Постанова 4809 № 398/3471/22

ПОСТАНОВА Іменем України 16 серпня 2023 року м. Кропивницький справа № 398/3471/22 провадження № 22-ц/4809/658/23 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Дуковський О.Л., Карпенко О.Л., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; заінтересована особа - Олександрійська міська рада Кіровоградської області, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрійська міська рада Кіровоградської області про встановлення факту проживання однією сім`єю за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2023 року (суддя Подоляк Я.М.),- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ісмайлова А.В. у жовтні 2022 року звернувся до Олександрійського міськрайонного суду у Кіровоградської області з заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю в період з 02.02.1992 року і до смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дід ОСОБА_2 . Після смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка та житловий будинок. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 була мати заявника - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , до нотаріальної контори ніхто не звертався. Заявник з 1992 року по день смерті діда, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом, однією сім`єю. А після смерті спадкодавця користувався будинком, який належав останньому, доглядав за ним, зберігає в будинку свої особисті речі, вважав, що таким чином вступив у володіння та користування спадковим майном. Має на меті укласти договір оренди з товариством, яке користується земельною ділянкою, яка належала дідові, та продати будинок останнього, тому змушений звернутись до суду з вказаною заявою. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті діда, позивачу відмовлено через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Короткий зміст оскарженого судового рішення Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2023 року в задоволені заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Ісмайлова Анна Вікторівна , заінтересована особа: Олександрійська міська рада Кіровоградської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, відмовлено. Суд першої інстанції виснував, що заявник не є спадкоємцем за законом, оскільки на час смерті ОСОБА_2 була жива мати заявника, донька померлого, перша черга спадкування, яка не подавала заяву про прийняття спадщини. Заявлений юридичний факт не створює для заявника правових наслідків. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, та таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Стверджує, що в суді надавався письмовий доказ проживання заявника зі спадкодавцем, про це свідчили і допитані свідки. Обставини звернення повністю доведені стороною. Заявлений факт створює для ОСОБА_1 правові наслідки, а відтак має юридичне значення. Рух справи в суді апеляційної інстанції Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана заявником 29 березня 2023 року. 22 травня 2023 року відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву. 02 червня 2023 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 10 серпня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу. У відповідності до вимог ЦПК України учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи (а.с.138-140). На підставі розпорядження керівника апарату апеляційного суду від 10 серпня 2023 року № 114 здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи між суддями, за результатами якого члена колегії з розгляду даної справи суддю Голованя А.М. замінено суддею Карпенком О.Л. Про участь сторін в суді апеляційної інстанції 02 серпня 2023 року на електронну адресу суду від Олександрійської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи (а.с.141-142). 07 серпня 2023 року на електронну адресу суду від заявника надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі представника (а.с.146). За положеннями ч.5 ст.268 ЦПК, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Фактичні обставини справи, встановлені судами ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9). Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13). В інших документах ім`я значиться « ОСОБА_5 ». Як свідчить інформаційна довідка, надана Олександрійським відділом ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області від 16.09.2022 року № 121-2222-11 14.09.1975 року Світлопільською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №4 (а.с.16). 02.06.1981 року Центрально-міським відділом ДРАЦС Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвано, про що зроблено актовий запис №239. 24.04.1984 року Димитрівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №7 (а.с.16). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (а.с.12). Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8). Позиція апеляційного суду Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Апелянт просить скасувати судове рішення і ухвалити новее про задоволення заяви. За положеннями ст. 376 ЦПК підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши підстави оскарження, переглядаючи судове рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Спір в даній справі виник за наслідком наміру заявника реалізації права на спадкування, прийняття спадщини. Для реалізації права спадкування заявник бажає встановити юридичний факт. ОСОБА_1 заявляє вимоги щодо спадку, відкрився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_2 . Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 2 та 3 пункту 1 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР. Тому до поданого звернення застосовуються норми ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась до 01.01.2004 року підлягають лише норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця. Згідно з положеннями ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живі на момент смерті спадкодавця. За правилами ст.ст. 529-530 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, подружжя та батьки померлого. Особи, які мали право на спадщину, проте не здійснили дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР), можуть звернутися з позовом про продовження строку для прийняття спадщини (ст. 550 ЦК УРСР). На час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Статтею 549 ЦК УРСР (1963 року) передбачалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N18/5 (далі по тексту - Інструкція), яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього (пункт 113 Інструкції). Разом з тим, заявник у справі застосовує положення цивільного законодавства, що набули чинності з 01 січня 2004 року, а відтак ставить за вимогу встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю протягом періоду з 1992 по травень 1997 року (до дня смерті). Зазначена норма не передбачена положеннями ЦК УРСР. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції детально проаналізувавши підстави звернення, обставини справи, які з`ясовані за наслідком спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , правильно вказав, що ОСОБА_1 заявляє про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю на час відкриття спадщини, ставлячи за мету прийняти спадщину, як внук померлого, який успадковує ту частку спадщини, яка належала б за законом матері, якби вона була живою на час відкриття спадщини. На час смерті ОСОБА_2 , мати заявника, донька спадкодавця ОСОБА_3 , була живою, померла у листопаді 1998 році, тобто після минування передбачених законодавством шести місяців. Після її смерті спадщину прийняли її спадкоємці першої черги, в тому числі і заявник. Встановлення факту, що має юридичне значення, має породжувати можливість для певної особи використати такий факт на реалізацію власних прав, в тому числі спадкових. Встановлення факту, що має юридичне значення, не може здійснюватись за відсутності предметної цілі у правовому розумінні. Такого ж правового висновку дійшов ВС у постанові від 08 липня 2020 року в справі № 588/225/18. В даному зверненні заявник використовує норму, яка не регулює виниклі правовідносини, такої підстави не передбачали положення ЦК УРСР, який діяв до 2004 року, тобто на час відкриття спадщини. Звернення повністю ґрунтується на положеннях ЦК України 2003 року, який діє з 01.01.2004 року, в той же час з тексту заяви виходить, що він внук померлого претендує на обов`язкову частку. За статтею 535 ЦК УРСР передбачено, що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). І в той же час вказує що внуки, правнуки спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім батькам, що були живі на час відкриття спадщини, що він фактично вступив у володіння спадковим майном, після смерті матері прийняв спадщину. Таким чином заявником визначено в описовій частині звернення декілька підстав, що на його думку, обґрунтовують реалізацію права спадкування. Так, спільне проживання протягом п`яти років до смерті спадкодавця (виходячи з зазначеного періоду); фактичне управління майном померлого; прийняття спадщини, у зв`язку зі смертю спадкоємця першої черги; право на обов`язкову частку. Підстава спадкування осіб, що проживали протягом п`яти років до смерті спадкодавця однією сім`єю, не передбачалась положеннями Цивільного кодексу 1963 року; фактичне управління майном померлого - заявник не входив в коло спадкоємців передбачених ст.ст. 529,530 ЦК, а щодо таких дій матері вимога не ставиться; прийняття спадщини, у зв`язку зі смертю спадкоємця першої черги - мати заявника, то донька спадкодавця померла через півтори роки після смерті батька ОСОБА_2 ; право на обов`язкову частку - обґрунтування заяви не містить посилання про перебування на утриманні спадкодавця. Тобто, жодна з обставин та підстав в розумінні положень законодавства, що регулює звернення у підсумку не зводиться та не обґрунтовує загальне прохання - встановлення факту проживання однією сім`єю з 1992 року по день смерті спадкодавця, більш того не передбачалась законодавством ЦК УРСР. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За вищевикладеного, суд першої інстанції абсолютно правильно дійшов висновку, що заявлений юридичний факт не створює для заявника правових наслідків, а відтак звернення не підлягає задоволенню. Загальний висновок апеляційного суду За частиною першою статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2023 року, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді О.Л. Дуковський О.Л. Карпенко