Ухвала КЦС ВС № 173/2402/21

Ухвала 14 серпня 2023 року місто Київ справа № 173/2402/21 провадження № 61-11134ск23 Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - П`ятихатська міська рада Дніпропетровської області як орган опіки та піклування, Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області як орган опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_1 у 2021 році звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи - П`ятихатська міська рада Дніпропетровської області як орган опіки та піклування, Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області як орган опіки та піклування, про відібрання дитини. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою від 28 березня 2023 року П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області залишив без розгляду позов ОСОБА_1 . Ухвалою від 31 травня 2023 року Дніпровський апеляційний суд повернув ОСОБА_1 подану нею апеляційну скаргу на ухвалу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року. ІІ. ВИМОГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 18 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року про повернення апеляційної скарги. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначила те, що така ухвала перешкоджає продовженню розгляду у справі. Також ОСОБА_1 повідомила, що оскаржуване рішення є помилковим, оскільки ухвалене за неповного з`ясування усіх обставин справи. ІІІ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для повернення касаційної скарги заявнику, яку подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Правилами частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Щодо оцінки наявності визначених заявником підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі Верховний Суд врахував, що заявник оскаржує у касаційному порядку ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року про повернення апеляційної скарги. Ця ухвала суду апеляційної інстанції є судовим рішенням з приводу вирішення процесуальних питань, а не рішенням по суті спору, тож підстави касаційної скарги мають бути визначені заявником з урахуванням вимог абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи касаційної скарги на таке процесуальне рішення повинні стосуватися саме тих процесуальних питань, які вирішувалися апеляційним судом під час постановлення тієї ухвали, яка саме оскаржуються заявником. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не визначила, які саме норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали від 31 травня 2023 року про повернення поданої нею апеляційної скарги. Відповідно заявник не навела передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції від 31 травня 2023 року. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Заявник повинен зазначити та обґрунтувати ті порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Посилання як на підставу касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року на те, що така, за твердженням заявника, перешкоджає подальшому розгляду справи та є постановленою за неповного з`ясування обставин справи, відхиляються Верховним Судом, оскільки такі доводи є беззмістовними, заявник не навела посилання на порушення судом апеляційної інстанції конкретних норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права під час ухвалення процесуального судового рішення про повернення апеляційної скарги, з яким заявник не погоджується. Такі доводи та міркування заявника не є визначеними процесуальним законом підставами для відкриття касаційного провадження щодо оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції. Тож касаційна скарга в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає поверненню заявникові. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Верховний Суд констатує, що подана заявником касаційна скарга не містить належного викладу підстав, передбачених процесуальним законом для оскарження ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконала вимог процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 389, 393, 411 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - П`ятихатська міська рада Дніпропетровської області як орган опіки та піклування, Кам`янська районна державна адміністрація Дніпропетровської області як орган опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини, не прийняти до розгляду та повернути заявникові. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний