Постанова 4811 № 442/7445/22

Справа № 442/7445/22 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б. Провадження № 33/811/337/23 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Волошин Світлани Петрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 лютого 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 170 (сто сімдесят) гривень штрафу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) грн. Згідно з постановою судді, 23.11.2022 близько 09.45 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно дочки ОСОБА_2 , під час якого обзивав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, чим міг завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 лютого 2023 року та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП та порушення права на захист, права на справедливий і публічний розгляд незалежним і безстороннім судом. В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також з підстав неповідомлення апелянта про дату, час і місце слухання справи. Зазначає, що не визнає адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП оскільки його не вчиняв. Вказує, що апелянта не повідомлено про дату, час і місце слухання справи, чим порушено його право на справедливий і публічний розгляд незалежним і безстороннім судом, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод., його позбавлено права ознайомитися з долученими стороною потерпілої доказами, можливістю прослухати аудіозапис подій від 26.11.2022, які були подані в лютому 2023 року потерпілою та подати суду свої заперечення щодо недопустимості вказаних доказів. Звертає увагу, що в даній справі, захисником 26.12.2022 було подано клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, в якому зазначено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази заподіяння ОСОБА_2 шкоди психічному здоров`ю, що має встановлюватися шляхом проведення судової психіатричної експертизи, або стверджуватися медичними документами. Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Волошин С.П. на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вказані вимоги суддею першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок судді підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом була надана належна оцінка, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ 620247, заявою ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 в яких він вказав, що 23.11.2022 близько 09.45 год. за адресою: АДРЕСА_1 між ним та дочкою відбувся словесний конфлікт, під час якого вони один одного ображали, висловлювались нецензурною лайкою, під час конфлікту він виштовхав дочку та дружину з кухні (а.с.2). Також, вина підтверджується усними та письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6,7). Підставою для складання вказаного протоколу стала заява ОСОБА_2 від 23.11.2022 року на ім`я начальника Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області підполковника поліції Петрика В. (а.с.4), згідно з якою остання просила прийняти міри до її батька, ОСОБА_1 , який 23.11.2022 вчинив сварку, під час якої висловлював нецензурні слова у адресу заявниці та словесно висловлював, погрожував фізичною розправою та шарпав за верхній одяг. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є необґрунтованими. Диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад). Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Складений протокол про адміністративне правопорушення з додержанням вимог КУпАП містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин із зазначенням порушення ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань, перевірені в судовому засіданні, а тому суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Щодо доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що постанова судді винесена без його участі, у зв`язку з чим він був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, ОСОБА_1 та його захисником не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Суддя районного суду всебічно, повно та об`єктивно дослідив та з`ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, і відповідає особі правопорушника. При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови. З врахуванням вищевикладеного, на переконання апеляційного суду, постанова районного суду є законною та обґрунтованою, відтак підстави для її скасування та закриття провадження по справі відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк