Постанова 4811 № 442/3168/21

Справа № 442/3168/21 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 33/811/856/21 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Кулика С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 травня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 454 грн. судового збору на користь держави. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 16 квітня 2021 року о 00 год. 40 хв. в м. Дрогобичі по вул. В.Великого керував транспортним засобом «Опель-Вектра», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 травня 2021 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова судді першої інстанції безпідставна, необґрунтована та бездоказова, прийнята з порушенням норм КУпАП. Як зазначає ОСОБА_1 , у постанові судді першої інстанції відсутні посилання на докази його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, а весь текст постанови складається з опису статей нормативно-правових актів. Звертає увагу на те, що опис адміністративного правопорушення, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення та опис цього ж самого адміністративного правопорушення у постанові суду суттєво різняться щодо територіальної прив`язки до місцевості, в якій воно сталося (в постанові не зазначено номер будинку, АДРЕСА_2 , який зазначено в протоколі) та опису в них стану особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 (в протоколі вказано «погіршення мови і координації рухів», в той час як в постанові суддя самовільно трактував дану ознаку і зазначив її як «порушення мови та координації рухів»). Особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, його захисник адвокат Кулик С.А. просив проводити апеляційний розгляд у відсутності його підзахисного, про що зазначив у своїй заяві. Заслухавши захисника особи, яка притягається до відповідальності, на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконання, що суддя першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 029730 від 16 квітня 2021 року (а.с.1), який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та згідно з даними якого ОСОБА_1 16.04.2021 о 00 год. 40 хв., в м. Дрогобичі по вул. В.Великого, 44, керував транспортним засобом «Опель-Вектра», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові в проходженні саме огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим спростовуються доводи апеляційної скарги в частині проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, що показав 0 ‰. На підтвердження обставин, викладених в протоколі, працівниками поліції долучено диск із відеозаписами (а.с.6), на якому зафіксовано, як працівники поліції, зупинивши водія транспортного засобу «Опель-Вектра», н.з. НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_1 , що підтвердив у судовому засіданні його захисник, запропонували такому пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився з підстав, що не має бажання проходити такий огляд. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частина перша ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності двох свідків на місці огляду на стан сп`яніння є безпідставними з огляду на вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП, відповідно до яких під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовані технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. За наслідками апеляційного розгляду не встановлено істотних процесуальних порушень, як з боку працівників поліції під час складання адміністративного матеріалу, так і судом першої інстанції під час судового розгляду, які були б підставою для скасування постанови суду та звільнення особи від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. З приводу доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість як доказу у справі відеозаписів, долучених до матеріалів справи, у зв`язку з тим, що здійснений він на особистий мобільний телефон поліцейського, апеляційний суд зазначає, що таких критеріїв не містить чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення. При цьому, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, нормами КУпАП не заборонено використання даних любого приладу, який має функцію фотозйомки чи відеозапису. Хоч наявні в матеріалах справи відеозаписи є фрагментарними, водночас на таких зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, та такі дії у встановленому законом порядку не оскаржувалися ОСОБА_1 . На переконання апеляційного суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено. Суддею першої інстанції встановлено усі обставини, які підлягають з`ясуванню, про що зазначено в оскаржуваній постанові, а відмінність в постанові з протоколом словосполучень, що характеризують стан наркотичного сп`яніння та відсутність вказівки на точну адресу вчинення адміністративного правопорушення, а саме номера будинку «44», апеляційний суд не вбачає підставою, яка виплинула на правильність висновків судді. Не вбачає апеляційний суд підставою для скасування оскаржуваного рішення доводи апеляційної скарги в частині тверджень щодо порушення права на захист, адже таке право забезпечене ОСОБА_1 шляхом перегляду постанови судді першої інстанції, надання йому можливості подавати свої пояснення, заперечення та зауваження до матеріалів справи, а також участі його захисника у судовому засіданні. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк