Постанова 4821 № 690/192/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1028/23Головуючий по 1 інстанції Справа №690/192/23 Категорія: 310020000 Здоровила В.А. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2023 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач ОСОБА_2 ; особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 ; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку, в с т а н о в и в: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 11 грудня 2021 року. Від даного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення сином трирічного віку. На даний час вони з відповідачем шлюбні відносини припинили, позивач перебуває у тяжкому матеріальному становищі, тому потребує матеріальної допомоги з боку відповідача. Добровільно матеріальну допомогу на її утримання відповідач не надає, хоча має постійний дохід у вигляді пенсії та заробітків у м. Києві. Позивач вважала, що відповідач зобов`язаний та у змозі надавати матеріальну допомогу на її утримання. Враховуючи наведене, позивач просила стягнути аліменти з відповідача у твердій грошовій формі на її утримання у розмірі 3000 грн. щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення малолітнім ОСОБА_3 трьохрічного віку. Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 травня 2023 року позов задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ватутіне, Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 10 квітня 2023 року і до досягнення спільною дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот ) грн. 00 коп. Рішення суду обґрунтоване тим, що позивач має право на утримання з боку відповідача до досягнення дитиною трирічного віку, а відповідач як працездатний чоловік може надавати таку допомогу, проте не надає її. З урахуванням всіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що справедливим та розумним буде покласти на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на утримання позивача у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною трирічного віку. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 травня 2023 року, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю. В апеляційній скарзі вказує, що рішенням Ватутінського міського суду від 08 травня 2023 року з нього на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що суд не врахував те, що право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу. Зазначає, що для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів. Апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутні докази про достатність у нього доходів, будь-якого матеріального активу як джерела виплати аліментів на утримання дружини. Доказів того, що відповідач має дохід чи наявність у власності відповідача нерухомості або іншого цінного майна, що могло б бути взято судом до уваги при вирішенні спору, який розглядається, позивачкою не надано. На думку апелянта в суду відсутні підстави для висновку про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на дружину до досягнення дитиною трирічного віку. Стверджує, що є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію в розмірі 2520 грн., з яких сплачує аліменти на утримання малолітньої дитини. Апелянт вважає, що позивачем не доведено обставин, що він має фінансову можливість для надання матеріальної допомоги позивачці, а отже відсутня обов`язкова умова, передбачена ч. 4 ст. 84 СК України, для стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_1 . Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що апеляційні вимоги ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки останній отримує не лише пенсію по інвалідності, а й має постійне місце роботи, працює в м. Києві та отримує заробітну плату, а тому має можливість виплачувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 7) та мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю (а.с. 8, 10-11). ОСОБА_1 на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 09 листопада 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12) та отримує допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн. щомісячно (а.с. 13). Відповідно до частини 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3 років. Частина 4 статті 84 СК України визначає право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач має право на утримання з боку відповідача до досягнення дитиною трирічного віку, а відповідач, як працездатний чоловік, може надавати таку допомогу, проте не надає її. Однак, колегія суддів не погоджується із розміром аліментів, які слід стягувати з відповідача на користь позивача на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Так, статтею 80 СК України встановлено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. Згідно з частинами 1, 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. До апеляційної скарги ОСОБА_2 додано довідку про доходи № 8735967734711760, відповідно до якої апелянт перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області (Звенигородський відділ обслуговування громадян) і отримує пенсію по інвалідності у розмірі 2520 грн. (а.с. 32). Колегія суддів відповідно до положень статті 367 ЦПК України приймає надані відповідачем докази його майнового стану, оскільки ОСОБА_2 не приймав участі під час розгляду справи судом першої інстанції, відзив на позовну заяву не надавав, а конверт із копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви із додатками повернувся до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додано довідку № 0Е00-000003 від 08 червня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 працює в ТОВ «ЕЛЛАДА» з 02 січня 2023 року. На даний момент займає посаду сторож-охоронець. Дохід за місяць складає 8000,00 грн., з урахуванням утримання сума до виплати за місяць складає 6440,00 грн. Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 травня 2023 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 10 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність врахування майнового стану відповідача, який має офіційне місце роботи та постійний дохід, а також отримує пенсію. Враховуючи наявний у ОСОБА_2 дохід, рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на її користь на утримання останньої до досягнення дитиною трирічного віку, необхідно зменшити з 3000 грн. до 2000 грн., що буде відповідати вимогам справедливості та належним чином забезпечить дотримання прав всіх учасників справи. Згідно з приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, рішення підлягає зміні, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача буде задоволено на 66,67 %, розмір стягнених з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу необхідно зменшити з 1500 грн. до 1000 грн. Колегія суддів враховує, що до апеляційної скарги ОСОБА_2 додав докази звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (довідка акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 873481). З огляду на викладене, хоча відповідачем не було надано до суду першої інстанції вказаний документ, колегія суддів вважає, що стягнення з ОСОБА_2 у дохід держави судового збору за подання позовної заяви суперечить вимогам закону, тому рішення в цій частині підлягає до скасування. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково; рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 травня 2023 року змінити в частині визначення розміру аліментів та витрат на правничу допомогу що підлягають стягненню з відповідача, зменшивши їх розмір з 3000 грн. до 2000 грн. та з 1500 грн. до 1000 грн. відповідно, скасувати рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 у дохід держави судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.; витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави. Керуючись статтями 367, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 08 травня 2023 року змінити в частині визначення розміру аліментів та витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 . Зменшити розмір стягнутих із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в твердій грошовій сумі з 3000 (трьох тисяч) гривень до 2000 (двох тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 10 квітня 2023 року і до досягнення спільною дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно. Зменшити розмір стягнутих із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат по оплаті правничої допомоги з 1500 (однієї тисячі п`ятсот) гривень до 1000 (однієї тисячі) гривень. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 у дохід держави судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп. скасувати. Витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді