Постанова 4857 № 300/743/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/743/23 пров. № А/857/8484/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року (прийняте у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у м. Івано-Франківську суддею Матуляком Я. П.) в адміністративній справі № 300/743/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області», Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» (далі також - відповідач 1, ДУ «ТМО МВС України в Івано-Франківській області») щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) довідок про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.01.2023 основного розміру пенсії; - зобов`язати ДУ «ТМО МВС України в Івано-Франківській області» підготувати та надати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.01.2023 основного розміру пенсії, а також індексації, компенсації за порушення термінів нарахування доходів позивачу; - зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 89 % з усіх видів грошового забезпечення, як це встановлено рішеннями суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справах №№ 300/1412/20, 300/2404/21, 300/1361/22, згідно оновлених довідок, які будуть їм надіслані ДУ «ТМО МВС України в Івано-Франківській області» з врахуванням раніше виплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, відтак, у позивача виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). 19.04.2023 ОСОБА_1 подана заява про збільшення позовних вимог, яка ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2023, повернута заявнику без розгляду, у зв`язку з тим, що подана після визначеного законом строку для подання такої заяви. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також без врахування позицій Верховного Суду, а тому просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову. Також вказує на те, що судом не враховано попереднє рішення суду, яким задоволені його позовні вимоги про видачу аналогічних довідок тільки станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 і яке має преюдиційне значення і правові висновки якого мали враховуватися при розгляді цієї справи. У доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідач 1 безпідставно відмовив йому у видачі довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, через те, що відповідні постанови Кабінетом Міністрів України про перерахунок пенсії не приймалися. Позивач вказує, що відмова відповідача 1 у видачі нової довідки порушує його законні права та інтереси, оскільки без неї неможливий перерахунок та виплата пенсії у належному розмірі. Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Крім того, скаржник подав заперечення на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 та зазначив, що ця ухвала не відповідає процесуальній нормі ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 47 КАС України, оскільки розгляд справи відбувся 03.05.2023, а заява про збільшення позовних вимог подана 19.04.2023, тобто у в межах визначеного законом строку. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. А рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що з 01.03.2018 Уряд не приймав будь-яких рішень, що призвели б до збільшення розміру посадових окладів військовослужбовців, відтак, оскільки підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців (зокрема, за посадою, яку займав позивач на момент звільнення) не відбулося, тому відсутні передбачені частиною 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ підстави для перерахунку пенсії позивача. Окрім того, відповідач наводить доводи про те, що скасування, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 не поновлює попередню редакцію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №

704. Водночас, зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії. Стосовно зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до складеної ДУ «ТМО МВС України в Івано-Франківській області» нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, вказав, що таке зобов`язання є передчасним та втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень і таким, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Також зазначає, що встановлення судового контролю є правом суду, а не обов`язком і такий може бути встановлений судом першої інстанції при постановленні рішення суду. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Щодо заперечення на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. В свою чергу, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України. Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Так, згідно із частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. В свою чергу, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені статтею 262 КАС України. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною третьою статті 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції, відповідно до вимог частини другої статті 262 КАС України, розпочато розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження саме 05.04.2023, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява ОСОБА_1 від 19.04.2023 про збільшення позовних вимог подана після закінчення визначеного частиною першою статті 47 КАС України строку для подання такої заяви і правомірно повернув її без розгляду. Щодо оскарження рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає таке. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.21991 за № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 в адміністративній справі № 826/3858/18. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років (33 роки, в календарному обчисленні 33 роки), призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як особа, що проходила службу в Державній пожежній охороні МВС України. Позивач звернувся до ДУ «ТМО МВС України в Івано-Франківській області» із заявою від 05.02.2023, згідно якої просив виготовити та надіслати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із визначенням у довідці видів грошового забезпечення із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальне звання, до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу Міністра внутрішніх справ від 06.03.2018 № 179, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії (а.с.8). За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач 1, згідно листа від 20.02.2023 за № 33/29-М-92, повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зокрема, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями та надбавка за вислугу років, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» не змінювались, а будь-які нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення не вводились (а. с. 9). Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що у випадку видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, в той час коли при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальним (військовим) званням для осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять таку службу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, фактично матиме місце протиправна дискримінація щодо застосування розрахункової величини для обчислення складових грошового забезпечення стосовно діючих службовців. Таким чином, суд вважав, що у відповідача 1 відсутні підстави для складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з окладами відповідної категорії осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, які фактично таких окладів не отримують. Як наслідок, правові підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі цієї довідки, також відсутні, оскільки така вимога є похідною від позовних вимог, звернених до ДУ «ТМО МВС України в Івано-Франківській області», тому і прийняття рішення по ній залежить від задоволення чи відмови у задоволенні основної позовної вимоги. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, у яких у вигляді таблиці зазначено відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням залежно від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться. Постановою Кабінету Міністрів України № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року. Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 не приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі за № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №

704. Тому позивач вважає, що з дня набрання законної сили рішенням у цій справі діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін. Тобто, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 і пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Пунктом 4 Постанови № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50 % мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Відтак, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів. При цьому колегія суддів зауважує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VІІІ), який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови № 704, так і станом на 29 січня 2020 року, неконституційними не визнавалися. Водночас, позивач і не заявляє вимоги про визначення в довідці такої розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата. За таких обставин, з урахуванням положень пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ і п.4 Постанови КМ України № 704 з 29.01.2020, а саме: з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт (однак без урахування показників мінімальної заробітної плати). Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії. У частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити відповідний перерахунок пенсії на підставі виданої нової довідки про розмір грошового забезпечення, з якого перераховується пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, суд виходить із такого. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15. Така правова позиція врегулювання питання щодо визначення судом ефективного способу відновлення порушеного права застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.04.2019 у справі № 766/12481/16-а. Враховуючи наведене, вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі отриманої оновленої довідки задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Предметом судового розгляду можуть бути лише правовідносини, які вже виникли і пов`язані із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав. На час розгляду цієї адміністративної справи нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 не видана, тому у відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не виник обов`язок здійснювати на підставі неї перерахунок. Отже, такі вимоги заявлені передчасно. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі № 300/2464/19. Враховуючи наведене, суд також зазначає, що вимоги щодо видачі оновленої довідки станом на 01.01.2023 з обов`язковим зазначенням індексації та компенсації за порушення термінів нарахування доходів позивачу задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги позивач не зазначав у своїй заяві про видачу довідки і такі є передчасні. За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії із 01.01.2023. Як наслідок позовні вимоги у вказаній частині є підставними та такими, що підлягають до задоволення.. А в частині задоволення позову щодо видачі оновленої довідки станом на 01.01.2023 із обов`язковим зазначенням індексації та компенсації за порушення термінів нарахування доходів позивачу та до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необхідно відмовити у задоволенні цих вимог, як передчасних. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Щодо встановлення судового контролю колегія суддів зазначає таке. Згідно частини першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а). Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Така позиція також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18). Враховуючи наведене, суд зазначає, що особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст.382 КАС України, повинна навести об`єктивні, підтверджені належними і допустимими доказами, підстави, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю. В апеляційній скарзі заявник не зазначає об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав, які свідчили про те, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року в адміністративній справі № 300/743/23 скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.01.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.01.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин