Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/5891/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1557/23 Справа № 201/5891/23 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2023 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Андрієнка С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року, відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - за участю: особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_2 представника потерпілої адвоката Андрієнка С.В. ВСТАНОВИВ: Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 , відповідно до якого останній 21 квітня 2023 року об 11 годині 58 хвилин, керуючи автомобілем «Шевролет», д/н НОМЕР_1 , під час виїзду з прилеглої території на перехрестя доріг вул. Крутогірний узвіз з вул. Барикадна в м. Дніпрі не надав переваги у русі перед проїзною частиною, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Ленд Ровер», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яка повертала ліворуч з вул. Барикадна на вул. Крутогірний узвіз. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Дослідивши надані матеріали суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Андрієнко С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст. 124 КУпАП та покласти на нього адміністративне стягнення. Вважає рішення суду передчасним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу поверхнево, односторонньо, не надавши належну оцінку дійсним обставинам ДТП. Зазначає, що ОСОБА_1 знаходилась на перехресті та виконувала маневр повороту наліво, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав на проїзну частину із прилеглої території, створивши перешкоду для ОСОБА_1 . У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Андрієнко С.В. підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні. Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд вважає правильними. У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 дотримався цих вимог закону в повному обсязі. Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив суду, що в час та місці, зазначені в протоколі, керуючи автомобілем «Шевролет», перед виїздом на проїзну частину по вул. Крутогірний узвіз в м. Дніпрі він надав перевагу у русі транспорту, що рухався по вказаній дорозі, після чого на перехрещенні доріг він продовжив рух прямо у напрямку вул. Барикадна, звідки йому назустріч рухався автомобіль «Ленд Ровер», водій якого став несподівано повертати ліворуч, що призвело до їх зіткнення між собою передньою лівою частиною автомобіля «Ленд Ровер» з боковою лівою частиною його автомобіля посередині. Аналогічні пояснення надав в суді апеляційної інстанції. Допитана в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що на перехресті нерівнозначних доріг вул. Барикадна з вул. Крутогірний узвіз в м. Дніпрі вона надала перевагу у русі транспорту, який рухався головною дорогою, після чого вона почала виконувати маневр повороту ліворуч, однак в цей момент інший водій став виїжджати з прилеглої території на вказане перехрестя, чим створив для неї непередбачувану перешкоду, оскільки вона розраховувала на те, що ця особа надасть їй перевагу у русі. Допитавши безпосередньо у судовому засіданні учасників ДТП, дослідивши надані докази, суд першої інстанції закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно до вимог ст. 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Суб`єктом адміністративного правопорушення визнається особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння і здатне нести адміністративну відповідальність (володіє адміністративною деліктоздатністю). У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та. зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушенні здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій. Склад проступку включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об`єкт адміністративного проступку, - об`єктивну сторону проступку; - суб`єкт адміністративного проступку; - суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння. При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється. За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи. Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№042307 від 09.05.2023 року дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, п. 10.2 Правил дорожнього руху України. При дослідженні матеріалів справи, судом першої інстанції не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину складеним відносно нього протоколом, зокрема будь-яких доказів, які безпосередньо вказують на обставини, що підлягають доказування у даній справі та у своїй сукупності вказують на причинно-наслідковий зв`язок дій останнього з наслідками, які настали, немає. Зокрема, зібраними доказами у цій справі не спростовується позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якої, вона подала сигнал про намір повороту ліворуч. Так, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП настає лише в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 10.2 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Саме порушення ОСОБА_2 п. 10.2 Правил дорожнього руху України стало підставою для складання інспектором патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 042307 від 09 травня 2023 року, відповідно до якого вищевказаний водій при виїзді з прилеглої території не надав переваги у русі та скоїв зіткнення з іншим автомобілем, водій якого слідував по проїзній частині у зустрічному напрямку та повертав ліворуч. Апеляційним переглядом встановлено, що аналізуючи дорожню обстановку та обставини, що склались на ділянці дороги в час коли відбулось дане ДТП, що зафіксовано відповідною схемою місця зіткнення з фотографіями до неї, а також дослідивши пояснення водіїв-учасників цієї пригоди, суд дійшов до висновку про те, що в діях водія ОСОБА_2 відсутнє порушення п. 10.2 Правил дорожнього руху України, оскільки це спростовується дослідженим відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, ракурс якої охоплює ділянку дороги, де відбулось зіткнення. Під час апеляційного перегляду, відтворено відеозапис, відповідно до якого вбачається, що дорожньо-транспортна пригода між учасниками дорожнього руху відбулась в той момент, коли водій автомобіля «Шевролет», д/н НОМЕР_1 , вже виїхав з прилеглої території на дорогу по вул. Крутогірний узвіз та продовжив рух прямо на перехрещенні проїзних частин з вул. Барикадна, звідки назустріч наближався водій автомобіля «Ленд Ровер», д/н НОМЕР_2 , який став повертати ліворуч на означеному перехресті, після чого їх траєкторії руху перетнулись, що призвело до їх зіткнення між собою. Таким чином водій автомобіля «Шевролет» не мав можливості уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків, оскільки зіткнення відбулось вже після того як останній виїхав на проїзну частину, перед якою він попередньо надав перевагу у русі транспорту, що слідував по вул. Крутогірний узвіз в обох напрямках. Оцінюючи як доказ зазначений відеозапис обставин дорожньо-транспортної події, суд першої інстанції звернув увагу, що його зміст повністю зіставляється з відомостями зафіксованими у схемі місця ДТП від 21 квітня 2023 року з фотографіями до неї, зокрема відносно часу та місця зіткнення, дорожніх умов та обстановки на проїзній частині, а також взаємного розташування транспортних засобів після цього, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно ставить під сумнів порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , а тому наявність сумніву про цей факт повинно трактуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як протилежного не доведено матеріалами, зібраними патрульними поліції. За даних обставин та виходячи з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку про те, що порушення правил дорожнього руху, інкриміновані водієві ОСОБА_2 не стали причиною даного ДТП, напроти, спричинення пошкоджень транспортним засобам відбулось з інших причин, настання яких не залежало від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в діях якого відсутній причинний зв`язок з наслідками, що настали. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції. У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні процесуальні підстави для прийняття судового рішення, про яке просить потерпілий, а саме скасувати постанову суду першої інстанції та винести свою, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Андрієнка Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року, якою провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: О.Ю. Іванченко