими, що не відповідають вимогам Закон, України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України"; - зняття арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянка ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; - зняття арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070, з огляду на наступне. Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що право на виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та зазначав, що права, гарантовані пунктом 1 статті 6, були б ілюзорними, якби внутрішня правова система Договірної держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Таким чином, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду» для цілей статті 6 (див. наприклад, НогпзЬу V. Сгеесе, іисідтепі оґ 19 МагсЬ 1997, Яерогіз 1997-ІІ, р. 510, § 40). Таким чином, в процесі примусового виконання судових рішень державним виконавцем мають бути вжити всі заходи для забезпечення виконання судових рішень. Відповідно до статті 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається. Відповідно до статті 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб`єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери. Частиною 2 ст. 139 ГК України передбачено, що правовий режим майна суб`єктів господарювання встановлюється цим Кодексом та іншими законами з урахуванням зазначених у статті 139 цього Кодексу видів майна. Відповідно до статті 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Відповідно до положень ст. 73 Господарського кодексу України боржник є державним унітарним підприємством, отже на нього поширюється правове регулювання, яке встановлюється нормами Господарського кодексу України. Частинами 5-7 статті 75 Господарського кодексу України встановлюються обмеження стосовно реалізації та використання без згоди органу управління лише майна державних комерційних підприємств, яке відноситься до основних фондів. Аналогічне обмеження лише стосовно майна, яке відноситься до основних фондів встановлено частиною 4 статті 77 Господарського кодексу України стосовно казенних підприємств. Таким чином, системний аналіз діючого законодавства свідчить про те, що встановлена частиною 5 статті 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» заборона звернення стягнення на майно підприємства поширюється виключно на майно, яке відноситься до основних фондів (основних засобів), тобто на те майно, яке було закріплено за підприємством на праві господарського відання і відноситься до основних фондів. ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" з поясненнями від 06.10.2021 надало органу ДВС перелік основних засобів підприємства, які обліковуються на рахунках 103- Будинки та споруди,104- машини та обладнання,105 - транспортні засоби ( л.с. 35-42 т. 2) З матеріалів справ не вбачається, що під час виконання судового рішення державним виконавцем було звернуто стягнення на основні фонди боржника. В той же час, накладення арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянках ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; та накладення арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 29.11.2022 року не порушувало положення ст. 26 Закону України « Про Державну кримінально-виконавчу службу України", оскільки не підпадає під визначену заборону звернення стягнення. Колегія суддів у даному спорі вважає слушними доводи стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" про те, що заборона звернення стягнення на майно підприємства не може поширюватися на кошти підприємства на його рахунках або на результати виробничої діяльності підприємства (зокрема, стосовно боржника, на посіви сільськогосподарських культур, кошти, отримані від реалізації продукції), оскільки така заборона унеможливить участь підприємства в господарських відносинах та поставить контрагентів такого підприємства у нерівні та дискримінаційні умови, за якими виконання своїх зобов`язань буде залежати виключно від добросовісності боржника, а примусовий механізм виконання судового рішення стає взагалі неможливим. Трактування положень ч. 5 ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» щодо заборони звернення стягнення на майно підприємства, до якого за висновками суду відноситься будь-яке майно, унеможливлює ефективне виконання судових рішень про стягнення заборгованості з державних підприємств, та нівелює саму мету виконавчого провадження - обов`язковості виконання судових рішень та порушує основні принципи верховенства права. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи стягувача та наявність підстав для визнання неправомірними дій начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. при прийнятті постанови від 19.12.2022 в частині: - визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) Мохни С.О. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 66889070 в частині накладення арешту на майно (кошти) боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" такими, що не відповідають вимогам Закон, України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" : - зняття арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянка ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; - зняття арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладені постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070. З огляду на вищезазначене, ухвала господарського суду Кіровоградської області в цій частині підлягає скасуванню, а скарга позивача задоволенню в цій частині. Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2023 року у справі №912/2335/21- в незадоволеній частині скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+"- скасувати. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" від 11.04.2023 на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ващенка О.М. задовольнити частково. Визнати неправомірною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - керівника виконавчої групи у зведеному виконавчому провадженні № 66889070 Ващенка О.М. від 19.12.2022 в частині визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) Мохни С.О. з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 66889070 в частині накладення арешту на майно (кошти) боржника - Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№37)" такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" ; в частині зняття арешту та заборони з посівів соняшника на земельних ділянка ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладених постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 02.06.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070; та в частині зняття арешту та заборони з готової продукції - насіння соняшника, ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" накладених постановою ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області Південно- Східного МРУ МЮ (м.Дніпро) від 29.11.2022 року винесену в межах зведеного виконавчого провадження № 66889070. В решті частини скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Гюбі+" відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.08.2023року. Головуючий суддя О.В.Березкіна Суддя М.О.Дармін Суддя О.Г.Іванов