Постанова 4817 № 607/9304/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/9304/23Головуючий у 1-й інстанції Делікатна Л.В. Провадження № 33/817/433/23 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.173-2 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Заплітної І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Заплітної І.А. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2023 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,- В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушенння, 24 березня 2023 року близько 21.00 год. у громадянина ОСОБА_1 , який перебував за місцем проживання: АДРЕСА_1 , виник конфлікт із тещею ОСОБА_2 , де він під час конфлікту чинив на неї психологічний тиск, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В апеляції представник ОСОБА_2 адвокат Заплітна І.А. просить строк на апеляційне оскарження поновити та скасувати оскаржувану постанову. Обгрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку тим, що ОСОБА_2 копію постанови не отримувала, а з матеріалами справи вона, як представник, ознайомилась 28 липня 2023 року після зверення потруплої у Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги . Стверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, він останній застосовував до ОСОБА_2 психологічне насильство, а саме: показував їй нецензурні жести, вислювлювався на її адресу нецензурними словами, кричав на неї, чим продемонстрував свою силу та зверхність. Вказує на те, що дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №981306 від 16 травня 2023 року, рапортом т.в.о. начальника СД ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Петріва А., протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 27 березня 2023 року. Крім цього зазначає, що до матеріалів справи додано копії витягу з ЄРДР кримінального провадження №12023216060000039 від 25 березня 2023 року та висновку експерта №243 від 29 березня 2023 року, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_2 виявлені синець із садном на тлі задньої поверхні грудей зліва, синці лвого передпліччя, ділянки правого колінного суглоба, садна лівої гомілки. Характер і морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_2 ушкоджень, вказують на утворення від дії тупих предметів близько за 2-4 доби до її експертного огляду, не виключено у термін вказаний у постанові. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, в сукупності чи кожне зокрема, за ступенем тяжкості відностяься до легких. Посилається на те, що постанова т.в.о начальника СД ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Петріва А. від 04 травня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023216060000039 від 25 березня 2023 року у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на даний час оскаржується в судовому порядку. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково не врахував того, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 , а отже є зацікавленою особою, при цьому ОСОБА_3 перебуває у неприязних стосунках з матір`ю. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її представника адвоката Заплітної І.А., які підтримали апеляцію з викладених у ній мотивів та просили її задовольнити, ОСОБА_1 , який просив рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За таких обставин, клопотання адвоката Заплітної І.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки ОСОБА_2 копію постанови не отримувала, та у зв`язку із зверненням останньої у десятиденний строк до Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання консультації, і ознайомленням 28 липня 2023 року з матерілами справи, апеляційна скарга була подана 04 серпня 2023 року. Що стосується суті апеляційної скарги, слід зазначити наступне. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення: чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Вказані вимоги суддею першої інстанції були виконані в повному обсязі. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №981306 від 16 травня 2023 року, 24 березня 2023 року близько 21.00 год. у громадянина ОСОБА_1 , який перебував за місцем проживання: АДРЕСА_1 , виник конфлікт із тещею ОСОБА_2 , де він під час конфлікту чинив на неї психологічний тиск, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Закриваючи провадження у даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд виходив з відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Під психологічним насильством у сім`ї розуміється насильство, пов`язане із дією одного члена сім`ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров`ю цього члена сім`ї. Тобто, виходячи з тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов`язаний був при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжи, тощо) і це є обов`язковим. Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення , працівник поліції, не виклав диспозиції адміністративного правопорушення вказавши, що ОСОБА_1 під час конфлікту чинив на ОСОБА_2 психологічний тиск, проте, в чому саме полягав цей тиск та які саме дії ОСОБА_1 призвели до цього у вказаному процесуальному документі не наведено. Крім цього, з аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі. Тому, у справах про психологічне домашнє насильство обов`язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у пункті 14 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника. У даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення фактично не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому не конкретизовано, в чому саме полягало психологічне насильство, вчинене ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , та чи була цими діями завдана шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілої, хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Апеляційний суд зазначає, що згідно із положеннями ст. ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Що стосується доданих до матеріалів справи копії витягу з ЄРДР кримінального провадження №12023216060000039 від 25 березня 2023 року та висновку експерта №243 від 29 березня 2023 року, то вони не можуть братись судом до уваги, оскільки стосуються кримінального провадження №12023216060000039 від 25 березня 2023 року, яке постановою т.в.о начальника СД ВП №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Петріва А. від 04 травня 2023 року було закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Враховуючи вищевикладене, при розгляді апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката Заплітної І.А. не встановлено порушень суддею місцевого суду норм матеріального чи процесуального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення. А тому вважаю, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2023 року, якою закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є законною, обґрунтованою, і підстави для її скасування, як того просить апелянт, - відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Строк на апеляційне оскарження поновити. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Заплітної І.А. слід залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2023 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя